ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа №460/20412/23
адміністративне провадження № К/990/10068/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 (суддя - Зозуля Д.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.)
у справі №460/20412/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а саме, згідно із статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII), у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №230/96-ВР);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01.07.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а саме, згідно із статтею 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01.07.2021 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, а саме, згідно із статтею 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, у задоволені позову відмовлено повністю.
3. Не погодившись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії та статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Рівненькою облдержадміністрацією 03.03.2020.
5. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи від захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби в зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону № 796-ХІІ, яку розраховано відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
6. 10.07.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати її пенсію відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
7. У відповідь на заяву відповідач листом від 14.07.2023 № 1700-0304-8/64712 надав довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивачем.
8. Відповідачем не було здійснено перерахунок пенсії відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.
9. Позивач не погодився з діями відповідача та звернувся до адміністративного суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суди керувалися тим, що умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком було не приведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №1-р(ІІ)/2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
11. Водночас, 29.06.2021 Верховною Радою України, на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021, прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021, згідно якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції.
12. Тому, враховуючи факт прийняття зазначеного Закону України, з метою приведення у відповідність до Конституції України Верховною Радою України нормативного регулювання питання визначення мінімальних розмірів пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, що призначаються за Законом, суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, оскільки зазначені законодавчі зміни є чинними, Конституційним Судом України не визнавались неконституційними, а тому вони мають виконуватись пенсійним органом при обрахуванні розміру пенсії позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. У касаційній скарзі заявник стверджує про порушення судами норм матеріального права з огляду на те, що суди допустили неправильне тлумачення як рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, так і Закону № 796-ХІІ, внаслідок чого порушення його права відповідачем триває.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
15. Ключовим правовим питанням спору, що становить предмет цієї справи, є порядок застосування Закону №796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
16. Приписами частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII, було передбачено таке:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
17. 28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" за № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону № 796-ХІ був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
18. Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону №76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
19. Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).
20. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
21. Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-XII розмір пенсій було знижено.
22. Рішенням від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
23. Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
24. За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021).
25. Тобто за результатами виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021.
26. 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції:
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
27. Саме на зазначену редакцію статті 54 Закону №796-XII послався відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії, та суди, відмовляючи у задоволенні позову.
28. При цьому суди зазначили, що вказані законодавчі зміни є чинними, Конституційним Судом України не визнавались неконституційними, а тому вони мають виконуватись пенсійним органом під час обрахування розміру пенсії позивача.
29. Колегія суддів не погоджується з таким твердженням судів, з огляду на таке.
30. Як убачається зі змісту статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону №1584-IX визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону №230/96-ВР.
31. Частиною третьою статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
32. Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
33. Зазначені положення Основного Закону України зобов`язують державу створити ефективну систему соціального захисту різних категорій осіб, яка сприяла б узгодженню рівня їхнього життя з реалізацією права на достатній життєвий рівень для них та їхніх сімей шляхом надання відповідного соціального забезпечення.
34. Держава, виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей, має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов`язана з обов`язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.
35. Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.
36. За змістом статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
37. У Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що "скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).