ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/302/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя Діброва Г.І., судді: Принцевська Н.М., Разюк Г.П.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 25.12.2023
за скаргою публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. (далі - ДВС)
у справі № 916/302/16
за позовом Національного банку України (далі - НБУ)
до публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (далі - Товариство)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - Банк),
про звернення стягнення на нерухоме майно.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
НБУ звернулось до суду з позовною заявою до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банку (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), про звернення стягнення, у рахунок погашення заборгованості Банку перед НБУ за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 № 29 (далі - Договір) у сумі 3 162 606 403,14 грн, яка складається із заборгованості з повернення кредитних коштів у розмірі 3 092 825 995,46 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 68 754 093,14 грн, пені за простроченими процентами у розмірі 1 026 314,54 грн, на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 26.11.2009, за реєстровим № 4127, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. (далі - Іпотечний договір), та належить Товариству, а саме нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, за адресою: м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, будинок 34, реєстраційний № 323875851101, що складається з будівель і споруд, перелік яких міститься у відповідній заяві, та всі невіддільні від вищезазначеного майна: поліпшення, складові частини, внутрішні системи, реконструкції, зміни та доробки, тощо. Визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 позовні вимоги задоволено.
На виконання вказаного рішення 29.08.2019 судом видано відповідні накази.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 залишено без змін.
Товариство 01.11.2023 звернулось до суду із скаргою на неправомірні дії ДВС, в якій просило:
- визнати поважними причини пропуску строку подання вказаної скарги та ухвалою Господарського суду Одеської області поновити Товариству строки подання скарги на неправомірні дії ДВС;
- визнати неправомірними дії ДВС щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу Товариства;
- визнати недійсною оцінку цілісного майнового комплексу Товариства, оформлену звітом про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки";
- визнати неправомірними дії ДВС у виконавчому провадженні № 60107977 щодо здійснення 22.09.2023 перевірки майна на предмет його цілісності, описаного та арештованого постановою від 04.12.2019;
- зобов`язати ДВС усунути допущені порушення з неухильним дотримання норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, шляхом:
1) проведення особисто державним виконавцем нового огляду нерухомого майна за участю представників Товариства на предмет його цілісності на поточну дату;
2) проведення повноважними представниками суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкта господарювання нового безпосереднього огляду нерухомого майна за участю представників Товариства;
3) складання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання нового звіту про оцінку нерухомого майна за результатом його безпосереднього огляду за участю представників Товариства;
4) належного письмового повідомлення Товариства про визначену ринкову вартість нерухомого майна за результатами нової оцінки нерухомого майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання за результатами його безпосереднього огляду за участю представників Товариства із спрямуванням йому нового звіту про оцінку нерухомого майна.
Скарга обґрунтована тим, що:
- ДВС вчинені неправомірні дії у виконавчому провадженні № 60107977 щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу Товариства;
- звіт про оцінку нерухомого майна складений неналежним (упередженим та некомпетентним) суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, що напряму впливає на дійсність визначеної таким суб`єктом ринкової вартості нерухомого майна;
- нерухоме майно перед здійсненням оцінки безпосередньо не оглядалося будь-яким суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання, що суперечить положенням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", який є обов`язковим до виконання в силу Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";
- оцінювач при проведенні оцінки нерухомого майна та складанні Звіту про оцінку нерухомого майна та визначенні дійсної ринкової вартості майна не врахував повне руйнування окремих будівель та споруд, що входять до складу нерухомого майна, та інші зміни у складі майна;
- суб`єкт оціночної діяльності залучений до оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні не у спосіб та не у порядку, передбачених чинним законодавством України;
- державний виконавець не оглядав нерухоме майно 22.09.2023 та не міг скласти за результатами такого огляду акт від 22.09.2023 після перевірки майна, описаного та арештованого постановою від 04.12.2019, на предмет його цілісності. Представники скаржника, зберігача нерухомого майна та інші особи, що мали бути залучені до перевірки нерухомого майна до такої процедури не залучалися та відповідно участі у складанні такого акта від 22.09.2023, після перевірки майна на предмет його цілісності, не приймали та своїми підписами дійсність обставин, зазначених у акті, не підтвердили. Зазначені в акті відомості не відповідають дійсності, а сам акт складений після складання звіту;
- встановлена у звіті вартість нерухомого майна у сумі 132 148 000 грн з урахуванням ПДВ є значно та безпідставно заниженою і не відповідає дійсній ринковій вартості нерухомого майна, яка згідно з даними з Єдиної бази даних звітів про оцінку станом на жовтень 2023 року складає 699 611 816,23 грн;
- допущені при оцінці майна порушення напряму впливають на визначення дійсної ринкової вартості нерухомого майна та можуть завдати істотних збитків у вигляді неотриманого доходу, що може залишитись у Товариства після задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні після продажу майна;
- звіт про оцінку цілісного майнового комплексу, лист державного виконавця від 15.09.2023 № 30107977/6-20.1, акт державного виконавця від 22.09.2023 скаржнику не направлялись. Про наявність звіту скаржнику стало відомо 19.10.2023 з листа ДВС, який надійшов на адвокатський запит. Звіт оприлюднений у Автоматизованій системі виконавчого провадження лише 25.10.2023.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 25.12.2023 поновив Товариству строк для подання скарги до суду та частково задовольнив скаргу Товариства. Визнав недійсною оцінку цілісного майнового комплексу Товариства, розташованого за адресою: м. Одеса, 19-й км. Старокиївської дороги, будинок 34, оформлену звітом про оцінку майна, складеним 29.08.2023 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки". У задоволенні решти скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована:
- у частині задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на звернення останнього до суду з відповідною скаргою наявністю правових підстав для його задоволення;
- у частині задоволення вимог скарги тим, що ознайомлення з об`єктом оцінки є важливою та обов`язковою стадією проведення оцінки об`єкта, проведення оцінки без натурного огляду, є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що, у свою чергу, ставить під сумнів дійсний стан майна та відповідно достовірність звіту оцінки на предмет визначення вартості майна;
- у частині відмови у задоволенні інших вимог скарги тим, що такі вимоги не знайшли свого правового обґрунтування під час розгляду скарги.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 про часткове задоволення скарги на неправомірні дії ДВС скасовано. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про визнання поважними причини пропуску строку подання та поновлення Товариству строку на подання скарги на неправомірні дії ДВС у виконавчому провадженні № 60107977 від 19.09.2019 щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу Товариства, який розташований за адресою: м. Одеса, 19-й км. Старокиївської дороги, будинок 34. Залишено без розгляду скаргу Товариства на неправомірні дії ДВС.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що є підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з мотивів недоведення скаржником наявності поважних причин для поновлення пропущеного ним процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця, наслідком чого є залишення такої скарги без розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини п`ятої статті 57 Закону України ?Про виконавче провадження?, пункту 20 Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, статей 86, 236, 341 ГПК України, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а справу повернути до апеляційного суду для продовження апеляційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що з касаційної скарги Товариства вбачається, що скаржник не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, якою: ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення скарги на неправомірні дії ДВС скасовано; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про визнання поважними причини пропуску строку подання та поновлення Товариству строку на подання скарги на неправомірні дії ДВС; залишено без розгляду скаргу Товариства на неправомірні дії ДВС.
Тобто апеляційним судом, що також підтверджується змістом оскаржуваної постанови апеляційного суду, надавалась оцінка клопотанню Товариства про поновлення Товариству строку на подання скарги на неправомірні дії ДВС та не надавалась правова оцінка доводам, викладеним в ухвалі суду першої інстанції щодо розгляду підстав часткового задоволення скарги Товариства на неправомірні дії ДВС, таким чином, предметом касаційного оскарження є правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права щодо наявність/відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства про поновлення Товариству строку на подання вказаної скарги.
ДВС подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
НБУ подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просить залишити її без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Від Банку відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що перед тим, як переглядати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення скарги боржника на неправомірні дії ДВС по суті вимог Товариства, необхідним є вирішення питання стосовно встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для поновлення Товариству пропущеного процесуального строку для можливості звернення заявника до суду з такою скаргою.
Апеляційним судом встановлено, що, звертаючись до суду із скаргою на неправомірні дії ДВС Товариство, зокрема, просило суд визнати поважними причини пропуску строку подання скарги та ухвалою суду поновити йому строки подання скарги на неправомірні дії ДВС у виконавчому провадженні від 19.09.2019 № 60107977 щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу Товариства, який розташований за адресою: м. Одеса, 19-й км. Старокиївської дороги, будинок 34 та інші (у порядку статті 339 ГПК України). Поважність пропуску строку аргументуючи тим, що будь-яких повідомлень від ДВС щодо визначення вартості такого майна боржник не отримував, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень така інформація на час її відкриття боржником відсутня, відомості про надання державному виконавцю звіту про оцінку майна боржника адвокат Щукін О.С., як представника боржника дізнався вже з відповіді ДВС від 19.10.2023 на адвокатський запит.
Відтак, Товариство вважає, що підстави, за яких останнім пропущено визначений процесуальним законодавством строк для звернення до суду з відповідною скаргою на дії ДВС є поважними.
Апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги заявника скарги в частині визнання причин пропуску процесуального строку для подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця поважними, посилаючись на вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України ?Про виконавче провадження?, яка визначає, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку, вказав, що направлення листів простою кореспонденцією виключає обов`язок поштової установи перевіряти зміст відправлення, а отже не може з достовірністю підтвердити направлення певного документу.
Крім того, за висновками суду, з відомостей про виконавче провадження, що розміщені в Автоматизованій системі виконавчого провадження, доступ до яких наявний в учасників виконавчого провадження, лист № 60107977/6-20.1 від 15.09.2023, який містить назву ознайомлення з оцінкою та звіт про оцінку майна внесені 25.10.2023, що фактично виключало можливість боржника ознайомлення з такими документами до моменту їх внесення, тобто до 25.10.2023.
На переконання суду першої інстанції, докази щодо повідомлення боржника про результати оцінки майна не підтверджують з достовірністю виконання державним виконавцем обов`язку щодо своєчасного повідомлення боржника про результати оцінки, а тому, клопотання скаржника про поновлення строку на звернення останнього до суду з відповідною скаргою є обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанцій не погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши, що відповідно до пункту ?а? частини першої статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Водночас, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина друга статті 341 ГПК України) і саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
Суд апеляційної інстанцій посилався на те, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів ?дізнався? та ?повинен був дізнатися?, що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд дійшов висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку суд врахував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.
Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника [чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо].
У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, апеляційний суд посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г, від 19.01.2024 у справі №911/1216/21), заначив, що враховуючи положення законодавства (статей 18, 19, 28 Закону "Про виконавче провадження"), учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні (пункти 52, 53 постанови Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 910/18480/20).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник Товариства звернувся до ДВС з адвокатським запитом 19.10.2023, на який ДВС листом від 19.10.2023 № 137557/162185-33-23/20.1 повідомило адвоката, зокрема, про те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 60107977 з примусового виконання наказу № 916/302/16, виданого 29.08.2019 Господарським судом Одеської області, у межах якого 19.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої надіслано сторонам такого провадження. В ході виконання державним виконавцем здійснено опис і арешт майна боржника, зазначеного у виконавчому документів, про що прийнято відповідну постанову. 20.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки". Відповідно до звіту про оцінку цілісного майнового комплексу Товариства, його вартість становить 132 148 000,00 грн з урахуванням ПДВ, про що листом ДВС від 15.09.2023 № 60107977/6-20.1 повідомлено сторін виконавчого провадження. Відповідно до акта ДВС від 22.09.2023 здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, описаного та арештованого постановою від 04.12.2019.
Також апеляційним судом встановлено, що 15.09.2023 головним державним виконавцем на адресу Національного банку України та Товариства направлено лист № 60107977/6-20.1, відповідно до якого стягувач і боржник повідомлені про наявність звіту про оцінку цілісного майнового комплексу Товариства, який розташований за адресою: м. Одеса, 19-км Старокиївської дороги, буд. 34, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки".
З реєстру письмових поштових відправлень (відомості) апеляційним судом встановлено, що під № 14 на адресу Товариства 19.09.2023 Міністерством юстиції України направлялося поштове відправлення простою кореспонденцією № 60107977/6-20.1.
Сформовано таку відомість ДВС 21.09.2023, що також підтверджується наявним у матеріалах оскарження ухвали фіскальним чеком від 21.09.2023 на суму 4 053,60 грн.
Враховуючи положення статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає порядок та умови надсилання документів виконавчого провадження сторонам такого провадження, а саме те, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, - апеляційний суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем виконано обов`язок щодо повідомлення сторін виконавчого провадження щодо наявності звіту про оцінку майна.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що, враховуючи раніше визначене судом поняття презумпції обов`язку особи знати про стан своїх справ у виконавчому провадженні, а також те, що скаржник, як юридична особа, яка багато років здійснює професійну господарську діяльність на ринку України і має значний досвід участі у судових процесах (як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень), знайомився з матеріалами виконавчого провадження та міг передбачити наслідки несвоєчасного звернення з відповідною скаргою, звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ДВС з пропуском встановленого десятиденного процесуального строку на її подання фактично без зазначення на те поважних причин, що не підтверджені суду жодними належними письмовими доказами, такими як, наприклад, довідками АТ "Укрпошта", відповідними актами тощо.