ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4726/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 (суддя Гумега О. В.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (головуючий суддя Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.)
у справі № 910/4726/23
за позовом Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор"
про визнання частково недійсним договір та стягнення коштів
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)
СУТЬ СПОРУ
1. Покупець звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на безпідставне включення до вартості придбаного ним товару податку на додану вартість, оскільки відповідний товар, за доводами покупця, звільнений від оподаткування на додану вартість в силу положень постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік відповідних товарів, необхідних для боротьби з короновірусною хворобою COVID-19.
2. Суди з такими твердженнями позивача не погодилися, вказавши на відсутність в матеріалах справи доказів віднесення придбаного товару до товарів, перелік яких був затверджений Кабінетом Міністрів України.
3. За результатом розгляду касаційної скарги позивача, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, про що детально викладено нижче у цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
4. Мобільний рятувальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач, Рятувальний центр) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор" (далі - відповідач; Товариство), в якому просив:
1) визнати частково недійсним договір від 08.04.2020 № 78 "Про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (СОVID - 19) на території України", укладений між Товариством і Рятувальним центром, в частині нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі - 39 770,00 грн, зокрема:
- пункт 3.1. договору № 78 від 08.04.2020 визнати недійсним в частині слів - "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн";
- додаток до договору від 08.04.2020 № 78 "Специфікація" визнати недійсним в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн";
2) стягнути з Товариства на користь Рятувального центру надлишково перераховані кошти в розмірі - 39 770,00 грн.
5. Позов обґрунтовано тим, що товари, які відповідач поставив позивачеві за договором від 08.04.2020 № 78, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 "Про затвердження переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" (далі - Постанова КМУ № 224) звільнені від оподаткування, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору в частині пункту 3.1 та додатку до договору від 08.04.2020 № 78 "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн", а також стягнення з відповідача 39 770,00 грн надлишково перерахованих коштів.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, в задоволенні позову відмовлено повністю.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання договору недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що товар, поставлений відповідачем за договором від 08.04.2020 № 78, віднесений до товарів на які розповсюджується дія Постанови КМУ № 224 щодо звільнення від оподаткування на додану вартість. Зокрема вказав про відсутність декларації про відповідність та нанесення на товар або його упаковку знаку відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на товар, поставлений відповідачем на підставі договору від 08.04.2020 № 78, як того вимагають положення приміток до Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 224.
8. Обґрунтовуючи рішення в частині вимог про стягнення надлишково сплаченої суми ПДВ суд зазначив, що оплату за товар згідно з накладної від 08.04.2020 № 383 у сумі 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 39 770,00 грн, позивач здійснив на підставі договору від 08.04.2020 № 78, відтак у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (ПДВ) у розмірі 39 770,00 грн за договором від 08.04.2020 № 78, як безпідставно набутих.
9. Залишаючи рішення суду першої інстанції в силі, апеляційний господарський суд, вказав, що позивач не надав доказів віднесення поставлених за договором товарів до таких, які звільняються від оподаткування на додану вартість відповідно до Постанови КМУ № 224 (в редакції, чинній на момент здійснення операції з купівлі-продажу товарів).
10. Окрім того, апеляційний господарський суд вказав, що товар, який поставлявся за договором - "оприскувач 12л ранцевий Classic 1200 з насосом" та "оприскувач 18л ранцевий Classic 1800 з насосом" відсутній у переліку, затвердженому Постановою КМУ № 224, зокрема така назва не міститься ні у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", ні у розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
11. Звідси вказав на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару.
Касаційна скарга
12. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про те, що спірні кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано згідно з положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як безпідставно набуте майно.
14. Зазначає про наявність передбачених Постановою КМУ №224 умов для віднесення поставленого за договором від 08.04.2020 № 78 товару ("оприскувачі бензинові") до товарів, операції з постачання яких звільнені від оподаткування на додану вартість, оскільки закупівля товарів за цим договором здійснювалася саме для боротьби із коронавірусною хворобою (COVID - 19) та відповідно до вимог Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225.
15. Вказує на відсутність обов`язку подавати декларацію про відповідність або повідомлення про введення в обіг та/або експлуатацію, оскільки Перелік, затверджений Постановою КМУ № 224, станом на момент укладання та виконання договору від 08.04.2020 № 78, не передбачав критеріїв (примітки 3 до Переліку), які за висновками судів повинні були бути дотримані. Звідси, вказує на помилкове застосування судами Постанови КМУ № 224, у редакції постанови КМУ від 08.04.2020 № 271.
16. Зазначає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 16.05.2018 у справі № 420/504/16-ц.
17. Посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме з питання про визнання договорів недійсними в частині включення ПДВ з урахуванням обставин, що пов`язані з наданням пільг з ПДВ при закупівлі "Обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами" визначеного розділом "Дезінфекційні засоби і антисептики" переліку, затвердженого Постановою КМУ 224 (в редакції, чинній на момент укладання договору від 08.04.2020 № 78), за кодом УКТ ЗЕД 8419, 8424, 8479, 8516, 8539 49 00 00, 9018 у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19).
Відзив
18. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
19. 08.04.2020 між Рятувальним центром (замовник) і Товариством (учасник) укладено договір про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України № 78 (далі - договір або договір від 08.04.2020 № 78), згідно з умовами п. 1.1 якого учасник зобов`язався у 2020 році поставити замовнику товар код 42920000-1 згідно ДК 021:2015 (машини для миття пляшок, пакування, зважування та розпилювання (обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом "Обприскувач"), а саме: оприскувач 12 л ранцевий з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий з насосом - 24 штуки (далі - товар) згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язався прийняти товар від учасника та оплатити його вартість на умовах договору.
20. Згідно з умовами п. 3.1 договору та додатку до договору (специфікація), сума договору становить 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39 770,00 грн.
21. Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
22. Позивач зазначив, що на підставі рахунку на оплату від 08.04.2020 № 550 у повному обсязі сплатив суму договору та отримав від відповідача товар згідно із специфікацією (оприскувач 12 л ранцевий Classic 1200 з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий Classic 1800 з насосом - 24 штуки), що підтверджується платіжним дорученням від 09.04.2020 № 299 та накладною від 08.04.2020 № 383 на суму 238 620,00 грн. Претензій щодо поставки товару позивач до відповідача не має.
23. У період з 28.10.2020 по 20.11.2020 відповідно до наказу ДСНС України № 567 від 27.10.2020 проведено внутрішній аудит Рятувального центру за період з 01.01.2018 по 30.09.2020, за результатами якої складено Звіт внутрішнього аудиту, проведеного у МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ від 20.11.2020 (далі - Звіт), відповідно до якого, при закупівлі оприскувачів не скористалася пільгою з оподаткування ПДВ, яка встановлена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та зайво сплатила ПДВ на закупівлю товарів, внаслідок чого завищено потребу коштів при плануванні, що призвело до неефективного витрачання державних коштів в частині зайво сплаченого ПДВ на закупівлю товарів.
24. Позивач вказав, що згідно з переліком, затвердженим Постановою КМУ № 224, обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом за Договором № 78 від 08.04.2020 підпадає під дію Постанови КМУ № 224, тобто має бути звільнене від сплати ПДВ.
25. З метою усунення порушень, виявлених аудитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво сплаченого ПДВ, у тому числі за договором від 08.04.2020 № 78, додатково повідомив, що податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійснені операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг (лист від 20.11.2020 № 2972, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.01.2021 № 201, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.02.2022 № 504). Проте відповідач відповіді не надав, вимоги позивача не задовольнив.
26. Крім того, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві зі скаргою від 28.01.2021 № 241 на дії (бездіяльність) Товариства щодо неповернення зайво сплаченого ПДВ. У відповідь Головне управління ДПС у м. Києві листом від 18.02.2021 № 16499/6/26-15-05-04 повідомило, зокрема, що "відповідно до законодавчо закріплених за органами ДПС завдань, функцій, обов`язків та прав, органи податкової служби не мають втручатися цивільні відносини між юридичними та/або фізичними особами чи будь яким чином сприяти вирішенню майнових чи інших претензій на. користь одного з них".
27. З метою отримання роз`яснень щодо того чи відносяться закуплені товари за договором від 08.04.2020 № 78 до товарів, постачання яких на митній території України звільняється від оподаткування податком на додану вартість, позивач листом від 13.12.2021 № 2816, звернувся до Міністерства охорони здоров`я України. У відповідь Міністерство охорони здоров`я України листом від 31.12.2021 № 24-04/39343/2-21, зокрема, повідомило, що "Повноваження МОЗ України не передбачають надання консультацій з питань застосування податкового законодавства, а також висновків щодо відношення продукції до певної категорії товарів. … Отримання висновку та інших документів Міністерства охорони здоров`я щодо відповідності продукції наведеним в Переліку назвам, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору від 08.04.2020 № 78 в частині включення до вартості товару ПДВ (п. 3.1 договору), а також стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 39 770,00 грн.
30. У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
31. Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
33. Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
34. У справі, що розглядається, позивач посилається на недійсність договору від 08.04.2020 № 78 у частині, а саме: пункту 3.1 та додатку до договору "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн", оскільки товари, які поставив відповідач за укладеним між сторонами договором, на думку позивача, відповідно до Постанови КМУ № 224 звільнені від оподаткування, та необхідність застосування наслідків недійсності правочину в цій частині шляхом стягнення з відповідача 39 770,00 грн надлишково перерахованих коштів.
35. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
36. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).
37. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
38. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
39. Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 3.1 договору від 08.04.2020 № 78 та додатку до нього (специфікація), сума договору становить 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39 770,00 грн.
40. У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
41. За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
42. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 (позов про визнання недійсним договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість і стягнення суми) наведено правовий висновок, за змістом якого за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг). У даному випадку можна припустити наявність договору і без включення до нього умови щодо ПДВ. Отже, хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.