1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5482/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Ломака В.С.)

від 12.10.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.)

від 31.10.2023

у справі №910/5482/22

за позовом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

до Фізичної особи-підприємця Антоненко Валентини Степанівни

про розірвання договору та стягнення 245 640, 28 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Бончева О.С.,

відповідача - Матвійчук А.С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА, позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Антоненко Валентини Степанівни (далі - ФОП Антоненко В.С., відповідач) про розірвання між сторонами Договору від 08.11.2021 №КМ1/21 (далі - Договір) та стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 245 640,28 грн, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за даним Договором.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо поставки позивачу товару у визначені Договором строки, чим порушені істотні умови Договору, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій на підставі пунктів 6.2, 6.3 Договору в розмірі 245 640,28 грн та розірвання укладеного між сторонами у справі Договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі №910/5482/22 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано Договір від 08.11.2021 №КМ1/21, укладений між АРМА та ФОП Антоненко В.С. Присуджено до стягнення з ФОП Антоненко В.С. на користь АРМА 60 520,07 грн пені, 62 300,07 грн штрафу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що відповідач взятий на себе за спірним Договором обов`язок щодо вчасної поставки передбаченого цією угодою товару в установлений Договором строк (протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж 17.12.2021) не виконав, а тому позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача пеню та штраф. Також суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару позивачу є істотним порушенням умов Договору, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про його розірвання судом. Водночас, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру спірних штрафних санкцій, суд дійшов висновку про його часткове задоволення та зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50%.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №910/5482/22 апеляційну скаргу АРМА залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 - без змін.

При цьому судом апеляційної інстанції відзначено, що рішення місцевого господарського суду оскаржувалось позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу з підстав незгоди з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Разом з тим, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання Договору у зв`язку з істотним порушенням його умов сторонами не оспорювалось.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АРМА звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №910/5482/22 у частині зменшення розміру штрафних санкцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права (частина третя статті 509, частина перша статті 550, частина третя статті 551 ЦК України; статті 230, 233 Господарського кодексу України) без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 04.05.2018 у справі №908/1453/14.

3.2. ФОП Антоненко В.С. 28.03.2024 через Електронний суд подала до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім того, відповідач просив Суд стягнути з АРМА судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 500 грн.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. Між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (замовник, АРМА) та Фізичною особою-підприємцем Антоненко Валентиною Степанівною (виконавець, Підприємець) 08.11.2021 укладено Договір №КМ1/21, за умовами якого виконавець зобов`язався поставити та передати у власність замовнику мережеве обладнання ДК 021:2015 32420000-3 (комутатор мережевий на 48 портів/24 порта) відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток), а замовник зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість, комплектність, ціну товару визначено у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток).

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна ціна цього правочину за товар становить 890 001,00 грн без ПДВ відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток). У ціну Договору включено усі витрати виконавця з урахуванням всіх податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені виконавцем, а також витрати, понесені із завантаженням, розвантаженням та поставкою товару.

За умовами пункту 2.3 Договору оплата за поставлений товар здійснюється у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування замовником коштів на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що місце поставки товару: поставка здійснюється силами та засобами виконавця за адресою замовника: вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001.

У пунктах 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що виконавець здійснює поставку товару з дати підписання сторонами Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж 17.12.2021. Моментом здійснення поставки товару є його отримання замовником з відповідною відміткою у товаросупровідному документі (видатковій накладній).

Відповідно до пункту 3.5 Договору виконавець буде вважатися таким, який належно виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він у строк поставив товар за місцезнаходженням замовника із товаросупровідним документом. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до виконавця не застосовуються.

У пункті 6.2 Договору сторони погодили, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, замовник має право застосувати до виконавця штрафні санкції: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у разі, якщо виконавець не виконує зобов`язання за Договором на день закінчення Договору, розмір штрафних санкцій подвоюється (стаття 551 ЦК України).

4.2. Згідно з Специфікацією сторони передбачили поставку відповідачем на користь АРМА комутаторів мережевих на 48 портів Cisco C9300-48P-E у кількості 3 одиниць загальною вартістю 890 001,00 грн (без ПДВ).

4.3. Листом від 16.11.2021 №01/11 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про те, що у зв`язку з пандемією коронавірусу (збільшений попит на споживчу електроніку та локдаун на крупних підприємствах Китаю) у світі виник значний дефіцит напівпровідників, з яких складається комутатор мережевий на 48 портів Cisco C9300-48P-E. Зважаючи на викладене, Підприємець повідомив позивача про відсутність у нього змоги вчасно поставити обладнання, яке є предметом укладеного між сторонами Договору, а також зазначив, що орієнтовний строк виробництва означеного обладнання, прогнозований Cisco Systems, Inc. (виробником) становить більше 200 календарних днів.

4.4. Листами від 20.12.2021 № 9541/1-33-21/7 та від 17.02.2022 № 1254/1-33-22/7 позивач повідомляв Підприємця про розірвання Договору в односторонньому порядку внаслідок порушення відповідачем його умов. Проте поштові відправлення вручені Підприємцю не були та повернулися на адресу АРМА, що підтверджуються, зокрема, наданими позивачем копіями відповідних поштових накладних та витягів з інтернет-сервісу відслідковування поштових відправлень Укрпошти.

4.5. У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченого укладеним між сторонами Договором обладнання, позивач нарахував штрафні санкції у загальному розмірі 245 640,28 грн, що становлять суму штрафу в розмірі 7 % від вартості непоставленого товару (62 300,07 грн) та пені, нарахованої станом на 23.02.2022 із застосуванням ставки у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого (фактично непоставленого) товару за кожен день прострочення за 68 днів прострочки (60 520,07 грн), подвоєну згідно з пунктом 6.3 Договору внаслідок фактичного невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару на день закінчення Договору (245 640,28 грн = (62 300,07 грн + 60 520,07 грн)*2).

4.6. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру спірних штрафних санкцій.

Мотивуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій до 5 %, відповідач вказував, що 15.11.2021 він дізнався від виробника комутаторів Cisco (Cisco Systems, Inc.) про те, що строки постачання обладнання, яке було предметом Договору, наразі становлять більше 200 календарних днів, оскільки внаслідок пандемії коронавірусу COVID-19 виник ряд суттєвих обмежень, які впливають на виробництво та логістику, та призвели до нестачі матеріалів у напівпровідниковій промисловості.

Зважаючи на вказані обставини, Підприємець одразу після отримання від виробника обладнання означеної інформації звернувся до позивача листом від 16.11.2021 № 01/11, яким повідомив АРМА про відсутність у нього змоги вчасно поставити обладнання, яке є предметом укладеного між сторонами Договору, а також зазначив орієнтовний строк його виробництва і поставки.

Крім того, відповідач зазначав про те, що протягом 2021 року він був визнаний переможцем 15-ти публічних закупівель, за результатами яких уклав ряд договорів з державними установами та організаціями щодо поставки мережевого обладнання, яке вчасно поставлялося відповідачу його виробником - компанією Cisco Systems, Inc. Зважаючи на відсутність протягом тривалого часу, в тому числі у 2021 році, будь-яких перебоїв у постачанні наведеного обладнання з боку Cisco Systems, Inc., відповідач вказував на те, що він не мав жодних сумнівів у належному виконанні ним умов Договору та не міг припустити фактичну неможливість поставки на користь АРМА погодженого сторонами обладнання у передбачений Договором строк.

Також відповідач посилався на те, що стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 245 640,28 грн становитиме для нього непомірний тягар, оскільки внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та веденням воєнних дій Підприємець позбавлений можливості у повній мірі здійснювати господарську діяльність.

4.7. Ухвалюючи судові рішення в оскаржуваній скаржником частині, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- відповідач взятий на себе за спірним Договором обов`язок щодо вчасної поставки передбаченого цією угодою товару в установлений Договором строк (протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору, але в будь-якому випадку не пізніше, ніж 17.12.2021) не виконав. Означені обставини Підприємцем під час розгляду справи не заперечувалися;

- розміри нарахованої позивачем пені в сумі 121 040,14 грн (60 520,07 грн * 2) та штрафу в розмірі 124 600,14 грн (62 300,07 грн * 2), що в загальній сумі складає 245 640,28 грн, відповідають приписам законодавства та положенням Договору;

- позов АРМА про стягнення з відповідача означених сум цих штрафних санкцій є обґрунтованим;

- разом з тим, з урахуванням інтересів обох сторін, зазначених відповідачем причин та обставин прострочення виконання ним договірних зобов`язань з поставки обладнання та висловлених позивачем заперечень проти зменшення нарахованих ним штрафних санкцій, зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем прострочення, а також враховуючи значний розмір та невідповідність, на переконання суду, такого розміру стягуваних штрафних санкцій наслідкам порушення Підприємцем зобов`язання зі своєчасної поставки обладнання, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50 %. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін;

- посилання позивача на те, що відповідачка не надала суду у відповідності до пункту 7.4 Договору доказів на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин за Договором судом до уваги не приймаються, оскільки у даному випадку мова йде не про звільнення від сплати неустойки у зв`язку з відсутністю вини відповідача, а про зменшення її розміру відповідно до статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5482/22 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Баранець О.М., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/5482/22 за касаційною скаргою АРМА на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №910/5482/22.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №910/5482/22 у частині відмови у задоволенні позовних вимог (у частині зменшення розміру штрафних санкцій).

При цьому Суд враховує, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №910/5482/22 в частині задоволених позовних вимог жодною із сторін ані до суду апеляційної інстанції, ані до суду касаційної інстанції не оскаржувалось, а відтак Судом у цій частині не переглядається.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.3. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що фактично перед Судом постає питання правомірності/неправомірності зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу), нарахованих та заявлених до стягнення позивачем за неналежне виконання умов Договору, з огляду на що Суд відзначає таке.

6.4. За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України).

За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).


................
Перейти до повного тексту