ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12936/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача: Чадюк Л.В., Гапоненко Р.І.
Відповідача : не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024
(головуючий - Тищенко А.І., судді Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.)
та додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023
(суддя - Марченко О.В.)
у справі №910/12936/22
за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"
до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни
про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни (відповідач) про визнання Акту звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
2. Ухвалою Господарського міста Києва від 13.02.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 закрито провадження у справі №910/12936/22, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки справа не належить до господарської юрисдикції.
3. Постановою Верховного Суду від 07.09.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22 залишено без змін.
4. Відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15.000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
5. Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, заяву відповідача задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 15.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
6. Приймаючи додаткову ухвалу суд посилався на те, що відповідачем надано належні докази на підтвердження обставин понесення відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката, оцінивши надані відповідачем докази, зважаючи на положення ст.ст. 126, 129, ч.ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зробив висновок, про обґрунтованість заяви відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката та наявність підстав для її задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову ухвалу та постанову апеляційного суду та відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу.
8. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами положень ст. 236 ГПК України, оскільки судами неповно з`ясовано обставини справи щодо надання правничої допомоги відповідачу. Так, відповідачем не було надано детального опису робіт, виконаних адвокатом в межах даної справи. В матеріалах справи відсутній акт наданих послуг підписаний між Почерняк І.С., адвокатом у справі та відповідачем. Судами не надано оцінки доводам позивача, але надано перевагу доводам відповідача, чим порушено положення ст.ст. 2, 13, 74, 86 ГПК України. Крім того, суди не звернули у ваги на те, що заявлені витрати є неспівмірними з складністю справи, часом витраченим адвокатом на підготовку надання відповідних послуг. Отже, судові рішення у справі прийнято з порушенням ст.ст. 2, 13, 74, 86, частин 3, 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України.
9. 09.04.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення документів до матеріалів справи доказів. У клопотанні позивач зазначає про те, що у Печерському районному суді розглядається справа № 761/4361/24-ц за позовом Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання документа таким, що не має юридичної сили, а тому у справі, що розглядається Судом, не можуть бути розподілені витрати на послуги адвоката, оскільки фактично спір не розглянуто. Крім того, у клопотанні про долучення документів скаржник зазначає, що судами порушено положення частини 5 ст. 130 ГПК України, оскільки не встановлено неправомірних дій позивача.
10. Касаційний суд зазначає, що подане позивачем клопотання є фактично доповненням до касаційної скарги.
11. Частинами першою та другою статті 298 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.
12. Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом строку на касаційне оскарження судового рішення та з дотриманням вимог про надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи.
13. Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
14. Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
15. Враховуючи, що вказане клопотання, яке фактично є доповненням до доводів касаційної скарги, подано поза межами строків на касаційне оскарження судового рішення без відповідного клопотання про поновлення такого строку, а також з клопотанням не додано доказів надіслання копії такого клопотання іншій стороні у справі, Суд залишає без розгляду подане позивачем клопотання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. Відзиві на касаційну скаргу не подавався, що відповідно частини третьої ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Позиція Верховного Суду
17. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
18. Так, статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
19. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
20. Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
21. За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
22. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
23. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
24. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
25. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
26. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
27. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
29. Статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
28. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
29. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
30. Водночас, частиною 3 цієї статті визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
31. При цьому, згідно частини 4 вказаної норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.