ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/25640/14
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представників: Фонду державного майна України - Амірової О.А.; Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" - Прокопенка А.В. та розпорядника майна арбітражного керуючого Куліченка М.В.; Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - Іващенка Д.А.; Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Головіної О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023
у справі № 910/25640/14
за заявою Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про банкрутство (далі - Підприємство, Боржник).
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.2015 порушив провадження у справі № 910/25640/14 про банкрутство Підприємства, вирішив інші процедурні питання.
Оголошення про відкриття провадження про банкрутство Підприємства опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.04.2015 за № 16426.
Після оприлюднення цього оголошення до суду надійшли заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, а саме: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва), правонаступником якої є Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) як відокремлений підрозділ ДПС.
Короткий зміст заявлених вимог Банку
Банк заявив грошові вимоги до Боржника у розмірі 51 778 785,75 грн (з них: 1 218,00 грн - судового збору), обґрунтовані невиконанням Підприємством своїх зобов`язань щодо оплати отриманих послуг відповідно до Агентської угоди від 19.09.1996, укладеної між Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), представленим Міністерством фінансів України, та Банком, який є фінансовим агентом КМУ щодо залучення та обслуговування залучених державою або під державні гарантії кредитів, що веде облік заборгованості по зовнішніх і внутрішніх кредитах у розрізі країн-кредиторів, позичальників і валют.
За даними обліку Банку прострочена заборгованість Боржника за комісійною винагородою за кредитними угодами становить 2 460 115,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату подання заяви з грошовими вимогами становить 51 777 567,75 грн.
Короткий зміст заявлених вимог податкового органу
ГУ ДПС у м. Києві звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до Боржника у розмірі 2 321 510 818,46 грн, з яких:
- 161 800 036,09 грн - сплата основного боргу за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням/контрактом згідно з постановою КМУ від 15.05.2003 № 690;
- 1 871 943 014,10 грн - сплата основного боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії (Протокол № 5 від 02.09.2003);
- 287 767 768,27 грн - сплата пені за кредитом, наданим державою або під державні гарантії.
На підтвердження заявлених вимог податковий орган посилався на невиконання Боржником зобов`язань за бюджетними позичками/кредитом та, як наслідок, нарахованою на їх суму пенею.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
За результатом попереднього засідання у справі про банкрутство Господарський суд міста Києва постановив ухвалу від 10.04.2023, якою визнав кредиторами по відношенню до Боржника:
- Банк на суму 51 778 785,75 грн (з них: 1 218,00 грн - вимоги першої черги, 51 777 567,75 грн - вимоги четвертої черги);
- ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на суму 2 321 510 818,46 грн (з них: 2 033 743 050,19 грн - вимоги четвертої черги, 287 767 768,27 грн - вимоги шостої черги), -
вирішив інші процедурні питання.
Розглянувши заяви Банку та Управління ДПС з грошовими вимогами до Боржника, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, відтак погодився з рішенням розпорядника майна щодо визнання заявлених вимог в повному обсязі та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.11.2023 у справі №910/25640/14:
- замінив ГУ ДПС у м. Києві на його правонаступника ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС;
- задовольнив частково апеляційну скаргу Підприємства;
- залишив без змін ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у частині розміру визнаних грошових вимог Банку;
- змінив ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у частині розміру визнаних грошових вимог ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, виклавши абзац другий частини першої резолютивної частини ухвали таким чином:
"Визнати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби кредитором у справі №910/25640/14 до боржника на суму 1 969 487 060,87 грн., з яких вимоги четвертої черги - 1 681 719 292,6 грн. (1 519 919 256,51 грн. та 161 800 036,09 грн.), вимоги шостої черги - 287 767 768,27 грн.".
Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду в частині вимог Банку, суд апеляційної інстанції керувався обґрунтованістю таких вимог, оскільки факт передачі кредиторської заборгованості Боржника перед Банком підтверджується Актом передачі-приймання від 31.07.2003.
Водночас змінюючи зазначену ухвалу в частині розміру грошових вимог податкового органу, апеляційний суд мотивував таке рішення помилковістю здійсненого кредитором розрахунку розміру заявлених вимог в іноземній валюті внаслідок урахування курсу валют на 01.03.2015, замість вірного курсу, встановленого на дату звернення із заявою - 23.04.2015.
Також апеляційний господарський суд під час розгляду апеляційної скарги по суті вирішив за необхідне замінити ГУ ДПС у м. Києві його правонаступником у зв`язку з утворенням ДПС нових територіальних органів як відокремлених підрозділів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Боржник (далі також - скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу Боржник мотивував підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу, з огляду на таке:
- відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини четвертої статті 75 цього Кодексу у подібних правовідносинах;
- не дослідження судами зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (зокрема з підстав надання доказів не залученою до участі у справі особою).
У контексті порушення процесуальних норм скаржник стверджує про таке:
- судами неправильно застосовано положення частини четвертої статті 75 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи (суди не врахували, що чинним рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 у справі № 5011-12/9747-2012 підтверджено загальну суму заборгованості Боржника перед держбюджетом за період з 01.01.2003 по 01.09.2012 за іноземними кредитами у загальному розмірі 996 733 645,64 грн. У зв`язку з цим та всупереч вимог статтей 75, 326 ГПК України, частини першої статті 129-1 Конституції України, судами попередніх інстанцій порушено правило преюдиції та фактично здійснено перегляд судового рішення, яке набрало законної сили);
- суди проігнорували обставини, які свідчать саме про часткове прийняття Підприємством заборгованості за кредитами первісного боржника - Державної акціонерної компанії "Хліб України"; судами не надано оцінки листа/інструкції Міністерства фінансів України "щодо порядку переведення та визначення заборгованості" від 12.04.2006, його застосуванню та порядку обліку різниці, що перевищує зазначені в передавальному акті суми заборгованості; судами не враховано, що визначений розмір заборгованості в інформаційних довідках містить ряд протилежностей, не враховує Акт-приймання передачі від 31.07.2003, не узгоджується та суперечить зазначеному листу/інструкції Міністерства фінансів України від 12.04.2006;
- судами не надано критичної оцінки діям Міністерства фінансів України, яке не виконало вимог ухвали господарського суду від 12.02.2018 у цій справі про витребування доказів;
- з`ясувавши присудження до стягнення судовим рішенням від 31.10.2012 у справі № 5011-12/9747-2012 заборгованості у розмірі 996 733 645,64 грн, тобто більше, ніж вказано в Акті передачі-приймання від 31.07.2003 (623 238,7 тис. грн), апеляційний господарський суд не зазначив мотивів відхилення аргументів Боржника по суті, не надав правової оцінки прийняттю Боржником заборгованості, яка чітко визначена у вказаному Акті в гривнях (без еквівалента в доларах США), а також оцінки щодо збільшення заборгованості та її обліку у валюті, ураховуючи, що Боржником прийняття заборгованості у доларах США не здійснювалось;
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що заборгованість за період з 01.01.2003 по 01.09.2012 становить 69 473 400,21 доларів США (548 839 861,67 *7,9 = 69 473 400,21), більш того згідно матеріалів справи заявлені вимоги податкового органу за період з 01.01.2003 по 01.03.2015 становлять 67 425 527,61 доларів США. Відтак, розрахунок заборгованості згідно курсу долару до української гривні в різні періоди (у 2012 та 2015 роки), ніяким чином не пояснює різницю між сумами заборгованості у вказаних періодах;
- судами не здійснено розмежування кредиторської заборгованості за періодами з 01.01.2003 по 01.09.2012, який підтверджений рішенням суду, що набрало законної сили, та з 02.09.2012 по 25.03.2015, який фактично не був досліджений;
- судами не враховано, що починаючи з 23.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві як відокремленим підрозділом ДПС подавалися клопотання про заміну сторони у справі, які не були розглянуті судом першої інстанції, натомість заміна кредитора з ГУ ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980) на ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код 44116011) відбулася під час апеляційного провадження. Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції не міг брати до уваги докази та клопотання ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС при розгляді кредиторських вимог, оскільки останній не був учасником справи, тим більше визнавати кредитором юридичну особу, яка не має відношення до справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Позиція Банку
Банк подав відзив, у якому просить оскаржувані судові рішення в частині визнання грошових вимог Банку до Боржника залишити без змін, а касаційну скаргу в цій частині - залишити без задоволення.
За змістом поданого відзиву стверджує, що судові рішення в частині розгляду та визнання грошових вимог Банку є обґрунтованими, законними та вмотивованими.
Позиція податкового органу
ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги повністю, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У поданому відзиві податковий орган акцентує увагу на тому, що ним заявлено розмір заборгованості виключно на підставі інформації, що надходить від територіальних органів Державної казначейської служби. При цьому на дату звернення до господарського суду із заявою з кредиторськими вимогами у цій справі борг Підприємства перед державним бюджетом за бюджетною позичкою у сумі 161 800 036,09 грн не змінився, натомість збільшився борг за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, до 1 871 943 014,10 грн у зв`язку зі зміною валютного курсу, а також збільшився борг зі сплати пені за таким кредитом до 287 767 768,27 грн, з огляду на її нарахування за кожен день прострочення сплати заборгованості.
Позиція розпорядника майна Боржника
Розпорядник майна Підприємства арбітражний керуючий Куліченко М.В. подав відзив, у якому просить задовольнити касаційну скаргу частково, скасувати оскаржувані судові рішення у частині визнання кредитором ГУ ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС та направити справу у скасованій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, а в частині визнання кредитором Банку - залишити оскаржувані ухвалу та постанову без змін.
Доводи розпорядника майна узгоджуються з мотивами скаржника та зводяться до неповноти оцінки судами попередніх інстанцій доказів та встановлення обставин справи, а також необґрунтованого розгляду та задоволення вимог територіального податкового органу, який на час постановляння оскаржуваної ухвали не був учасником провадження у цій справі, що є підставою для скасування такого судового рішення відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України. При цьому процесуальне правонаступництво було здійснено уже на стадії апеляційного провадження.
Касаційне провадження
10.01.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга Боржника.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/25640/14 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024.
Верховний Суд ухвалою від 29.01.2024 залишив касаційну скаргу Боржника без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 19.02.2024 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.
06.03.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Боржника на ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №910/25640/14, призначив її до розгляду на 27.03.2024 о 11:45 год.
Верховний Суд ухвалою від 27.03.2024 оголосив перерву у судовому засіданні у справі до 03.04.2024 о 11:30 год.
У судовому засіданні 03.04.2024 взяли участь розпорядник майна Боржника та представники Фонду державного майна України, Підприємства, ГУ ДПС у м. Києві та Банку, які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи (Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві) явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Установлені судами фактичні обставини справи
Щодо кредиторських вимог Банку
З поданої Банком заяви з кредиторськими вимогами до Боржника суди встановили, що відповідно до Агентської угоди від 19.09.1996 між КМУ, представленим Міністерством фінансів України, та Банком, останній є фінансовим агентом КМУ щодо залучення та обслуговування залучених державою або під державні гарантії кредитів, який веде облік заборгованості по Зовнішніх і Внутрішніх кредитах у розрізі країн-кредиторів, Позичальників і валют.
У 1993, 1994, 1996 роках Міністерством сільського господарства і продовольства України за програмою Міністерства сільського господарства США PL - 480 (далі - Програма PL - 480) були отримані товарні кредити на загальну суму 59,496 млн. доларів США та надані Головному управлінню по хлібопродуктах, Головному управлінню комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства та Державній акціонерній компанії "Хліб України" (далі - Компанія).
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 22.08.1996 №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" Компанія є правонаступником прав і обов`язків Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства, які були позичальниками за кредитами 1993 та 1994 років.
Кредити надавались відповідно до таких кредитних угод:
- кредитної угоди №12/02-85 від 16.09.1993 (із змінами та доповненнями), укладеної між Банком та Головним управлінням по хлібопродуктах (Позичальником), правонаступником якого є Компанія;
- кредитної угоди №12/03-98 від 16.09.1994 (із змінами та доповненнями) та кредитної угоди №01/03-99 від 04.10.1994, укладених між Банком та Головним управлінням комбікормової промисловості (Позичальником), правонаступником якого є Компанія;
- кредитної угоди №07/05-132 від 13.08.1997, укладеної між Банком та Компанією.
Згідно із положеннями Кредитних угод, Позичальник зобов`язався сплачувати на користь Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту.
Відповідно до постанови КМУ від 15.05.2003 № 690 "Про утворення державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" було утворено Підприємство шляхом виділення із складу Компанії філії "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" та віднесення його до сфери управління Міністерства аграрної політики.
На виконання пункту 3 Постанови № 690 Компанії було доручено, зокрема, забезпечити передачу Агентству не погашених перед державним бюджетом та Банком зобов`язань за кредитами, отриманими під державну гарантію в рамках Програми PL - 480.
Судами з`ясовано, що на виконання Постанови № 690 31.07.2003 між Компанією та Боржником були підписані розподільчий баланс Компанії та Підприємства станом на 31.07.2003, а також акт передачі-приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між Компанією та Підприємством на виконання постанови №690.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 12.04.2006 №31-23040-03-16/7436 Банком здійснено відображення в обліку переведення заборгованості Компанії на Боржника згідно з Актом передачі - приймання кредиторської заборгованості до розподільчого балансу між Компанією та Підприємством.
Станом на 24.03.2015 за даними обліку Банку прострочена заборгованість Боржника за комісійною винагородою Банку за кредитною Програмою PL - 480 становить 2 460 115,92 доларів США (з них: за Кредитною угодою №12/02-85 - 917 236,25 доларів США; за Кредитними угодами №12/03-98 та №01/03-99 - 1 190 509,20 доларів США; за Кредитною угодою №07/05-132 - 352 370,47 доларів США), що в гривневому еквіваленті станом на дату подання заяви з грошовими вимогами становить 51 777 5 67,75 грн.
Згідно матеріалів справи вимоги Банку визнані розпорядником майна в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів Боржника на суму 1 218,00 грн до першої черги, на суму 51 777 567,75 грн до четвертої черги.
Щодо кредиторських вимог податкового органу
ДПІ у Печерському районі м. Києва подала до господарського суду заяву з кредиторськими вимогами до Боржника на загальну суму 2 321 510 818,46 грн.
З поданої заяви суди встановили, що з метою забезпечення виконання вимог статті 17 Бюджетного кодексу КМУ 02.03.2011 прийнято Постанову № 174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" (далі - Постанова КМУ № 174), якою затверджено Порядок обліку зазначеної заборгованості.
Згідно вимог пункту 15 вказаного Порядку до ГУ ДПС у м. Києві надійшли відповідні подання від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, згідно з якими за Підприємством обліковується прострочена заборгованість у загальному розмірі 2 321 510 818,46 грн, а саме:
- сплата основного боргу у сумі 161 800 036,09 грн за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням/контрактом згідно з постановою КМУ від 15.05.2003 № 690, заборгованість передана від Компанії згідно Акту передачі - приймання заборгованості від 02.09.2003 № 5;
- сплата основного боргу у сумі 1 871 943 014,10 грн за кредитом, наданим державою або під державні гарантії (Протокол № 5 від 02.09.2003), у тому числі: Підприємству (взаємозалік); Підприємству (Головкомбікорм) (lim 94); Підприємству (Головхлібопродукти) (lim 93); Підприємству (Хліб України) (lim 96);
- сплата пені у сумі 287 767 768,27 грн за кредитом, наданим державою або під державні гарантії.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Розпорядником та утримувачем інформації щодо заборгованості по Підприємству є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2011 № 174.
Органи ДПС забезпечують стягнення простроченої заборгованості виключно на підставі інформації, що надходить від територіальних органів Державної казначейської служби.
Вимоги податкового органу визнані розпорядником майна частково та включені до реєстру вимог кредиторів Боржника на суму 1 742 254 403,27 грн до четвертої черги та на суму 287 767 768,27 грн до шостої черги.
У свою чергу суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що заявлені вимоги податкового органу становлять 2 321 510 818,46 грн, з яких:
- прострочена заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії станом на 01.03.2015 складає 67 425 527,61 доларів США, що заявлена з еквівалентом у гривні у розмірі 1 871 943 014,10 грн;
- нарахована на прострочену заборгованість перед державним бюджетом пеня у розмірі 287 767 768,27 грн (не є спірною);
- прострочена заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками у розмірі 161 800 036,09 грн (не є спірною).
Апеляційним судом з`ясовано, що Боржник в обґрунтуваннях власних доводів щодо часткового визнання заявлених вимог податкового органу посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 у справі №5011-12/9747-2012, яким стягнуто в дохід держави з Підприємства 64 380,00 грн судового збору та суму заборгованості у розмірі 996 733 645,64 грн, що складається з 548 839 861,67 грн заборгованості за кредитом, наданим в іноземній валюті, нарахованої на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за іноземними кредитами пені у розмірі 286 287 830,70 грн, з простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками у сумі 161 800 036,09 грн.
При розгляді справи № 5011-12/9747-2012 у рішенні від 31.10.2012 судом встановлено такі обставини:
- у 1993, 1994, 1996 роках Міністерством сільського господарства і продовольства України за Програмою PL - 480 під гарантії Уряду України були отримані товарні кредити на загальну суму 59,496 млн. дол. США;
- за кредитною угодою № 12/02-35 від 16.09.1993, укладеної між Банком, який діяв від імені КМУ (Кредитор) та Головним управлінням по хлібопродуктах Міністерства сільського господарства і продовольства України (Позичальник), Кредитор надає Позичальнику в розмірі 119 306430,12 доларів США для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування фуражної кукурудзи; Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати;
- за кредитними угодами № 12/03-98 від 16.04.1994 на суму 90 509 940 доларів США та № 01/03-99 від 04.10.1994 на суму 7 616 357,92 доларів США, укладеними між Банком, який діяв від імені КМУ (Кредитор) та Головним управлінням комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства України (Позичальник), Кредитор надає Позичальнику кредит для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту; Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати;
- відповідно до Постанови КМУ від 22.08.1996 №1000 Компанія є правонаступником прав і обов`язків Головного управління по хлібопродуктах та Головного управління комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства і продовольства;
- 13.08.1997 між Банком, який діяв за дорученням КМУ (Кредитор), та Компанією (Позичальник) укладено кредитну угоду №07/05-132, відповідно до якої Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 20,0 млн. доларів США для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту в Україну, за рахунок Зовнішнього кредиту, терміном на 25 років. Позичальник повертає Кредит, сплачує відсотки комісії та відшкодовує інші витрати, пов`язані з обслуговуванням Кредиту, на умовах, викладених в Кредитній угоді. Забезпечення виконання зобов`язань по Кредитній угоді, а також відшкодування збитків державному бюджету у зв`язку з невиконанням Позичальником своїх зобов`язань по Кредитній угоді, є майно підприємств- одержувачів соєвого шроту, надане в заставу згідно з договорами застави, які не менш ніж 130 відсотків повинні були покривати зобов`язання Позичальника;
- на підставі протоколу від 26.11.1998, укладеного між АХК "Укрнафтопродукт" та Компанією, було переоформлено заборгованість перед бюджетом з АЗЖ "Укрнафтопродукт" на Компанію в розмірі 8 902 830,46 доларів США; на підставі протоколу від 04.02.1999 "Про переоформлення заборгованості перед державним бюджетом по розрахунках, проведених 1996-1997р.р. з корпорацією "Украгропромбіржа" було переоформлено заборгованість з корпорації "Украгропромбіржа" на Компанію в розмірі 11 013 263,30 доларів США;
- КМУ 15.05.2003 прийняв постанову №690 "Про утворення Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", якою створено нову юридичну особу шляхом виділення із складу Компанії філії "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу" та віднесено її до сфери управління Міністерства аграрної політики України;