ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/2674/22
адміністративне провадження № К/990/5189/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-МІКС" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 (суддя - Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі №380/2674/22.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-МІКС" (далі - ТОВ "БЕТОН-МІКС") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області) від 18.01.2022 № 000324/0705 та № 000325/0705.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС в Івано-Франківській посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, статті 86, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1-198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №813/4703/13-а, від 16.03.2020 у справі №160/2636/19, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15.
Також вказує, що судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах від 12.03.2021 у справі №810/5871/15, від 01.06.2021 у справі №826/5214/17, від 04.06.2020 у справі №826/115/17, від 20.02.2020 у справі №802/1255/17-а, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16, від 24.03.2020 у справі №260/1410/19, від 03.03.2020 у справі №140/2715/18, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 18.03.2020 у справі №816/8114/15 у яких обґрунтовано неможливість відображення в даних податкового обліку документів, складених від фіктивних суб`єктів господарювання, а також наведено перелік обставин й фактів які, як опосередковано, так і в своїй сукупності які свідчать про необґрунтованість отримання платником податкової вигоди.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ "БЕТОН-МІКС" не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, відсутність реального джерела походження товару, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "БЕТОН-МІКС" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС в Івано-Франківській проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "БЕТОН МІКС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.12.2021 № 7330/09-19-07-05/38200875, в якому відображено висновок про порушення:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7, 8, 21 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, п. 5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000, статей 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999, пунктів 5, 6, 7, 10, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1422699 грн; занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2021 року в сумі 72216 грн;
пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1555024 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, 18.01.2022 Головним управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 000324/0705, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1441441,00 грн, з яких: 1153153,00 грн сума грошового зобов`язання, 288288,00 грн сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
№ 000325/0705, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1705250,00 грн, з яких: 1422699,00 грн сума грошового зобов`язання, 282551,00 грн сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень стали обставини щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах з його контрагентами ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ВЕЙ БІЛДІНГ", ТОВ "ГРАНІТТОРГ", ТОВ "ДУМКАР ЛЬВІВ", ТОВ "ГАЛИЦЬКА ЩЕБЕНЕВА КОМПАНІЯ", ФОП ОСОБА_1, і, як наслідок, про неправомірність показників бухгалтерського та податкового обліку по операціях із зазначеними контрагентами.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, де вказано про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами; недоліки представленої первинної документації, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в своїй господарській діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, тоді як висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.