ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 300/3779/23
адміністративне провадження № К/990/1209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №300/3779/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради
про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, зобов`язання до вчинення дій
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 (головуючий суддя: Панікар І.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 (колегія у складі: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, у якій просила:
1. Визнати протиправними і скасувати Містобудівні умови та обмеження № 13-31.2.1-01 від 11.02.2022, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1164-7227-3980-7732 "Нове будівництво індивідуального житлового будинку на місці квартири АДРЕСА_1".
2. Визнати протиправними і скасувати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками № ІФ051230112756 від 03.02.2023, видане Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради;
3. Зобов`язати Департамент і ДАБК вчинити певні дії, зокрема:
- заборонити ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні та інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером № 2610100000:14:001:0052, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку (кадастровий номер № 2610100000:14:001:0052) до попереднього стану, що існував до моменту оскаржуваних містобудівних умов та обмежень (шляхом демонтажу зведеної на момент ухвали суду споруди);
- зобов`язати ОСОБА_2 ліквідувати пошкодження квартири № 1, спричинені/завдані ним/його діями в ході будівництва, що здійснювалося ним та/або довіреними особами з порушенням будівельних норм і правил.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 привести земельну ділянку (кадастровий номер № 2610100000:14:001:0052) до попереднього стану, що існував до моменту оскаржуваних містобудівних умов та обмежень (шляхом демонтажу зведеної на момент ухвали суду споруди) та зобов`язання ОСОБА_2 ліквідувати пошкодження квартири № 1, спричинені/завдані ним/його діями в ході будівництва, що здійснювалося ним та/або довіреними особами з порушенням будівельних норм і правил. Роз`яснено позивачу, що її позовна заява в цій частині підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 залишено без змін.
4. Відмовляючи у відкритті в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за змістом позовних вимог, позивач, зокрема, просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку (кадастровий номер № 2610100000:14:001:0052) до попереднього стану, що існував до моменту оскаржуваних містобудівних умов та обмежень (шляхом демонтажу зведеної на момент ухвали суду споруди); зобов`язати ОСОБА_2 ліквідувати пошкодження квартири № 1, спричинені/завдані ним/його діями в ході будівництва, що здійснювалося ним та/або довіреними особами з порушенням будівельних норм і правил. Однак, у цій справі, ОСОБА_2 не є суб`єктом владних повноважень, внаслідок чого, позовні вимоги в цій частині не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 09.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023, в якій позивач просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково трактував суть двох підпунктів (2 і 3) заявленої в пункті 3 вимоги позовної заяви, як висловлені зобов`язання безпосередньо до власника квартири № 2 ОСОБА_2, оскільки позивач просила суд зобов`язати органи місцевої влади, які є відповідальними за питання, пов`язані з веденням проектувальних, архітектурних, будівельних робіт у місті, та які безпосередньо надавали відповідні дозволи ОСОБА_2 на ведення будівельних робіт, внаслідок яких було завдано значних пошкоджень її житлу і доведено його до стану, непридатного до будівництва, вчинити дії, що перебувають безпосередньо у їх повноваженнях, та, за умови прийняття рішення про скасування наданих дозвільних документів. Відтак, на думку скаржника, позовні вимоги нею були заявлені до вчинення певних дій суб`єктами владних повноважень, що входить в межі їх компетенції, а не до конкретної фізичної особи, а відтак, через помилкове трактування змісту позовних вимог, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у відкритті провадження в частині вирішення таких вимог за правилами адміністративної юрисдикції, а судом апеляційної інстанції таку помилку не виправлено.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 09.01.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі за вищевказаним позовом.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
12. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
15. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
16. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
17. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної особи на ефективний судовий захист. При цьому адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
18. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.02.2022 у справі № 640/18584/20 та від 01.09.2022 у справі № 640/3165/22.
19. У Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
20. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09.09.2010 № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
21. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур). При цьому, що суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
22. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 815/7121/14 та від 13.06.2018 у справі № 816/421/17.
23. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
25. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
26. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або