ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Короля В. В.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 990/135/22 (провадження № 11-23 заі 24)
за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), за участю Етичної ради як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення невиплаченої суми винагороди.
Короткий виклад історії справи
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив:
- визнати протиправним і нечинним наказ № 232-к від 22 серпня 2022 року про припинення табелювання і виплату грошової компенсації ОСОБА_1 ("Про виплату грошової компенсації ОСОБА_1" далі - наказ № 232-к);
- визнати дії ВРП щодо звільнення ОСОБА_1 з посади члена ВРП протиправними та зобов`язати ВРП поновити ОСОБА_1 на посаді члена ВРП;
- стягнути з ВРП суму невиплаченої ОСОБА_1 винагороди починаючи
з 08 вересня 2022 року та до дати ухвалення судового рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2024 року задовольнив заяву ВРП про залишення позову без розгляду, позов ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представниця позивача - адвокат Степаненко Ю.М. подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року - без змін.
Основні мотиви, викладені у рішенні суду першої інстанції та постанові Великої Палати Верховного Суду
Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року мотивована тим, що діяльність позивача на посаді члена ВРП в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою. А тому на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги частини п`ятої статті 122 КАС України.
Оскаржуваний наказ № 232-к прийнятий 22 серпня 2022 року та направлений листом секретаріату ВРП від 22 серпня 2022 року № 4595/0/9-22 на особисту електронну пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а останній звернувся до суду із цим позовом лише 07 жовтня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду. Із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не звертався, підстав поважності пропуску строку не зазначав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк на звернення до суду, який встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про визнання дії ВРП щодо звільнення ОСОБА_1 з посади члена ВРП протиправною є невід`ємною складовою позовної вимоги про визнання протиправним і нечинним наказу № 232-к, тому строк звернення до суду з вимогою про визнання дії протиправною також розпочався з моменту отримання наказу № 232-к та складає один місяць.
Велика Палата Верховного Суду визнала правильним висновок суду першої інстанції про те, що у цій справі спір виник щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки діяльність позивача на посаді члена ВРП в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою, а тому до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, як убачається з матеріалів справи, ВРП подала до суду першої інстанції заяву про залишення позовної заяви у цій справі без розгляду, оскільки оскаржуваний наказ № 232-к ОСОБА_1 отримав на особисту електронну пошту 23 серпня 2022 року, про що сам зазначив у своїй позовній заяві, а із цим позовом звернувся до адміністративного суду лише 13 жовтня 2022 року, тобто з порушенням встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку.
Крім того, суд першої інстанції та Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, щопроцедура та підстави звільнення члена ВРП визначена Законом № 1635-IX, а з наведених вище норм слідує, що Етична рада за результатами одноразового оцінювання члена ВРП може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що його обрав (призначив), мотивованої рекомендації про звільнення такого члена ВРП з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII. У подальшому протягом строку встановленого абзацом п`ятим пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX, з`їзд відповідного органу має розглянути мотивовану рекомендацію про звільнення члена ВРП, підготовлену Етичною радою, та прийняти одне з рішень - про її задоволення чи відхилення. Якщо жодне рішення не буде ухвалене у визначений строк, то після його спливу такий член ВРП вважається звільненим з посади відповідно до закону.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що тримісячний строк для ухвалення відповідного рішення у З`їзду, який обрав позивача членом ВРП, розпочався з 08 травня 2022 року, а 19 серпня 2022 року з пропуском тримісячного строку цей З`їзд жодного рішення не ухвалив за наслідком розгляду мотивованої рекомендації Етичної ради про звільнення члена ВРП ОСОБА_1
Водночас Велика Палата Верховного Суду, як і суд першої інстанції,зазначила, що позивач був присутнім на З`їзді 19 серпня 2022 року та обізнаний про результати розгляду рішень, які ставились на голосування. Більше того, як убачається з виписки з протоколу З`їзду 19 серпня 2022 року, головуючий Лученко Д. В. зазначив, що відповідно до законодавства в такому випадку член ВРП ОСОБА_1 вважається звільненим з посади після спливу тримісячного строку з дати внесення З`їзду рекомендації Етичної Ради. Відповідне рішення З`їзду буде направлено до ВРП та Етичної ради.
22 серпня 2022 року в. о. Голови Вищої ради правосуддя В. Саліхов прийняв наказ № 232-к "Про виплату грошової компенсації ОСОБА_1", у якому зазначено, що такий прийнято, керуючись пунктом 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX та на підставі рішення Етичної ради від 07 травня 2022 року № 6 "Про невідповідність діючого члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя".
Листом секретаріату ВРП від 22 серпня 2022 року № 4595/0/9-22 на особисту пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надіслано до відома копію наказу № 232-к.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила про необґрунтованість доводів представника позивача про те, що наказ №232-к направлений ОСОБА_1 у неналежний спосіб.
При цьому Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання дії ВРП щодо звільнення позивача з посади члена ВРП протиправною є невід`ємною складовою позовної вимоги про визнання протиправним і нечинним наказу № 232-к і що строк звернення із такою вимогою також розпочався з моменту отримання наказу № 232-к та складає один місяць.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом (23 серпня 2022 року) позивач дізнався про порушені (на його думку) права, свободи чи інтереси. Тому із цього часу в нього розпочався місячний строк на звернення до суду з позовом про його оскарження, а звернувся до суду позивач лише 13 жовтня 2022 року, що свідчить про пропуск строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
До того ж, суд першої інстанції зазначив, що клопотання про поновлення строку на звернення до суду з наведенням обґрунтованих підстав його пропуску позивач не подавав.
Також суд першої інстанції зауважив, що позивач, ураховуючи підстави прийняття оскаржуваного наказу № 232-к, фактично був обізнаним про наслідки прийняття такого наказу для нього. Про обізнаність відповідних наслідків також свідчить і те, що ще 19 серпня 2022 року (день проведення З`їзду) позивача повідомлено про наслідки неприйняття рішень, які ставились на голосування.
Враховуючи наведені мотиви, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.