Постанова
Іменем України
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 165/1023/17
провадження № 51-4480км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в кримінальному провадженні № 12016030050001089 за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Морозовичів Іваничівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 23 лютого 2023 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
2. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
3. Звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року як особу, яку на день набрання чинності цим Законом визнано інвалідом другої групи.
4. Задоволено цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_9 у дохід держави витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі: 4 230,11 грн для перерахування на користь фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради та 13 735,42 грн для перерахування на користь Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації.
5. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково. Постановлено стягнути на його користь з ОСОБА_9 370 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також 17 185,00 грн процесуальних витрат на правову допомогу та проведення судово-психологічної експертизи.
6. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 14 червня 2023 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_9 змінено в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 Збільшено розмір відшкодування моральної шкоди на користь останнього з ОСОБА_9 до 650 000,00 грн. У решті вирок залишено без змін.
7. Згідно з вироком ОСОБА_9 засуджено за те, що він 12 серпня 2016 року о 13:59, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Transporter", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Ковель-Жовква у межах м. Нововолинська по вул. Автобусній у напрямку м. Володимир-Волинського,усупереч вимогам пунктів 10.1, 12.4, 14.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) перед виконанням маневру обгону не переконався у його безпечності для інших учасників дорожнього руху та у тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на смугу зустрічного руху та, здійснюючи обгін декількох транспортних засобів з порушенням швидкісного режиму у межах населеного пункту, поблизу буд. АДРЕСА_2 допустив зіткнення із транспортним засобом марки "Mercedes-Benz Vito", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався у зустрічному напрямку під керуванням потерпілого ОСОБА_6, унаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді численної поєднаної травми тіла, травматичного шоку важкого ступеня.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8, даючи власну оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що до зіткнення транспортних засобів призвели дії потерпілого ОСОБА_6, які у встановленій дорожній обстановці не відповідали вимогам ПДР, оскільки він, виявивши небезпеку для руху у виді автомобіля під керуванням ОСОБА_9, не застосував екстрене гальмування, а змістився зі своєї смуги руху на обочину, де внаслідок його грубої необережності й сталося зіткнення. Тоді як дії ОСОБА_9 не перебувають у причинному зв`язку з подією ДТП. Також зазначає, що у позовних заявах про стягнення з ОСОБА_9 у дохід держави витрат на лікування потерпілого прокурором не вказано передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва ним інтересів держави. А цивільний позов про стягнення шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, пред`явлений потерпілим до неналежного відповідача, оскільки до участі у справі не залучено страхову організацію, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_9 . Не погоджується з розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, та ставить під сумнів розрахунок витрат закладів охорони здоров`я на лікування останнього. Вважає, що розгляд у суді апеляційної інстанції проведено формально, доводи апеляційної скарги сторони захисту не перевірено з достатньою повнотою, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
Позиції інших учасників судового провадження
9. Від представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло заперечення на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 .
10. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор, потерпілий та його представник заперечили проти задоволення касаційної скарги захисника засудженого.
Мотиви Суду
11. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
12. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
14. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України). Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до
ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
15. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
16. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
17. У цьому кримінальному проваджені судом апеляційної інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано у повному обсязі.