ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 451/1504/19
провадження № 51-7663 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000596, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Радехівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів і накладеного арешту.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 13 липня 2019 року приблизно о 04:00, керуючи автомобілем марки "Мерседес Бенц 163 МL 400 CDІ", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Львів-Радехів - Луцьк у напрямку м. Львова, під час здійснення повороту праворуч на другорядну автодорогу, яка веде до с. Павлів Радехівського району Львівської області, порушив вимоги пунктів 1.5, 1.10, 2.3 б) і д), 2.9 а), 10.1, 12.1,12.6 (підпункту "г"), 12.9 (підпункту "б") Правил дорожнього руху, а саме, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху на цій ділянці дороги, яка становить 90 км/год, не врахував дорожньої обстановки та її змін, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу і безпечно керувати ним, здійснюючи поворот праворуч та виїзд на другорядну дорогу, рухаючись зі значним перевищенням швидкості на цій ділянці дороги, не впорався з керуванням, втратив контроль над рухом свого автомобіля і без причин технічного характеру у стані бокового заносу виїхав за праву межу проїзної частини дороги, де в подальшому здійснив наїзд на перешкоду у виді дерева.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир указаного автомобіля ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці.
Львівський апеляційний суд вироком від 25 жовтня 2023 року скасував вирок Радехівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2023 року в частині призначеного покарання та постановив новий вирок, яким скасував визнав скасував винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду та призначити ОСОБА_7 покарання, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначене ОСОБА_7 апеляційним судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, а також меті покарання. На думку захисника, апеляційний суд, призначаючи підзахисному покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, належно не врахував даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, повністю визнав свою вину, вчинив кримінальне правопорушення з необережності. Також, на думку захисника, суд не врахував наявності обставин, які пом`якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння в розкритті кримінального правопорушення та добровільного відшкодування шкоди, не надав належної оцінки позиції потерпілої, яка призначення покарання покладала виключно на розсуд суду. При цьому зазначає, що апеляційний розгляд відбувся без виклику в судове засідання потерпілої ОСОБА_9, внаслідок чого не було з`ясовано її позиції щодо зміни міри покарання.
Стверджує, що висновки про результати медичного огляду ОСОБА_7 на стан сп`яніння складено з порушенням вимог п. 22 розділу III Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі-Інструкція), і вони є недійсними.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга захисника є необґрунтованою, і просив залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до положень ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновки місцевого суду щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_7 і кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи захисника про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 через суворість колегія суддів уважає безпідставними з огляду на таке.
Скасовуючи вирок щодо ОСОБА_7 у частині призначеного йому покарання та ухвалюючи новий, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставне звільнення ОСОБА_7 місцевим судом від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд апеляційної інстанції послався на те, що приймаючи таке рішення, місцевий суд не в повній мірі врахував усіх обставин кримінального провадження та даних про особу винуватого.
Колегія суддів погоджується із цим висновком.
За приписами ст. 50 КК України метою покарання є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.