ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 753/9161/22
провадження № 61-16407св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Сенс Банк", ОСОБА_2,
третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана її представником - адвокатом Слабоусом Євгенієм Анатолійовичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Сенс-Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 05 липня 2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку (далі - АКБСР) "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", яке перейменоване в АТ "Сенс Банк", та її батьком - ОСОБА_3 укладено договір кредиту, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 220 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком до 04 липня 2017 року.
Для забезпечення виконання умов кредитного договору 05 липня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено іпотечні договори, а саме: № 028/15-350, згідно якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, що є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності від 28 травня 2003 року; № 028/15-351, відповідно до якого в іпотеку банку передано спірну квартиру АДРЕСА_2, що є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2007 року.
Належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_2, набута нею у власність у порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 червня 2016 року, виданого після смерті її батька - ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), протиправно вибула з її володіння на користь АТ "Альфа-Банк" відповідно до рішення державного реєстратора від 02 жовтня 2020 року № 54389371 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та 12 листопада 2020 року на підставі договору купівлі-продажу відчужена останнім на користь ОСОБА_2, оскільки банк, в іпотеці якого перебувала вказана квартира, пропустив визначений статтею 1281 ЦК України строк пред`явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, та втратив право вимоги за кредитним і іпотечним договорами.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення державного реєстратора від 02 жовтня 2020 року № 54389371 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну квартиру за ОСОБА_2 та витребувати квартиру з незаконного володіння останньої на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_2 вибула із власності ОСОБА_1 поза її волею, на підставі рішення про державну реєстрацію права власності за АТ "Альфа-Банк", прийнятого з порушенням прав позивача, на підставі договору іпотеки, зобов`язання за яким були припинені, тому є підстави для витребування вказаної квартири із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено та стягнуто з АТ "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 253,70 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 246,10 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 253,70 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 246,10 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційні скарги АТ "Сенс-Банк" та ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року - без змін.
Апеляційні скарги АТ "Сенс-Банк" та ОСОБА_2 на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року задоволено частково.
Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Стягнуто з АТ "Сенс-Банк" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 246,10 грн судовий збір за подання заяви про забезпечення позову з кожного.
В іншій частині заяву ОСОБА_1 про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов законних та обґрунтованих висновків про витребування спірної квартир на підставі положень статей 387, 388 ЦК України, оскільки вона вибула з власності позивача проти її волі, а тому має право витребувати цю квартиру у добросовісного набувача, що не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном, оскільки приватний інтерес позивача у поверненні свого майна, яке вибуло з її власності поза її волею переважає приватний інтерес кінцевого набувача у збереженні за нею права на спірну квартиру і менш обтяжливого засобу забезпечення захисту та поновлення прав ОСОБА_1 у цій справі немає, так як ОСОБА_2, як кінцевий набувач, із власності якої витребовується нерухоме майно, не позбавлена можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до особи, в якої вона придбала квартиру, про відшкодування збитків.
Апеляційний суд також вказав, що кредитору було відомо про смерть позичальника, починаючи з 04 травня 2018 року, оскільки кредитор в цей день подав відзив на позовну заяву в іншій справі зі спору між сторонами, отримавши матеріали позову разом з документами, що свідчили про прийняття спадщини позивачем і отримання нею правовстановлюючих документів на іпотечне майно, тому строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця, передбачений частиною другою статті 1281 ЦК України, в АТ "Альфа-Банк" сплинув 04 листопада 2018 року, і саме зі вказаної дати основне зобов`язання за кредитним договором є припиненим, що, в свою чергу, тягне за собою припинення іпотеки як похідного зобов`язання.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що реєстрація АТ "Альфа-Банк" права власності на спірну квартиру та її подальше відчуження на користь ОСОБА_2 є незаконними, оскільки банк пропустив строки пред`явлення вимог до спадкоємця боржника, які визначені частиною другою статті 1281 ЦК України, втративши право вимоги як за основним, так і за додатковим зобов`язанням.
Суд послалися на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Слабоус Є. А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково вказав про факт повідомлення банку позивачем про смерть позичальника, оскільки належних та допустимих доказів такого повідомлення надано не було.
Вважає, що у АТ "Альфа-банк", яке у подальшому перейменоване на АТ "Сенс-банк", як у кредитора спадкодавця, перебіг виконання обов`язків, передбачених статті 1281 ЦК України, щодо пред`явлення вимог до спадкоємців розпочався лише з 15 жовтня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що вплинуло на законність оскаржуваного судового рішення, а саме взяв до уваги копії доказів, зокрема, відзиву ПАТ "Укрсоцбанк" у справі № 753/2615/18, на підставі яких було зроблено висновок про пропуск кредитором строку звернення з вимогою до спадкоємців боржника. При цьому, представником ОСОБА_2 заявлялося клопотання у порядку статті 95 ЦПК України про витребування оригіналів доказів у позивача, проте апеляційним судом було відмовлено у задоволенні такого клопотання без наведення жодних обґрунтувань.
Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
26 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 липня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", перейменоване на АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 028/25-269, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 220 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних строком до 04 липня 2017 року.
Для забезпечення виконання умов кредитного договору 05 липня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено іпотечні договори, а саме: № 028/15-350, згідно яким в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, що є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності від 28 травня 2003 року; № 028/15-351, відповідно до якого в іпотеку банку передано спірну квартиру АДРЕСА_2, що є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2007 року.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року, у справі № 02/2-1752/12 задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості в сумі 236 145,85 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 листопада 2010 року складало 1 874 454,92 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 20 травня 2013 року відділом реєстрації смерті у м. Києві.
22 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. заведено спадкову справу № 4/2016 (номер у спадковому реєстрі 59135471) щодо майна ОСОБА_3 за заявою його дочки - ОСОБА_1, про прийняття спадщини за законом від 24 травня 2013 року.
29 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 958195180000).
У матеріалах спадкової справи № 4/2016 наявне повідомлення приватного нотаріуса від 29 червня 2016 року, яким ПАТ "Укрсоцбанк" повідомлялось про видачу спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_2, яка перебуває під забороною банку, накладеною на підставі іпотечного договору від 05 липня 2007 року № 028/15-351.
28 вересня 2020 року АТ "Альфа-Банк" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. за проведенням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
02 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Юдіним М. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54389371, на підставі якого проведено держану реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ "Альфа-Банк".
12 листопада 2020 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г. за реєстровим № 7087, відповідно до якого квартира АДРЕСА_2 перейшла у власність ОСОБА_2 .
З огляду на копію відзиву ПАТ "Укрсоцбанк" на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 753/2615/18, кредитору (іпотекодержателю) станом на 04 травня 2018 року, як зазначив апеляційний суд, було достовірно відомо про факт смерті позичальника (іпотекодавця) ОСОБА_3 та ним готувалися документи для пред`явлення вимоги до спадкоємця (том 1, а. с. 39, 40).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18), від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19), від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) та постановах Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 619/1699/17-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також ОСОБА_2 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази; необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Слабоуса Є. А., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.