ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 643/6733/20
провадження № 61-532св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Харківської місцевої прокуратури № 4;
відповідачі: Харківська міська рада, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2020 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним, зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18 грудня 2019 року № 1896/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова" щодо затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137500:02:002:0009) площею 0,4850 га із земель територіальної громади м. Харкова, між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,4850 га з кадастровим номером 6310137500:02:002:0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухомме мійно 28 жовтня 2019 року, номер запису 34974524. Відповідно до договору оренди на земельній ділянці розміщено чотири об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Прокурор зазначав, що право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно набуто на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року у справі № 643/6894/16-ц. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року зазначене рішення Московського районного суду м. Харкова скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . У постанові апеляційного суду зазначено, що нерухоме майно є об`єктами самочинного будівництва.
Посилався на те, що передача земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 у користування без проведення земельних торгів не відповідає вимогам земельного законодавства.
Ураховуючи наведене, керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 1 додатку 1 до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18 грудня 2019 року № 1896/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова" щодо затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137500:02:002:0009) площею 0,4850 га із земель територіальної громади м. Харкова;
- визнати недійсним договір, укладений 28 грудня 2019 року між Харківською міською радою та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 0,4850 га з кадастровим номером 6310137500:02:002:0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,4850 га з кадастровим номером 6310137500:02:002:0009, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04 травня 2020 року відкрито провадження у справі.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Харкова.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2023 року клопотання Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору оренди недійсним, зобов`язання повернення майна залишено без розгляду.
Повернуто позивачеві матеріали позовної заяви з додатками.
Повернуто позивачеві сплачений судовий збір.
Задовольняючи клопотання представника Харківської міської ради та залишаючи позов прокурора без розгляду, районний суд виходив із того, що останнім не доведено наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у тому числі помилково визначено орган, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави; не надано належних та допустимих доказів того, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження. Установивши викладене, суд визнав наявними підстави для застосування пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області задоволено.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позов подано на захист інтересів держави в особі територіальної громади міста від порушень допущених самим органом місцевого самоврядування, який відчужив комунальне майно всупереч встановленим вимогам. При цьому, оскільки у даній справі відсутній суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, у прокурора не виник обов`язок направити до звернення до суду з цим позовом повідомлення про це особі, якій пред`явлено позовну вимогу - Харківській міській раді, чиї дії оскаржуються.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позовна заява керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 відповідає вимогам закону; підстав для залишення її без розгляду немає.
Суд апеляційної інстанції відхилив посилання суду першої інстанції, що прокурор помилково визначив орган, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави та не надав доказів, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження, оскільки Держгеокадастр не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність фізичній особі, для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельної ділянки комунальної власності.
Суд послався на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлокриницький А. О., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2023 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу районного суду про залишення позову прокурора без розгляду.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує те, що апеляційним судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази, що призвело до скасування законної ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що позивачем не доведено наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у тому числі, помилково визначено орган, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави; не надано належних та допустимих доказів того, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання його представника - адвоката Бєлокриницького А. О. про відкладення розгляду справи, призначеної на 07 грудня 2023 року, не врахував та не надав належної оцінки причинам неявки в судове засідання, чим позбавив можливості надати заперечення на апеляційну скаргу. Вважає, що судом апеляційної інстанції не застосовано правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 523/5177/15-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 та від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу та клопотання про зупинення касаційного провадження
У лютому 2024 року керівник Салтівської окружної прокуратури подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні.
Зазначає, що позов поданий у межах спору про право користування земельною ділянкою, в якому територіальна громада м. Харкова є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Харківської міської ради, замість якої діє прокурор, а не в межах відносин, зазначених у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Отже, належним позивачем у справі може бути лише орган, який здійснює розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а не орган, який здійснює державний контроль за їх використанням. Оскільки єдиний орган, уповноважений здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, - Харківська міська рада є відповідачем у справі, то орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній, тому прокурор набув статусу позивача.
Вважає, що поважність причин неявки відповідача та його представника судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу, отже, доводи касаційної інстанції про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є безпідставними.
У лютому 2024 року Харківська міська рада подала клопотання про зупинення касаційного провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Керівник Салтівської окружної прокуратури надіслав заперечення на вказане клопотання, вважаючи, що підстав для зупинення провадження у справі немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвокатаБєлокриницького А. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.