ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 729/1126/21
провадження № 61-13147св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Окунєвим Ігорем Сергійовичем, на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2023 року у складі судді Кузюри В. О. та на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі.
Позовна заява мотивована тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1, а також земельні ділянки площею відповідно 0,1000 га та 0,0348 га, розташовані на АДРЕСА_1, та земельні ділянки площею 6,9207 га та 6,7836 га, розташовані на території Бобровицької міської ради.
Позивач зазначав, що, оформляючи спадщину, він та відповідач не дійшли згоди щодо поділу спадкового майна шляхом укладення відповідного договору, у результаті чого спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 у рівних частинах (по 1/2 частині кожному) прийнято як ним, як онуком померлої, так і відповідачкою, яка є дочкою спадкодавця.
Обґрунтовуючи заявлений варіант поділу спадкового майна в натурі шляхом присудження кожній стороні окремо індивідуально-визначеного майна, позивач указував на те, що такий поділ найбільше відповідає інтересам сторін, враховує фактичні обставини справи, оскільки ґрунтується на їхніх попередніх домовленостях, не передбачає та не покладає на сторони значні майнові і часові витрати, що пов`язані з підготовкою та отриманням документів, необхідних для поділу кожного об`єкту нерухомого майна, здійснення відповідних ремонтно-будівельних робіт. Житловий будинок та земельні ділянки перебувають у фактичному володінні, користуванні та розпорядженні ОСОБА_2 та членів її сім`ї, є її єдиним житлом. Отже, вважав, що запропонований варіант є найбільш оптимальним для відповідачки.
Позивач вказував, що йому належить на праві власності інше житло, де він проживає.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- у порядку поділу майна, що є у спільній частковій власності, припинити право спільної часткової власності на це майно, виділити в натурі йому у власність та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 6,9207 га, кадастровий номер 7420610100:08:000:0197, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 6,7836 га, кадастровий номер 7420610100:08:000:0198, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Бобровицької міської ради Чернігівської області;
- у порядку поділу майна, що є у спільній частковій власності, припинити право спільної часткової власності на це майно, виділити в натурі у власність ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4052, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та на земельну ділянку площею 0,0348 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4053, призначену для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року у складі судді Булиги Н. О. позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Окунєв І. С., до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі задоволено.
Виділено у власність ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на:
- земельну ділянку, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 6,9207 га кадастровий номер 7420610100:08:000:0197, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку № НОМЕР_1, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області площею 6,7836 га кадастровий номер 7420610100:08:000:0198, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Виділено у власність ОСОБА_2 та визнано за нею право власності на:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 68,0 кв. м, житловою площею 41,4 кв. м;
- земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4052, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 площею 0,0348 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4053, призначену для ведення особистого селянського господарства.
Додатковим рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області (заочне) від 22 червня 2022 року заяву представника ОСОБА_1, адвоката Окунєва І. С. про стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 40 319,45 грн, з них: 9 865,45 грн судового збору, сплаченого за позовну вимогу майнового характеру, 454 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, 5 000 грн витрат, понесених на залучення спеціалістів та 25 000 грн - судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.
У задоволенні заяви про стягнення інших судових витрат відмовлено.
Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Бобровицького районного суду від 06 червня 2022 року задоволено.
Скасовано заочне рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 червня 2022 року та заочне рішення від 22 червня 2022 року про стягнення судових витрат.
Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області 19 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ спадкового майна в натурі, суд першої інстанції виходив із того, що наявний спір щодо поділу спадкового майна, при цьому сторони не досягли домовленості щодо такого способу поділу, про який зазначає позивач. Районний суд констатував, що позивачем обрано спосіб захисту прав, який порушує право відповідачки, як власника, порушує загальні засади цивільного права (стаття 3 ЦК України) та забезпечує виключно особисті інтереси позивача, який просив виділити собі земельні паї, не обґрунтовуючи неможливість поділу всього майна в натурі.
Суд послався на відповідні судові рішення Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2023 року - змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про поділ спадкового майна в натурі, проте вважав помилковими наведені районним судом мотиви для відмови у позові.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 у розумінні статті 364 ЦК України не є виділом в натурі частки із майна, яке перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, оскільки стосуються майна, яке на праві власності позивачу не належить.
Фактично, відмовляючись від права власності на частку у належному майні, ОСОБА_1 прагне набути право на частку в іншому спільному майні сторін за рахунок частки, яка належить відповідачці. Тобто позивач просить в судовому порядку здійснити перерозподіл майна, яке перебуває у спільній частковій власності сторін після спадкування, зазначаючи, що договору про поділ спадщини у нотаріуса сторони не досягли.
Апеляційний суд вважав, що вимоги позивача про виділ йому в натурі майна, яке не належить ОСОБА_1 на праві власності за рахунок передачі належної йому частки у праві власності на інше нерухоме майно іншому співвласнику, є по суті не вимогою про виділ частки у натурі, а про примусовий обмін такими частками, що суперечить положенням як статті 364, так і статті 1278 ЦК України. Водночас позивач просить припинити право спільної часткової власності на майно, яке належить як йому, так і ОСОБА_2
Заявляючи вимоги про припинення права на частку у спільному майні, позивачем попередньо не внесено вартість частки на депозитний рахунок суду, тобто не дотримано порядок, передбачений частиною другою статті 365 ЦК України.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що належні сторонам земельні ділянки не можуть бути поділені в натурі відповідно до часток співвласників, тобто по частці кожному.
Апеляційний суд відхилив аргументи апеляційної скарги про неподільність житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 з огляду на те, що висновком експертів Українського незалежного інституту судових експертиз комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 247/09-2022 від 05 жовтня 2022 року встановлено лише неможливість виділення в натурі ідеальної 1/2 частки житлового будинку без втручання в несучі огороджуючі конструкції та без зміни об`ємно-планувального рішення, проте не встановлено неможливість його поділу.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що належними доказами не підтверджено, що частки сторін є незначними, їх поділ в натурі є неможливим, а припинення часток відповідачки у власності не завдасть їй істотної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2023 року та на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_4., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Русинчук М. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2023 року на підставі службової записки Голови Касаційного цивільного суду у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ним було пред`явлено позовні вимоги про поділ майна та припинення правовідносин права спільної часткової власності, що передбачено приписами статті 367 ЦК України. Суди попередніх інстанцій не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку із чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.
Посилається на те, що варіант поділу спільного спадкового майна, запропонований позивачем, ґрунтується на попередніх домовленостях сторін щодо поділу спільного спадкового майна, що було підтверджено показаннями свідків та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування доктрини заборони суперечливої поведінки.
Вважає, що спосіб захисту, обраний позивачем, є ефективним.
Спільне володіння і користування спадковим майном неможливе з огляду на неприязне відношення ОСОБА_2 до ОСОБА_1
Суди попередніх інстанцій при розгляді справи вийшли за межі позовних вимог та заперечень, оскільки відзив на позовну заяву не містить посилання на те, що від спірних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідачка отримує доходи для забезпечення її життєвих потреб, будь-які письмові докази на підтвердження цих обставин в матеріалах справи відсутні.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 15 жовтня 2008 року в справі № 6-8108св08, від 13 січня 2016 року в справі № 6-2925цс16 від 06 червня 2019 року в справі № 530/1682/15-ц, від 22 січня 2020 року в справі № 243/6275/16-ц, від 19 травня 2021 року в справі № 501/2148/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц, від 14 грудня 2022 року в справі № 126/2200/20, від 07 вересня 2022 року в справі № 674/1336/17, від 24 червня 2021 року в справі № 219/13376/17, від 13 липня 2018 року в справі № 610/2035/17-ц, від 09 жовтня 2019 року в справі № 750/11178/17, від 22 лютого 2021 року в справі № 279/4966/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, представником ОСОБА_1 - адвокатом Окунєвим І. С. подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у якому зазначено, що аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в практиці Верховного Суду сформувалося два підходи щодо застосування статті 367 ЦК України, отже, є підстави для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 705/4370/16-ц, від 29 вересня 2021 року у справі № 336/1137/19-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 336/1136/19.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Журавель Т. С. подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Зазначає, що варіант поділу, запропонований позивачем, не враховує усіх обставин справи, ставить у невигідне становище та не враховує інтересів відповідача, тому не може бути застосований.
Належними доказами не підтверджено, що припинення часток відповідача у власності не завдасть їй істотної шкоди.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яку прийнято донькою померлої - ОСОБА_2 та онуком померлої - ОСОБА_1 .
16 вересня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожний, отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у рівних частках, тобто по 1/2 частці у спадщині на:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 11; том 3, а. с. 65);
- земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1, площею 0,1000 га в межах згідно з планом, з них: рілля - 0,0256 га, під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,0085 га, під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,0046 га, під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,0612 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4052, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (том 1, а. с. 15; том 3, а. с. 68);
- земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1, площею 0,0348 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7420610100:01:014:4053, призначену для ведення особистого селянського господарства (сілськогосподарські угіддя - рілля) (том 1, а. с. 19; том 3, а. с. 71);
- земельну ділянку, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 6,9207 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 7420610100:08:000:0197, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сільськогосподарські угіддя - рілля) (том 1, а. с. 23; том 3, а. с. 62);
- земельну ділянку під номером 198, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 6,7836 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 7420610100:08:000:0198, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сільськогосподарські угіддя - рілля) (том 1, а. с. 27; том 3, а. с. 59).
Право спільної часткової власності на указане майно 16 вересня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (по 1/2 частці за кожним), про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1, а. с. 12, 16, 20, 24, 28; том 3, а. с. 61, 64, 67, 70, 73).
Висновком експертів Українського незалежного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 247/09-2022 від 05 жовтня 2022 року встановлено наступне (том 3, а. с. 108-162):
1. Ринкова вартість земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, площею 0,100 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4052, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), становить 87 770 грн.
2. Ринкова вартість земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, площею 0,0348 га, кадастровий номер 7420610100:01:014:4053, призначена для ведення особистого селянського господарства, становить 25 387 грн.
3. Ринкова вартість земельної ділянки, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 6,9207 га, кадастровий номер 7420610100:08:000:0197, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, становить 332 194 грн.
4. Ринкова вартість земельної ділянки під номером 198, що розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області площею 6,7836 га, кадастровий номер 7420610100:08:000:0198, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, становить 325 613 грн.
5. Виходячи з об`ємно-планувального рішення житлового будинку літ. "А", загальною площею 68,0 кв. м та житловою площею 41,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виділити з технічної точки зору ОСОБА_1 в натурі ідеальну 1/2 частку житлового будинку, на яку припадає 34,0 кв м загальної площі будинку (окремі приміщення), господарських будівель та споруд відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, без втручання в несучі огороджуючі конструкції будинку та без зміни об`ємно-планувального рішення житлового будинку, не вбачається за можливе.
6. Ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель та споруд, без врахування ринкової вартості земельного компоненту, на АДРЕСА_1, в цінах на момент проведення дослідження, становить (з округленням до цілих) 547 536 грн
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка підписана адвокатом Окунєвим І. С., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Визначення (зміна) предмета, підстав позову у спорі - це право, яке належить виключно позивачу. Натомість, установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.