ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 466/2043/22
провадження № 61-8197св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - державний нотаріус Третьої львівської державної нотаріальної контори Спільник Зоряна Володимирівна,
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року у складі судді Зими І. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня
2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю (справа № 466/1731/22).
Позов мотивований тим, що квартира
АДРЕСА_1 не входить до спадкової маси ОСОБА_4 та є особистою власністю ОСОБА_3 . Зазначала, що 21 липня 2003 року вона і її син продали квартиру АДРЕСА_2 . За виручені кошти, які належали їй особисто, 09 вересня 2003 року вона придбала квартиру
АДРЕСА_3, яку 11 червня 2004 року відчужила та купила спірну квартиру. Таким чином, спірне житло придбане шляхом здійснення різних правочинів з майном, що належало їй особисто.
ОСОБА_3 просила визнати квартиру
АДРЕСА_1 її особистою приватною власністю.
У квітні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - державний нотаріус Третьої львівської державної нотаріальної контори Спільник З. В., про визнання права власності в порядку спадкування (справа № 466/2043/22).
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів
ОСОБА_4 який з 01 лютого 2003 року перебував у шлюбі із ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося майно, придбане під час шлюбу
з відповідачкою, яке підлягає спадкуванню, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана нерухомість придбана 22 червня 2004 року, тому це майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає спадкуванню спадкоємцями першої черги. Тобто позивачки як дочки спадкодавця і спадкоємці першої черги претендують на 1/6 частини у спірній квартирі кожна.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати за ними право власності
в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 та всього належного спадкодавцю майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 травня 2022 року справу № 466/1731/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю передано для об`єднання зі справою № 466/2043/22 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - державний нотаріус Третьої львівської державної нотаріальної контори Спільник З. В.,про визнання права власності в порядку спадкування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня
2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_3 .
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Тому оскільки квартира АДРЕСА_3 придбана за кошти, які належали ОСОБА_3 особисто, вона є її особистою приватною власністю. При цьому суд урахував, що на момент придбання спірної квартири відповідачка і спадкодавець перебували у зареєстрованому шлюбі не тривалий проміжок часу, і жодних доказів на підтвердження того, що
ОСОБА_4 використав будь-які свої особисті заощадження для придбання спірного житла, суду не надано. ОСОБА_3 реалізувала свою частку
в квартирі АДРЕСА_2 за ціною, більшою від вартості квартири
АДРЕСА_3, що може свідчити про наявність у неї заощаджень, які, зокрема, були використані на придбання спірного житла.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від
28 березня 2023 року і ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги та не надали оцінки заявам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини. Суди не врахували витрати на нотаріусів та оцінку квартири, які здійснювались не
з особистих коштів відповідачки. Спірна квартира придбана під час шлюбу,
а отже, є спільною сумісною власністю подружжя. Суди не з?ясували походження коштів, за які було придбано спірну квартиру.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі
№ 711/2302/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 464/7011/16-ц, від
20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц, від 20 червня 2018 року
у справі № 266/5267/18, від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18, від 22 квітня 2020 року
у справі № 127/23809/18, від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
08 листопада 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам статті 265 ЦПК України. Спірна квартира придбана за особисті кошти
ОСОБА_3, які отримані від продажу її попередньої квартири.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Львова.
Зупинено дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова
від 13 вересня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду
від 28 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
31 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 з 01 лютого 2003 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 .
24 липня 2003 року ОСОБА_5 і ОСОБА_3 продали ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_7, квартиру
АДРЕСА_2 за 30 707,00 грн. Вказана квартира належала продавцям на підставі таких документів: 1/2 частини - на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 21 лютого 2000 року, а інша 1/2 частини - на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 липня 2003 року.