ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 615/1224/21
провадження № 61-4373св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Грушицького А. І., Коломієць Г. В.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно Валківської міської ради Харківської області Іваницький Євген Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2022 року у складі судді Товстолужського О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - державний реєстратор прав на нерухоме майно Валківської міської ради Харківської області Іваницький Є. А. (далі - державний реєстратор Іваницький Є. А.), про визнання правовстановлюючого документа недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що вона є матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Її син із 07 липня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, під час якого ними набуто житловий будинок АДРЕСА_1 та зареєстровано на ім`я дружини ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким їй заповів все своє майно.
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року у справі № 615/1488/20 визнано за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вона звернулася до державного реєстратора Іваницького Є. А. із заявою про внесення запису до державного реєстру про право власності на підставі заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року, проте рішенням державного реєстратора від 02 липня 2021 року їй відмовлено у державній реєстрації права власності у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за іншою особою.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 липня 2021 року № 264188459 їй стало відомо, що власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації права власності зазначено договір купівлі-продажу, серія та номер 134, виданий 05 березня 2021 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Дем`яненко В. О.
Вважала, що її незаконно позбавлено права власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку, та просила суд:
визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 134, виданий 05 березня 2021 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу, житлового будинку АДРЕСА_1 ;
зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Валківської міської ради Харківської області внести запис про державну реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року у справі № 615/1488/20.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу в частині відчуження 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О. 05 березня 2021 року за реєстровим № 134, укладений між ОСОБА_6, від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_2 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 фактично була власником 1/2 частки у праві власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, але протиправно продала будинок у цілому, порушивши право позивача на 1/2 частину цього майна.
Що стосується позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора Іваницького Є. А. внести запис про державну реєстрацію права власності, то суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням задоволення позовних вимог у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу щодо відчуження половини спірного житлового будинку, позивачка не позбавлена права, після набрання цим судовим рішенням законної сили, звернутися до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2022 року оскаржив ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2022 року справу передано у провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що наданими у справі належними і допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_3 на час укладення правочину з продажу будинку ОСОБА_2 була власником 1/2 частки у праві власності на цей будинок, отже, за відсутності згоди іншого співвласника не мала права на відчуження усього будинку в цілому, а тому є обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що укладений правочин є недійсним частково - у частині відчуження 1/2 будинку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Валківського районного суду Харківської області від 11 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга містить також клопотання про повідомлення дати, часу та місця розгляду касаційної скарги заявника та його представника.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 та від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Також заявник указує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник також зазначає в касаційній скарзі, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем та не знав і не міг знати, що стосовно житлового будинку існували будь-які спори. У тексті договору купівлі-продажу зазначений вичерпний перелік застережень щодо майна та особи продавця. Оскільки заявник є добросовісним набувачем, то спірне майно не може бути витребуване у нього на підставі статті 588 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у цьому випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Оскільки розгляд справи № 615/1488/20 не закінчений, то апеляційний суд зобов`язаний був зупинити провадження у цій справі в порядку, передбаченому пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, на підставі клопотання заявника, проте суд апеляційної інстанції не ухвалив процесуальне рішення щодо заявленого клопотання. 14 листопада 2006 року приватний нотаріус Дем`яненко В. О. неналежно перевірила факт наявності заборони на відчуження майна, після чого було укладено відповідний договір. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове майно на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Задоволення позову порушує права ОСОБА_2 на мирне володіння майном, спрямоване на надмірне завдання йому шкоди, та є зловживанням правом. Позовні вимоги не є необхідними для ефективного відновлення права позивачки та не є ефективним способом захисту її прав.
У червні та липні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_7, надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких, посилаючись на обґрунтованість касаційної скарги, співвідповідачка просить її задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 березня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_2 передана на розгляд судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху для усунення її недоліків щодо сплати судового збору. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне оскарження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 615/1224/21 із Валківського районного суду Харківської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 615/1224/21.
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2024 року № 217/0/226-24 у зв`язку з перебуванням судді Сакари Н. Ю. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 06 лютого 2024 року справу передано судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Шипович В. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи з повідомленням сторін відмовлено, справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно з протоколом автоматичного визначення колегії суддів від 09 лютого 2024 року справу розподілено судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Шипович В. В.
При розгляді касаційної скарги судді Верховного Суду Білоконь О. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В. та ОСОБА_8 заявили про самовідвід від участі у розгляді цієї справи з посиланням на необхідність усунення обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, оскільки вони брали участь у розгляді справи № 615/1488/20 (провадження № 61-12947св23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. задоволено. Відведено суддів Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакару Н. Ю., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у справі № 615/1224/21. Справу передано на повторний автоматизований розподіл.
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 29 лютого 2024 року № 328/0/226-24 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 28 лютого 2024 року ухвали про самовідвід суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. від участі у справі № 615/1224/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 лютого 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Шипович В. В.
Іншим протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 лютого 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_1, 482232, виданих 13 лютого 1979 року та 10 січня 1981 року Палацом новонароджених м. Харкова, актовий запис № 1536, 281 відповідно.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданим 07 липня 2006 року відділом РАЦС по м. Первомайському Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області, 07 липня 2006 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9, та остання змінила прізвище на " ОСОБА_10".
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14 квітня 2006 року № 5-06-264781П2, виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 мали на праві спільної сумісної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
05 травня 2006 року між АТ КБ "Надра" (іпотекодержатель) та ОСОБА_11 (позичальник), ОСОБА_1 (поручитель) укладений договір іпотеки № 6/1/2006/980/І-247 щодо зобов`язання повернути до 04 травня 2011 року кредит в сумі 19 800,00 доларів США за кредитним договором від 05 травня 2006 року № 6/1/2006/840-К/245, предметом договору іпотеки є двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
06 грудня 2006 року між ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., зареєстрований у реєстрі за № 2369.
Згідно з копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 14 листопада 2006 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О., зареєстрованого в реєстрі за № 2683, ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_13 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого повторно 08 листопада 2013 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Валківського РУЮ у Харківській області, актовий запис № 11, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
За інформацією Валківської державної нотаріальної контори Харківської області від 12 червня 2020 року № 543/02.14, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 14 січня 2008 року відкрита спадкова справа № 7/2008 на підставі заяви про прийняття спадщини дружини спадкодавця ОСОБА_3, яка на той час проживала на АДРЕСА_1 . Заява зареєстрована в Журналі реєстрації вхідних документів 12 січня 2008 року за № 30 та 14 січня 2008 року в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 15.
Житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1, є спільним майном подружжя, оскільки придбаний на загальні кошти в період шлюбу 14 листопада 2006 року та зареєстрований на ім`я дружини спадкодавця ОСОБА_3, яка станом на 12 червня 2020 року не направляла до нотаріальної контори будь-яких заяв про згоду на виділення померлому чоловіку 1/2 частки у спільному майні подружжя.
За життя, 18 березня 2006 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Восьмої харківської державної нотаріальної контори Ребровою І. С., зареєстрований в реєстрі за № 2-435, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 . Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 14 січня 2008 року № 12452628 заповіт є чинним, за життя не змінений і не скасований заповідачем.
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року у справі № 615/1488/20, скасованим постановою Харківського апеляційного суду від 01 червня 2023 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
встановлено факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не менш як 5 років до часу відкриття спадщини спільно проживала однією сім`єю із сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визначено частку ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільному сумісному майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами згідно з технічним паспортом, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як випливає із матеріалів цієї справи, рішенням державного реєстратора Іваницького Є. А. від 02 липня 2021 року № 59065625 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки - 1/2, на житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_3, за суб`єктом: ОСОБА_1 .
Зі змісту рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень випливає, що державний реєстратор за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 23 червня 2021 року, поданої ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки - 1/2, на житловий будинок з реєстраційним номером АДРЕСА_3, та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, встановив суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстроване за іншою особою.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 липня 2021 року № 264188459, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації права власності зазначено договір купівлі-продажу, серія та номер 134, виданий 05 березня 2021 року, видавник: приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О.
Згідно з наданими приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О. документами, 05 березня 2021 року між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 134.
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2, а він прийняв у власність розташовані за адресою: АДРЕСА_1 :
земельну ділянку, кадастровий № 6321283501:00:001:0043, розміром 0,2500 гектара, згідно з експлікацією під малоповерховою забудовою: 0,0217 га, 0,0029 га, 0,2254 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що належать продавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 20 травня 2008 року Костівською сільською радою Валківського району Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010868800006;
розташований на вказаній земельні ділянці житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що належить продавцю, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 14 листопада 2006 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Дем`яненко В. О. за реєстровим № 2683.
Представник продавця засвідчив, що предмет договору нікому іншому не відчужений, також під заставою, в тому числі податковою, під забороною відчуження, чи під будь-яким іншим обтяженням, не перебуває, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього не має, боргом за житлово-комунальні послуги та земельним податком не обтяжений, сервітутів немає. Місце проживання продавця зареєстроване у відчужуваному будинку, прав щодо предмета договору у інших осіб (за договором найму, оренди, тощо) немає, осіб, в тому числі малолітніх чи неповнолітніх дітей, недієздатних, чи обмежено дієздатних осіб, які мають право користуватись предметом договору, немає.