Постанова
Іменем України
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/43598/21
провадження № 61-2588св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визначення розміру заборгованості за аліментами та стягнення заборгованості за аліментами
за касаційною скаргою адвоката Коршуна Володимира Васильовича як представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року у складі судді Романишеної І. П. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі колегії судді Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визначити, що розмір заборгованості за аліментами ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі № 2610/23392/2012 та за виконавчим листом від 08 квітня 2013 року № 2610/23392/2012 Шевченківського районного суду м. Києва за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року становить 2 417 412,00 грн;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за аліментами згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі № 2610/23392/2012 та за виконавчим листом від 08 квітня 2013 року № 2610/23392/2012 Шевченківського районного суду м. Києва за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року в сумі 2 417 412,00 грн;
зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з повним дослідженням та врахуванням сум отриманих доходів (прибутків) боржника ОСОБА_2 починаючи з 01 січня 2013 року, в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, з урахуванням висновків суду та встановленої судом суми заборгованості.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виданого Шевченківським районним судом міста Києва виконавчого листа № 2610/23392/2012 від 08 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2012 року та до досягнення дітьми повноліття.
Із матеріалів виконавчого провадження видно, що за період з 01 січня 2012 року до 01 листопада 2019 року позивач отримала аліменти на загальну суму 139 146,05 грн.
Разом із цим позивачу стало відомо про отримані боржником інші доходи за попередні періоди, на підставі чого 20 травня 2020 року державний виконавець здійснив перерахунок заборгованості за аліментами з І кварталу 2013 року до ІІ квартал 2019 року та встановив заборгованість з їх сплати в сумі 2 538 629,00 грн.
Однак 05 червня 2020 року представник ОСОБА_2 подав заяву про перерахунок боргу, в якій серед іншого, зазначив, що ОСОБА_2 з 2015 року до 2019 роки здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа -підприємець (далі - ФОП) на спрощеній системі оподаткування, йому нараховані доходи як самозайнятій особі, що є оборотними коштами і не можуть враховуватись при нарахуванні аліментів. З огляду на це державний виконавець здійснив перерахунок боргу за аліментами з листопада 2019 року до травня 2020 року та дійшов висновку, що станом на 09 червня 2020 року заборгованості зі сплати аліментів у ОСОБА_2 немає.
Позивач уважає такі висновки державного виконавця помилковими, оскільки отриманий ОСОБА_2 як ФОП дохід до 2017 року має бути врахований при розрахунку заборгованості за аліментами. Державний виконавець у межах виконавчого провадження та примусового стягнення аліментів не встановив джерела доходів боржника, факт перебування його у статусі ФОП та отримання доходів від такої діяльності, що призвело до позбавлення дітей права на утримання.
Доходи ОСОБА_2 від підприємницької діяльності в статусі ФОП, яку він проводив з грудня 2015 року до березня 2019 року, не були його єдиним джерелом доходу, а тому отримані ним до 01 липня 2017 року доходи мають бути враховані для розрахунку заборгованості за аліментами за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року.
Крім того, у заяві про зміну предмета позову позивач вказує, що з відповіді ДПС вона дізналась про отримання ОСОБА_2 доходів також у 2017 році на загальну суму 1 202 015,00 грн, які вона не врахувала при зверненні до суду з цим позовом, у зв`язку з чим розмір заборгованості зі сплати аліментів позивач визначила у 2 417 412,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) про зобов`язання провести повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, провадження в цій частині у справі закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 29 листопада 2023 року
позов задовольнив. Визначив, що розмір заборгованості за аліментами ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі № 2610/23392/2012 та за виконавчим листом від 08 квітня 2013 року № 2610/23392/2012 Шевченківського районного суду м. Києва за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року становить 2 498 972,85 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі № 2610/23392/2012 та за виконавчим листом від 08 квітня 2013 року № 2610/23392/2012 Шевченківського районного суду м. Києва за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року в сумі 2 417 412,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позивачем наявності заборгованості за аліментами ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2610/23392/2012 від 08 квітня 2013 року за період з 01 січня 2013 року до 10 березня 2020 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Оплата навчання дітей у приватних школах в Україні та в навчальних закладах Великої Британії не є витратами на покриття звичайних потреб дітей, що охоплюється поняттям аліментів.
Шевченківський районний суд м. Києва додатковим рішенням від 11 грудня 2023 року стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 11 350,00 грн.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване необхідністю вирішення питання про судові витрати у справі.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Дикого Ю. О., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції, оскільки при нарахуванні аліментів його дохід як ФОП не враховувався. Оплата ОСОБА_2 навчання дітей у приватних навчальних закладах в Україні та у Великій Британії не може бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за аліментами, адже здійснення таких дій не звільняло його від виконання обов`язку сплати аліментів на утримання дітей, який визначений рішенням суду. ОСОБА_2 не звертався до державного виконавця з проханням зарахувати до сплати аліментів його витрати на навчання дітей у приватних навчальних закладах, а також на проживання старшого сина у Великій Британії під час навчання, на що він посилався в запереченні на позовні вимоги. ОСОБА_2 не спростував доводів позивача про наявність у нього доходу як ФОП, будучи зобов`язаною стороною, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження розміру свого чистого доходу. При визначенні розміру заборгованості суд врахував суми сплачених відповідачем податків. На спростування наведених позивачем розрахунків ОСОБА_2 доказів суду не надав. Доводи відповідача про те, що наявність заборгованості за аліментами не порушує прав позивача, оскільки старшому сину на час звернення із цим позовом виповнилося 22 років, є безпідставними, оскільки предметом спору є заборгованість за минулий період.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 лютого 2024 року, адвокат Коршун В. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року і постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 180 СК України та частин першої і четвертої статті 195 СК України у подібних правовідносинах, коли з платника аліментів, який поніс з власних доходів від підприємницької діяльності витрати на утримання дітей у значно вищому розмірі, ніж заявляє до стягнення отримувач аліментів, суд додатково стягує заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей виходячи з формального розрахунку боргу отримувача аліментів.
Як на обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заявлена позивачем сума доходів відповідача є доходом ФОП, яка обрала спрощену систему оподаткування, що, у свою чергу, не передбачає визначення чистого доходу (заробітку), з розміру якого (чистого доходу) і визначається розмір стягуваних аліментів, а тому неправильно керуватись сукупним (валовим) доходом відповідача від підприємницької діяльності при вирішенні цього спору.
При розрахунку аліментів, що підлягають стягненню з особи, яка здійснює підприємницьку діяльність як ФОП та перебуває на спрощеній системі оподаткування, не слід керуватись відомостями про оборотні кошти такої фізичної особи - підприємця, з яких неможливо встановити чистий дохід, який вказується без урахування витрат, визначених пп. 177.4.1-177.4.4 ПК України.
За відсутності доказів розміру чистого доходу (заробітку (прибутку)) відповідача від підприємницької діяльності немає правових підстав стверджувати про наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів у заявленому позивачем - 2 417 412,00 грн чи встановленому судом - 2 498 972,85 грн розмірі.
Вирішуючи спір, суду слід виходити саме із заробітку (доходу) платника аліментів, а не з відомостей про оборотні кошти ФОП на спрощеній системі оподаткування.
Із встановлених судами та визнаних позивачем обставин видно, що відповідач витрачав кошти на утримання дітей шляхом оплати вартості їх навчання та проживання старшого сина за кордоном у заявлений період. При цьому розмір витрат на утримання відповідачем дітей є значно вищим від розміру розрахованої позивачем заборгованості та суттєво вищим за розмір витрат на утримання дітей позивачем, яка у заявлений період не працювала, а її дохід становила незначна матеріальна допомога на дитину та пенсія.
Суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили доводи відповідача про необґрунтованість вимог позивача за період 2014-2016 років, оскільки у 2014/15 та 2015/16 навчальних роках старший син сторін проживав за кордоном. Витрати на навчання, проживання, харчування та навіть його кишенькові передбачались договором про надання освітніх послуг, витрат на які у зазначений період ніс відповідач самостійно.
Позивач не брала участі у витратах на утримання старшого сина в цей період, а тому несправедливо включає зазначений період до розрахунку боргу.
Суди попередніх інстанцій також безпідставно відхилили доводи відповідача про недоведеність позивачем її порушеного права на аліменти на утримання сина, якому на момент звернення до суду з цим позовом уже виповнилось 22 роки та який не заявляв самостійних вимог, з тих підстав, що аліменти стягуються за минулий період. Аліменти на утримання дитини є власністю дитини і їх стягнення на користь матері після досягнення дитиною повноліття та роздільного з нею проживання не відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Водночас у спорі між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та стягнення додаткових витрат на навчання дитини у справах № 761/8760/21 і № 761/39512/18 суди врахували вартість навчання дитини у приватному навчальному закладі як складову аліментів на утримання дітей, оскільки, збільшуючи розмір аліментів, виходили з доводів позивача щодо вартості навчання у приватній англомовній школі та з цих же підстав (врахування вартості навчання у приватному навчальному закладі при вирішенні питання збільшення розміру аліментів) відмовили позивачу у стягненні додаткових витрат на навчання молодшого сина. Витрати на навчання дітей, що не зумовлені особливими обставинами, є поточними і не можуть вважатись додатковими за відсутності доказів наявності особливих обставин.
Суди попередніх інстанції не врахували не лише відсутності механізму визначення чистого доходу ФОП, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, при розрахунку заборгованості відповідача зі сплати аліментів, а й понесені відповідачем витрати на оплату вартості навчання дітей.
08 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Кузьміна Д. Л. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.Твердження ОСОБА_2 з приводу того, що витрати на навчання дітей у приватних навчальних закладах є складовою аліментів не ґрунтується на положеннях сімейного законодавства та відповідної практики Верховного Суду. Самостійна сплата боржником вартості навчання дитини у приватному навчальному закладі не може вважатись належним виконанням рішення суду, яким визначено грошову форму сплати аліментів та їх розмір.
З метою оподаткування, законодавство не встановлює необхідність визначати чистий дохід у ФОП на спрощеній системі оподаткування, а у податкового органу не має засобів і необхідності встановлювати дійсний "чистий дохід" такого ФОП. Проте, це не свідчить, що такий "чистий дохід" не може визначити сам ФОП, який не позбавлений права вести облік доходів і витрат, тим більше коли він є боржником за рішенням суду про стягнення аліментів від частини доходів. Проявляючи розумну обачність і добросовісність, з урахуванням міри належної поведінки боржника, при виконанні рішення суду, відповідачу слід було вираховувати його чистий дохід, а належні підтвердження надати державному виконавцю, для уникнення будь-яких безпідставних претензій до нього. Проте, відповідач взагалі не повідомляв виконавця про свої доходи крім мінімальної заробітної плати на власних підприємствах, а тому ухвалене у цій справі рішення суду є цілком справедливим.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
20 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) перебуває виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2610/23392/12, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 08 квітня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2012 року до досягнення повноліття дітей.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/39512/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2013 року про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, зазначивши, що стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 20 270,00 грн щомісяця починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати у справі.
Згідно з довідкою державного виконавця від 20 травня 2020 року № ДВ/23 до відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 24 вересня 2019 року № 969/9/26-15-02-05-23 за період з І кварталу 2013 року до ІІ кварталу 2019 року, відповідно до яких боржник ОСОБА_2 отримував такі доходи:
І квартал 2013 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 159 200,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 53 066,67 грн;
IVквартал 2015 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 2 540 000,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 846 666,67 грн;
І квартал 2016 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 220 000,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 73 333,00 грн;
ІІ квартал 2016 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 1 946 300,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 648 766,67 грн;
ІІІ квартал 2016 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 1 092 000,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 364 000,00 грн;
IV квартал 2016 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 251 921,00 грн, 1/3 частини аліментів, заборгованість 83 973,67 грн;
І квартал 2018 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 973 038,00 грн, 1/6 частини аліментів, заборгованість 162 173,00 грн;
ІІ квартал 2018 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 308 200,00 грн, 1/6 частини аліментів, заборгованість 51 366,67 грн;
ІІІ квартал 2018 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 462 400,00 грн, 1/6 частини аліментів, заборгованість 77 066,67 грн;
IV квартал 2018 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 634 167,00 грн, 1/6 частини аліментів, заборгованість 105 694,50 грн;
І квартал 2019 року у ТОВ "Медичний Центр "ГЕМА-ФОНД" сума доходу 435 133,00 грн, 1/6 частини аліментів, заборгованість 72 522,17 грн.
На підставі цих відомостей державний виконавець встановив суму заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з І кварталу 2013 року до ІІ кварталу 2019 року в розмірі 2 538 629,00 грн.
05 червня 2020 року представник ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про перерахунок заборгованості з аліментів за виконавчим листом № 2610/23392/2012 від 08 квітня 2013 року, до якої додав копію витягу з реєстру платників податку від 17 грудня 2015 року № 14011/І/26-59-17-05-31, відповідно якого ОСОБА_2 з 11 грудня 2015 року перебував на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як ФОП на спрощеній системі оподаткування.
За результатом розгляду вказаної заяви, державний виконавець видав довідку-розрахунок заборгованості з аліментів, згідно з якою в ОСОБА_2 станом на 09 червня 2020 року заборгованості з аліментів немає.
Згідно з відомостями ДПС про доходи ФОП ОСОБА_2 за запитуваний період станом на 15 вересня 2022 року підприємець подав:
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2015 рік, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 2 540 000,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І квартал 2016 року, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 220 000,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2016 року, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 2 166 300,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2016 року, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 3 258 300,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2016 рік, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 4 130 221,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І квартал 2017 року, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 922 300,00 грн;
податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2017 року, в якій задекларовано суму доходу за звітний (податковий) період у розмірі 1 202 015,00 грн.
Згідно з розрахунком позивача ОСОБА_2 мав сплачувати на її користь аліменти на утримання дітей з цих доходів у таких розмірах:
за IV квартал 2015 року - 846 666,00 грн (1/3 частини від 2 540 000,00 грн);
за І квартал 2016 року - 73 333,33 грн (1/3 частини від 220 000,00 грн);
за ІІ квартал 2016 року - 648 766,67 грн (1/3 частини від 1 946 300,00 грн); за ІІІ квартал 2016 року - 364 000,00 грн (1/3 частина від 1 092 000,00 грн);
за IV квартал 2016 року - 83 973,67 грн (1/3 частини від 251 921,00 грн);
за 1 та 2 квартали 2017 року - 400 671,67 грн (1/3 частина від 1 202 015,00 грн), а разом, як стверджує позивач, сума заборгованості зі сплати аліментів становить 2 417 412,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь.
Згідно з відомостями ГУ ДПС у м. Києві у спірний період задекларований дохід ОСОБА_2 як ФОП становить:
за звітний податковий період 2015 року - 2 540 000,00 грн (декларація від 29 січня 2016 року № 1600008708);
за звітний податковий період 2016 року - 4 130 221,00 грн (декларація від 09 лютого 2016 року № 1700052707);
за звітний податковий період І півріччя 2017 року - 1 202 015,00 грн (декларація від 04 серпня 2017 року № 17000140110).
ОСОБА_2 у період з 11 грудня 2015 року до 27 березня 2019 року у реєстрі платників єдиного податку перебував як платник 3 групи за ставкою 5 % від розміру одержаного доходу.
Відповідно до облікових даних інтегрованих карток платника податків інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу щодо платника податків ОСОБА_2 обліковується сплата: у 2016 році єдиного податку в сумі 264 515,00 грн, єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність в сумі 3 605,65 грн; у 2017 році (станом на 30 червня 2017 року) єдиного податку в сумі 90 497,00 грн, єдиного внеску, для фізичних осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, в сумі 3 500,00 грн. У 2015 році стосовно платника податків ОСОБА_2 відомостей щодо сплати податків немає.