ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3649/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Ємця А. А., Малашенкової Т. М.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - Пашковський Д. В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД"
про розірвання договору та стягнення 1 265 678,96 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" (далі - ТОВ "Приват Тім", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" (далі - ТОВ "Конектіс ЛТД", відповідач) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог про: розірвання договору поставки від 23.12.2022 № 2312-22 (далі - Договір); стягнення 1 085 000,00 грн - попередньої оплати, 166 678,01 грн - неустойки та 14 000,95 грн - 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товару належної якості у строки, визначені Договором.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.10.2023 (суддя Чебикіна С. О.) у справі № 910/3649/23 позов задовольнив повністю; розірвав Договір поставки, укладений між ТОВ "Приват Тім" та ТОВ "Конектіс ЛТД"; стягнув з відповідача на користь позивача 1 085 000,00 грн попередньої оплати, 166 678,01 грн неустойки, 14 000,95 грн 3% річних, 21 669,19 грн судового збору та 84 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 29.02.2024 (колегія суддів: Сулім В. В., Майданевич А. Г., Коротун О. М.) змінив рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі №910/3649/23 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу; виклавши резолютивну частину в цій частині в такій редакції: "стягнути з ТОВ "Конектіс ЛТД" на користь ТОВ "Приват Тім" 76 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу".
В решті рішення залишив без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, поклав на відповідача.
Стягнув з ТОВ "Конектіс ЛТД" на користь ТОВ "Приват Тім" 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/3649/23 апеляційним судом.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Конектіс ЛТД" (скаржник), не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить: скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/3649/23, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга ТОВ "Конектіс ЛТД" подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.1.2. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення:
- частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 911/2755/18, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18, від 21.02.2024 у справі № 926/1876/23 та від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19 (у контексті оцінки істотності порушення стороною Договору);
- статей 549, 610, 611, 612, частини другої статті 693 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/1186/23 (у контексті наявності / відсутності правових підстав для стягнення неустойки за порушення строків поставки товару у спірних правовідносинах, у тому числі і періодів нарахування);
- частин першої, другої статті 530 та частини другої статті 625 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання).
4.1.3. За доводами скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин справи, які передбачали б можливість розірвання укладеного Договору з підстав, заявлених позивачем у позові та які б свідчили про істотність порушення відповідачем умов Договору в розумінні частини другої статті 651 ЦК України. Зокрема, не дослідили всі наявні у матеріалах справи докази і не здійснили повної оцінки укладеного Договору та не встановили, що позивачу завдана будь-яка шкода, розмір якої не дозволяє йому отримати очікуване при укладенні Договору, а також те, що позивач не зможе використати результати Договору.
4.1.4. У застосуванні положень статей 549, 625 ЦК України та статті 230 ГК України суди попередніх інстанцій не врахували, що за наявності відмови позивача від отримання товару, пред`явлення претензії від 27.01.2023 про повернення передоплати у відповідача відсутній обов`язок здійснити повторно поставку товару. Тобто, зобов`язання відповідача про поставку товару (натуральне зобов`язання) з 21.01.2023 припинилося, натомість зобов`язання про повернення передоплати за договором виникло лише після пред`явлення претензії від 27.01.2023.
4.1.5. Суди залишили поза увагою доводи відповідача, що фактично прострочення строку поставки тривало з 14.01.2023 до 20.01.2023, а не до 19.06.2023, як стверджує позивач, а тому, нарахування неустойки за період з 21.01.2023 до 19.06.2023 та відсотків річних з 14.01.2023 є безпідставним.
4.1.6. Крім того, скаржник з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що, суди попередніх інстанцій через неправильне застосування наведених вище норм матеріального права, а також у порушення статей 2, 86, 210, 236, 238, 269, 282 ГПК України не дослідили, не надали оцінки та не навели мотивів відхилення відповідних доводів позивача.
4.1.7. Касаційна скарга ТОВ "Конектіс ЛТД" не містить будь-яких доводів стосовно оскарження судових рішень в частині вирішення питання відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.
4.2. Інші доводи учасників справи
4.2.1. ТОВ "Приват Тім" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5. Клопотання
5.1. Від ТОВ "Приват Тім" 15.04.2024 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, що понесенні внаслідок розгляду касаційної скарги.
5.2. ТОВ "Конектіс ЛТД" 16.04.2024 подало до Суду клопотання про зменшення витрат ТОВ "Приват Тім" на професійну правничу допомогу.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевий та апеляційний господарські суди у справі, зокрема, встановили таке.
6.1. ТОВ "Конектіс ЛТД" (постачальник) та ТОВ "Приват Тім" 23.12.2023 уклали договір поставки за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання щодо поставки Генератора електричного у кількості та у строки, які передбачені Специфікацією № 1 до Договору, а покупець зобов`язувався прийняти товар та провести розрахунок за нього.
6.2. Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2 Договору вартість товару договірна і визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які підписуються на кожну окрему партію товару. Загальна вартість даного договору складає суму всіх видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.
6.3. У пункті 3.3. Договору сторонами визначено умови оплати: попередня оплата в розмірі 70 % від вартості товару протягом 3 банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату; залишок у розмірі 30 % від вартості товару оплачується за фактом відвантаження товару зі складу відповідача.
6.4. Згідно з умовами пункту 4.3. Договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати показниками сертифікату якості виробника.
6.5. За умовами пунктів 5.1, 5.2 Договору умови поставки визначаються у відповідних специфікаціях, рахунках-фактурах і видаткових накладених. Постачальник повинен оформити всі необхідні товаросупроводжувальні документи на відвантажений товар та передати їх представнику покупця, а саме: рахунок-фактуру; видаткову накладну; паспорт виробу; надати гарантію на поставлений Товар 1 рік або 1000 мотогодин роботи поставленого товару. У разі порушення правил експлуатації, що доведено документально, гарантіє не діє.
6.6. За умовами пункту 6.2 Договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятий покупцем в момент фактичної передачі його покупцю і підписання покупцем відповідних товаротранспортних документів.
6.7. У пункті 6.6 Договору визначено, що покупець може пред`явити постачальнику претензії у випадку поставки товарів з характеристиками, що не відповідають сертифікату якості на товар, що поставляється.
6.8. Претензії за якістю поставленого товару мають бути пред`явлені покупцем при прийманні товару, але не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати приймання товару (пункт 6.7 Договору).
6.9. Постачальник з`ясовує обґрунтованість претензій в місячний строк з дня одержання претензії. У випадку підтвердження останньої, він зобов`язаний замінити неякісний товар та/або здійснити до поставку товару (у разі недостачі) за свій рахунок або повернути вартість оплаченого неякісного/недоплаченого товару (пункт 6.8. Договору).
6.10. За умовами пункту 10.1 Договору останній вступає в силу з моменту його укладання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
6.11. Як встановили суди, згідно з умовами Специфікації № 1 до Договору, відповідач взяв на себе обов`язок поставити позивачу Генератор електричний Teksan TJ225R, загальною вартістю 1 550 000,00 грн. На умовах попередньої оплати в розмірі 70 % від вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату; залишок у розмірі 30 % від вартості товару після відвантаження товару зі складу постачальника, на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку постачальника. Моментом здійснення оплати є момент зарахування грошових коштів в оплату товару на поточний рахунок постачальника. Строк поставки складає 14 (чотирнадцять) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати за Договором у розмірі 70 % від вартості партії товару.
6.12. На виконання умов Договору та Специфікації № 1 позивач 26.12.2022 здійснив попередню оплату товару у розмірі 70 % від вартості товару (платіжні інструкції від 26.12.2022 за №1, № 2 та № 3) на загальну суму 1 085 000,00 грн.
6.13. За твердженням позивача, 20.01.2023 представники відповідача прибули на територію позивача з метою відвантаження товару за погодженою сторонами адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 71, літ. с. Однак, під час спроби відвантаження товару виявилось, що товар містить недоліки, зокрема: у представників відповідача (інженер ТОВ "Конектіс ЛТД" - Шлапак С.І.) був відсутній визначений Договором перелік документів на товар; товар був пошкоджений; відповідач не дотримався вимог щодо пакування товару; на товарі відсутнє будь-яке маркування. Відсутність всіх необхідних товаросупроводжувальних документів на товар у сукупності з наведеними недоліками унеможливила встановлення марки та моделі товару.
6.14. Представники позивача склали акт від 20.01.2023 № 1 у якому зафіксовано недоліки товару та відсутність супроводжуючих документів на товар та вручили примірник цього акта представнику відповідача. Додатково примірник акта разом з додатками 20.01.2023 направлено на електронну пошту відповідача, зазначену в Договорі.
6.15. Представник компанії перевізника товару відмовився від фіксації та проставлення будь-яких відміток щодо факту недостачі документів на товар та пошкодження товару.
6.16. У подальшому 27.01.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію з метою досудового врегулювання спору. У претензії викладено зміст порушення умов Договору, а також заявлено вимогу щодо повернення оплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 1 085 000,00 грн у строк до 31.01.2023.
6.17. Відмова ТОВ "Конектіс ЛТД" повернути суму попередньої оплати за Договором і стала підставою для звернення ТОВ "Приват Тім" з позовом у цій справі про: розірвання Договору та стягнення суми попередньої оплати, неустойки та 3 % річних.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Спір у справі виник щодо наявності / відсутності підстав для розірвання Договору, стягнення попередньої оплати за непоставлений товар, неустойки (пені) за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару та відсотків річних.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції ТОВ "Конектіс ЛТД" визначило положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
8.4. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, зокрема: пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.5. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.7. Сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.8. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.9. Зокрема, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин справи, які передбачали б можливість розірвання укладеного Договору з підстав, заявлених позивачем у позові та які б свідчили про істотність порушення відповідачем умов Договору в розумінні частини другої статті 651 ЦК України.
8.10. У контексті наведених доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях, Суд виходить з такого.
8.11. За приписами статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
8.12. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
8.13. Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть, як ставитись в залежність від вчинення / невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
8.14. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.04.2021 у справі № 910/5206/20, від 13.12.2021 у справі № 904/2780/19.
8.15. Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
8.16. Як встановлено судами попередніх інстанцій між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки.
8.17. Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.18. Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.19. У частині першій статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
8.20. Як встановили суди попередніх інстанцій на виконання умов Договорук покупець 26.12.2022 перерахував постачальнику передоплату у сумі 1 085 000,00 грн за поставку товару згідно з Специфікацією №1, що становить 70 % вартості окремої партії товару. За умовами Договору та Специфікації № 1 строк поставки товару сторони встановили протягом 14 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати.
8.21. Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
8.22. Водночас, цивільним законодавством визначено правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Так, відповідно до частини першої статті 666 ЦК України у разі, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
8.23. Разом з тим, згідно з частиною другою цієї статті, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
8.24. У статті 268 ГК України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам (у разі наявності), зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов`язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів.
8.25. В силу положень частин першої, третьої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
8.26. Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
8.27. Частина перша статті 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.
8.28. Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що відповідач лише 20.01.2023 виконав зобов`язання з поставки товару, однак при прийнятті товару виявилось, що поставлений відповідачем товар містить недоліки. Під час приймання товару представники позивача (за участі представника відповідача) склали акт про невідповідність поставленого товару від 20.01.2023 № 1. Примірник цього акта вручено представнику відповідача, а також додатково примірник акта разом з додатками 20.01.2023 направлено на електронну пошту відповідача, зазначену в Договорі. У подальшому, 27.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення суми попередньої оплати за Договором.
8.29. Станом на час звернення до суду з позовом відповідач в порушення умов пункту 6.8 Договору не поставив позивачу товар, визначений у Специфікації № 1 до Договору (Генератор електричний Teksan TJ225R, загальною вартістю 1550000,00 грн) та не повернув суму попередньої оплати за Договором на вимогу позивача у строк до 31.01.2023.
8.30. У контексті спірних правовідносин Суд наголошує, що відмова від прийняття виконання та, відповідно, припинення зобов`язання, належать до правових наслідків порушення зобов`язання в розумінні статті 611 ЦК України.