ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 920/1306/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Случ О. В., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської міської ради
на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі
за позовом Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс"
про скасування державної реєстрації права власності на майно та припинення права власності.
У судове засідання представники сторін не з`явилися.
1. Короткий зміст вимог та судових рішень
1.1. У грудні 2021 року Сумська міська рада звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просила: скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс" (далі - ТОВ "Сенс" та/або відповідач) на адмінбудівлю, гараж та криту автостоянку, розташовані за адресою: просп. Лушпи Михайла, 7а, м. Суми, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2334697259000, запис про право власності від 12.04.2021 № 41449642, внесений на підставі рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Ковальчук Софії Віталіївни (далі - державний реєстратор) від 22.06.2020 № 57592068; припинити право власності ТОВ "Сенс" на адмінбудівлю, гараж та криту автостоянку, розташовані за адресою: просп. Лушпи Михайла, 7а, м. Суми, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2334697259000, запис про право власності від 12.04.2021 № 41449642.
1.2. На обґрунтування заявлених позовних вимог із посиланнями на положення статей 179, 181, 188, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 5, частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) позивач вказував, що право власності на збудовану автостоянку не підлягає державній реєстрації, оскільки автостоянка не є об`єктом нерухомого майна. Позивач також вказував на те, що спірна державна реєстрація проведена з порушенням положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), оскільки відсутні документи про присвоєння новоствореному майну поштової адреси.
Позивач наголошував на тому, що наявність державної реєстрації права власності за відповідачем на об`єкти нерухомого майна не відповідає нормам чинного законодавства та порушує майнові права Сумської міської ради як власника земельної ділянки, на якій таке майно розташоване, та який не приймав жодних рішень про відведення земельної ділянки під будівництво будь-яких об`єктів нерухомості, а надав земельну ділянку лише під розміщення критої автостоянки.
1.3. У відзиві від 17.12.2021 б/н (вх. № 10328/21) представник відповідача зазначив, що ТОВ "Сенс" у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції очікує понести 135 506,00 грн на оплату правової допомоги. У разі відмови судом у задоволенні позовних та набрання рішенням законної сили, відповідач очікує понести витрати із оплати остаточної суми гонорару в сумі 10 000,00 дол. США.
1.4. До закінчення судових дебатів представник відповідача усно зазначив, що ним буде подано до суду детальний розрахунок витрат ТОВ "Сенс" на правничу допомогу згідно із частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 у справі № 920/1306/21(суддя Джепа Ю. А.) у задоволенні позову відмовлено.
1.6. 14.09.2022 представник відповідача звернувся до суду із заявою від 09.09.2022 б/н (вх. № 2207 від 14.09.2022) про прийняття додаткового рішення у справі № 920/1306/21, відповідно до якої просив суд стягнути з Сумської міської ради на користь ТОВ "Сенс" судові витрати з оплати правничої допомоги в сумі 135 506,00 грн.
1.7. Ухвалою місцевого господарського суду від 15.09.2022 у справі № 920/1306/21 прийнято до розгляду зазначену заяву представника відповідача та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.10.2022.
1.8. Сумською міською радою подано до суду письмові заперечення проти розподілу витрат на правову допомогу від 11.10.2022 № 843/07.01-15.06 (вх. № 4791 від 11.10.2022), в яких представник позивача заперечував проти покладення на позивача судових витрат відповідача та зазначав, що сума витрат на правову допомогу є неспівмірною з огляду на предмет спору та складність цієї справи. Посилаючись на Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну допомогу, затверджену постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 465 (далі - Методика), представник позивача звертав увагу на те, що вартість послуг адвоката у цій справі повинна обраховуватись наступним чином: 37 х 142,05 = 4 589,85 грн, де 37 - кількість годин роботи адвоката, 124,05 грн - вартість однієї години роботи адвоката, обрахована з урахуванням пункту 2 Методики.
1.9. 12.10.2022 ухвалою місцевого господарського суду відкладено розгляд заяви на 10.11.2022. Водночас, 10.11.2022 при вирішенні заяви про прийняття додаткового рішення у цій справі, суд першої інстанції з`ясував, що 21.10.2022 Північний апеляційний господарський суд, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 по справі № 920/1306/21, постановив ухвалу про витребування у Господарського суду Сумської області матеріалів зазначеної справи. У зв`язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 920/1306/21 до Північного апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження з розгляду заяви ТОВ "Сенс" від 09.09.2022 б/н (вх. № 2207 від 14.09.2022) про прийняття додаткового рішення - до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, що підтверджується відповідною ухвалою суду.
1.10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 920/1306/21 ( Коробенко Г. П. - головуючий, судді Чорногуз М. Г., Разіна Т. І.) рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 у справі № 920/1306/21 залишено без змін; стягнуто з Сумської міської ради на користь ТОВ "Сенс" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.
1.11. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 (Волковицька Н. О. - головуючий, Судді: Случ О. В., Могил С. К.) касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 920/1306/21 закрито.
1.12. Додатковою постановою Верховного Суду від 29.08.2023 (Волковицька Н. О. - головуючий, Судді: Случ О. В., Могил С. К.) частково задоволено заяву ТОВ "Сенс" про розподіл судових витрат понесених у суді касаційної інстанції у справі № 920/1306/21; стягнуто з Сумської міської ради на користь ТОВ "Сенс" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції.
1.13. 20.09.2023 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 та додаткової постанови Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 920/1306/21 Господарським судом Сумської області видано відповідні накази.
1.14. Ухвалою місцевого господарського суду від 21.09.2023 поновлено провадження у справі № 920/1306/21 з розгляду заяви ТОВ "Сенс" 09.09.2022 б/н (вх. № 2207 від 14.09.2022) про ухвалення додаткового рішення; призначено розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 31.10.2023.
1.15. 31.10.2023 Господарським судом Сумської області (суддя Джепа Ю. А.) прийнято додаткове рішення, яким стягнуто з Сумської міської ради на користь ТОВ "Сенс" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000, 00 грн.
1.16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 (Алданова С. О. - головуючий, судді: Євсіков О. О., Корсак В. А.) додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 у справі № 920/1306/21 залишено без змін.
1.17. Так, оцінюючи фактичні витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, обсягу наданої професійної правової допомоги, з огляду на те, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
2.1. Сумська міська рада не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 920/1306/21, подала касаційну скаргу, в якій просить: скасувати додаткове рішення та постанову, прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання Сумської міської ради про зменшення витрати на правничу допомогу на користь ТОВ "Сенс" до суми 4 589,85 грн; справу розглядати без виклику представника Сумської міської ради.
2.2. Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права, а саме положення частини 4 статті 126 ГПК України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили положення частини 4 статті 126 ГПК України, оскільки не врахували рівень складності цієї справи та фактичних часових затрат, понесених адвокатом під час участі в ній, у зв`язку з чим стягнута сума витрат на правову допомогу (20 000, 00 грн) є значно неспівмірною. При цьому, скаржник звертає увагу на те, що загальна сума витрат на правову допомогу за розгляд справи по суті у трьох інстанціях склала 45 000,00 грн (20 000,00 грн + 20 000,00 грн + 5 000,00 грн), з яких 25 000,00 грн вже перераховано відповідачу на виконання судових наказів.
Сумська міська рада наголошує на тому, що по-перше, предметом даного спору є лише дві вимоги немайнового характеру щодо скасування права власності на автостоянку. Разом з тим, щодо розгляду даної категорії справ вже склалась усталена судова практика зі сторони Верховного Суду і вирішення справи судом першої інстанції не було складним та не потребувало значних зусиль зі сторони адвоката для аналізу юридичної практики та підготовки відзиву на позовну заяву.
По-друге, представник ТОВ "Сенс" - адвокат Турченко С. М. є співзасновником цього товариства та вже багато років представляє його у спорах з Сумською міською радою та виконавчим комітетом Сумської міської ради щодо спірної земельної ділянки та автостоянки, яка на ній розміщена. Наведене підтверджує сам представник відповідача в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на судові справи № 480/379/20 та № 818/329/16, про що також зазначено у відзиві на позов. Таким чином, адвокату було відомо про всі обставини даного спору, у нього наявні всі документи, що їх обґрунтовують, а також наявні текстові шаблони правових позицій і аргументів щодо предмета позову.
З огляду на зазначене, скаржник вважає, що необґрунтовано завищеними є часові витрати, зазначені адвокатом в описі наданих послуг та витраченого часу на їх надання, загальна сума яких складає 37 годин.
Так, у пункті 2.1 договору та додатковій угоді № 1 сторони визначили, що оплата за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції у справі № 920/1306/21, яка включає в себе: підготовку процесуальних документів (касаційної скарги/відзиву на касаційну скаргу та інших, за потреби); участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 135 506,00 грн, що є гонораром визначеним за взаємною згодою клієнтом та адвокатом.
При цьому в описі наданих послуг з правничої допомоги за результатами розгляду справи у суді першої інстанції зазначено, що: 1) вивчення та правовий аналіз позовної заяви та доданих до неї документів - 5 годин; 2) вивчення та правовий аналіз наявних у клієнта документів, що стосується істотних обставин справи, консультування Клієнта за результатами проведеного аналізу документів - 3 години; 3) аналіз діючого в Україні законодавства та судової практики з вирішення спорів щодо заявленого предмету позову - 4 години; 4) підготовка та подання відзиву на позов, включаючи вивчення матеріалів судових справ за участю ТОВ "Сенс", що стосується предмета позову - 14 годин; 5) підготовка та подання клопотання про закриття провадження у справі - 2 години; 6) участь у судовому розгляді справи 21.07.2022 та 06.09.2022 - 3 години; 7) підготовка та подання заяви про прийняття додаткового рішення щодо судових витрат - 6 годин.
Отже, з урахуванням наведених вище обґрунтувань, на думку скаржника, завищення часових витрат адвоката відбулося в пунктах 1- 5 мінімум у два рази. У тому числі, у пункті 7 опису адвокат зазначає про витрату 6 годин на підготовку заяви для прийняття додаткового рішення щодо судових витрат, тобто процесуального документа, який має шаблонний характер і для підготовки якого достатньо 2 годин. Незрозуміло також кого саме консультував адвокат, який має пряме відношення до даного ТОВ "Сенс". Разом з тим, кількість матеріалів даної справи є незначною, а справа у суді першої інстанції була розглянута всього у 2 судові засідання.
Із посиланнями на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, скаржник зазначає, що у розумінні положень частини 4 статті 126 ГПК України, як заявлені представником ТОВ "Сенс", так і стягнуті судом першої інстанції суми витрати на правову допомогу під час розгляду цієї справи є абсолютно не співмірними та не пропорційними з огляду на незначну складність справи та предмет спору.
Скаржник звертає увагу на те, що керуючись положеннями частин 4, 5, 6 статті 126 ГПК України, у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу Сумська міська рада заявила контррозрахунок на зменшення відповідних витрат до 4 589,85 грн (клопотання від 11.10.2022 №843/07.01-15.06) з відповідним обґрунтуванням вартості однієї години роботи адвоката, та з доводами їх завищення відповідачем, які не було враховано судами першої та апеляційної інстанції.
2.3. ТОВ "Сенс" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, додаткове рішення та постанову - залишити без змін.
3. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.3. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною 4 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").