ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 520/5001/21
адміністративне провадження № К/990/354/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 (колегія суддів: Присяжнюк О.В., П`янова Я.В., Спаскін О.А.) у справі № 520/5001/21 за позовом Харківської міської ради до Голови Харківської обласної державної адміністрації, треті особи - Харківська обласна державна адміністрація, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Харківська територіальна організація Політичної партії "Європейська Солідарність", ОСОБА_1, про визнання протиправним та нечинним розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ:
1. Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до Голови Харківської обласної державної адміністрації, в якому просила визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акта - розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 № 181 "Про перейменування об`єктів топоніміки м. Харкова, а саме: пункт 21 додатку до розпорядження - Переліку об`єктів топоніміки міста Харкова, перейменованих відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", який містить назву об`єкта топоніміки "Маршала Жукова просп.".
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 позов задоволено.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/5001/21 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 20.01.2022 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Від учасників справи надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких просили постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що з метою забезпечення виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", відповідно до ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", на підставі рішення Робочої групи із забезпечення реалізації в Харківській області Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 12.05.2016, враховуючи пропозиції громадськості і науковців, лист громадської ради при обласній державній адміністрації від 22.04.2016 № 200, а також рекомендації Українського інституту національної пам`яті, керуючись статтями 6, 39, абзацом 2 розділу VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації" головою Харківської обласної адміністрації видано розпорядження № 181 від 17.05.2016 про перейменування об`єктів топоніміки м. Харкова, згідно із додатком до цього розпорядження.
Відповідно до пункту 2 вищевказаного розпорядження Харківська міська рада забезпечує відповідно до чинного законодавства України здійснення заходів, пов`язаних із перейменуванням об`єктів топоніміки м. Харкова, згідно із цим розпорядженням.
Згідно із п. 21 додатку до розпорядження № 181 від 17.05.2016 - Перелік об`єктів топоніміки міста Харкова, перейменованих відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" назву об`єкта топоніміки "Маршала Жукова просп." змінено на "Петра Григоренка просп.".
10. Не погоджуючись із вищевказаним пунктом додатку до розпорядження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміна імені фізичної особи, присвоєного об`єкту права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення, відповідно до Порядку № 989, проте, громадські обговорення з питання перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка відповідачем не проводились, у зв`язку з чим пункт 21 додатку до розпорядження - Переліку об`єктів топоніміки міста Харкова, перейменованих відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки", який містить назву об`єкта топоніміки "Маршала Жукова просп." необхідно визнати протиправним та нечинним.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що голова обласної державної адміністрації не наділений повноваженнями організатора проведення громадських обговорень, тому дія Порядку № 989 на нього не поширюється. Вказує, що положеннями Розділу VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" обласні державні адміністрації були наділені одноразовими повноваженнями щодо перейменування об`єктів топоніміки.
Водночас судом досліджено інформацію, опубліковану на офіційному сайті Харківської обласної державної адміністрації про проведення громадського обговорення пропозицій щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних дат, назв і дат історичних подій, засідання круглого столу з обговорення пропозицій громадськості щодо перейменування об`єктів топоніміки Харківської області у рамках виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. В касаційній скарзі позивач вказує, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції враховано та застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2019 № 806/990/16, від 29.12.2020 № 530/510/16-а, від 31.05.2021 №804/4681/16.
Проте постанова Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №520/6394/19 містить висновки щодо визнання нормативно-правовими актів суб`єктів владних повноважень стосовно перейменування ними об`єктів топоніміки, а також висновки про те, що зміна назви об`єкту топоніміки здійснюється лише після проведення громадського обговорення. Такі висновки є протилежні тим, які викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 №806/990/16, від 29.12.2020 № 530/510/16-а, від 31.05.2021 № 804/4681/16.
Таким чином, наявна судова практика, яка склалася на цей час з питання перейменування об`єктів топоніміки суб`єктами владних повноважень, є неоднозначною та суперечливою.
З метою правильного застосування норм матеріального права та для формування єдиної судової практики для подальшого її врахування судами при вирішенні справ стосовно перейменування об`єктів топоніміки суб`єктами владних повноважень, Харківська міська рада просить відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 № 806/990/16, від 29.12.2020 № 530/510/16-а, від 31.05.2021 № 804/4681/16 щодо відсутності необхідності проведення громадських обговорень при ухваленні оскаржуваного розпорядження відповідачем.
Позивач в касаційній скарзі погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що обласні державні адміністрації набули одноразових повноважень щодо перейменування об`єктів топоніміки у випадках, передбачених Розділом VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", проте ці повноваження повинні бути реалізовані лише з дотриманням визначеної законодавством процедури, оскільки за приписами ч. 5 ст. 3, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" присвоєння (зміна) імені фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності здійснюється лише після проведення громадського обговорення.
Також вказує, що оскаржуване розпорядження є нормативно-правовим актом, а тому підлягає державній реєстрації відповідно до положень статей 57, 117 Конституції України, ч. 6 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, Указу Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5.
Водночас нездійснення відповідачем заходів щодо державної реєстрації оскаржуваного розпорядження як нормативно-правового акта та, як наслідок, порушення вищезазначених норм законодавства зазначалося Харківської міською радою в якості підстав для скасування оскаржуваного розпорядження.
Також вказує, що відповідач не оприлюднив проект оскаржуваного розпорядження як нормативно-правового акта, чим порушив положення ч. 4 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
15. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Частина третя статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
18. Відповідно до норм пункту 2 частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
19. Згідно частини третьої цієї статті нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.