ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа №1.380.2019.003476
адміністративне провадження № К/9901/1585/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 (суддя - Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 (судді - Пліш М.А., Шинкар Т.І., Гуляк В.В.)
у справі №1.380.2019.003476 за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради Львівської області від 30.05.2019 №1765 "Про розгляд електронної петиції "Ні - руйнуванню вулиці Тараса Шевченка у м. Дрогобич".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.02.2019 №41, надано дозвіл позивачу на влаштування окремого входу зі сторони вул. Тараса Шевченка до належного їй на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу №34 від 22.01.2019 нежитлового приміщення №9 на вул. Тараса Шевченка, 11 в м. Дрогобичі, відповідно до поданої проектної документації.
21.05.2019 на офіційному сайті Дрогобицької міської ради розміщено електронну петицію ОСОБА_2 "Ні - руйнуванню вулиці Тараса Шевченка у м. Дрогобич", яку підписало 100 осіб при 65 необхідних.
В петиції, зокрема, зазначено, що рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.02.2019 №41 прийнято передчасно, без урахування прав та інтересів інших мешканців міста, без урахування історичної, туристичної та культурних особливостей даної вулиці, технічної можливості для влаштування даного входу та використання тротуару.
Враховуючи, що вказане рішення виконкому призводить до порушення будівельних норм (ширина пішохідної зони середнього міста загальноміського значення - 2,25 м), істотну зміну зовнішнього вигляду вулиці Шевченка та має великий негативний резонанс у громаді міста, висловлено прохання скасувати Рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №41 від 21.02.2019, прийнявши відповідне рішення сесією депутатів Дрогобицької міської ради та вчинити дії щодо демонтажу сходів, встановлених біля будинку за адресою вул. Шевченка, 11.
30.05.2019 відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради здійснено перевірку щодо реконструкції нежитлового приміщення із заміною віконного прорізу на дверний з влаштуванням сходів на АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено Акт візуального огляду від 30.05.2019 №31/19, в якому зафіксовано, що позивач здійснює реконструкцію приміщення шляхом заміни віконного прорізу на дверний (що є втручанням в несучі та огороджуючі конструкції будинку та потребує отримання дозволу на виконання таких робіт) із влаштуванням металевих сходів та площадки. У відділ містобудування та архітектури Дрогобицької міської ради ніяка інформація по даній адресі не надходила та містобудівна документація не видавалася.
Одночасно встановлено, що будівля на вул. Шевченка, 11 в м. Дрогобичі згідно затвердженого історико-архітектурного опорного плану м. Дрогобича належить до нововиявлених пам`яток архітектури місцевого значення та знаходиться в історичному ареалі міста Дрогобича, а тому (відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI "до значних наслідків (ССЗ) відносяться пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини") відноситься до значного класу наслідків ССЗ.
Рішенням 52 сесії VII скликання Дрогобицької міської ради від 30.05.2019 №1765 задоволено електронну петицію "Ні - руйнуванню вулиці Тараса Шевченка у м. Дрогобич". Скасовано рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 21.02.2019 №41.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з позовом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішення виконавчого комітету є актом одноразового застосування та вже вичерпало свою дію, оскільки такий вхід було встановлено, відтак не могло бути скасованим. Окрім того зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, вважаючи, що оскаржуване рішення міської ради від 30.05.2019 є незаконним, позивач звернулася до суду з вимогою про його скасування.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дрогобицької міської ради Львівської області від 30.05.2019 №1765 "Про розгляд електронної петиції "Ні - руйнуванню вулиці Тараса Шевченка у м. Дрогобич".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №41 від 21.02.2019 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання шляхом реалізації наданого позивачці дозволу на влаштування окремого входу до належного їй на праві приватної власності нежитлового приміщення № 9 на вул. Т. Шевченка, 11 в м. Дрогобичі, то це рішення не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування.
Також суди виходили з того, що з оскаржуваного рішення не видно, з яких підстав було скасовано рішення виконавчого Дрогобицької міської ради Львівської області №41 від 21.02.2019, що суперечить змісту ч. 15 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів того, що будівля на вул. Шевченка, 11 в місті Дрогобичі належить до нововиявлених пам`яток архітектури місцевого значення.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суди помилково зіслались на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рц /2009, оскільки у цій справі роз`яснення Конституційний Суд надав щодо скасування органом місцевого самоврядування своїх безпосередньо рішень, а не скасування органом місцевого самоврядування рішень його виконавчих органів.
Також покликається на те, що оскаржуване у цій справі рішення прийняте міською радою з відповідними обґрунтуваннями, при цьому у відділ містобудування та архітектури Дрогобицької міської ради ніяка інформація по даній адресі не надходила та містобудівна документація не видавалась.
Також покликається на те, що будівля на вул. Шевченка 1 їв м. Дрогобичі, згідно затвердженого іеторико - архітектурного опорного плану м. Дрогобича належить до нововиявлених пам`яток архітектури місцевого значення та знаходиться в історичному ареалі міста Дрогобича, відноситься до значного класу наслідків ССЗ, а тому позивач повинна була розробити та погодити згідно закону науково-проектну документацію та отримати письмовий дозвіл Львівської обласної державної адміністрації та виконувати відповідні будівельні роботи лише після отримання дозволу на виконання будівельних робіт в Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення судів попередніх істанцій без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради передбачено статтею 26 Закону №280/97-ВР.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Відповідно до підпункту першого пункту б частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".