1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа №140/1568/23

адміністративне провадження № К/990/31882/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 (суддя Волдінер Ф.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 (колегія суддів: Улицький В.З., Кузьмич С.М., Матковська З.М.) у справі № 140/1568/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

В лютому 2023 року ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 30.11.2021 №1195/03-20-09-03-15 "Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним";

зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та поновити інформацію (внести відомості) до вказаного реєстру про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за №03030314202100006.

2. 20.02.2023 ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 30.11.2021 №1195/03-20-09-03-15 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер ліцензії 03030314202100006, місце роздрібної торгівлі: Волинська область, Іваничівський район, с.Осмиловичі, вул. Львівська, 25.

3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" вказало на очевидність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження, що полягає в тому, що до 01.01.2022 суб`єкти господарювання за правилами статті 18 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) могли отримувати ліцензію, зокрема на право роздрібної торгівлі пальним, без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014. У підтвердження своєї позиції заявник також навів посилання на постанову Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №640/19955/19.

Крім того, ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" вказувало на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У підтвердження таких доводів позивач зазначив, що 26.03.2022 Головне управління ДПС у м. Києві провело фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд.10А, кв.2/25, за наслідками якої складено акт від 26.05.2022 №12232/Ж5/26-15-09-02/42022634, на підставі висновків якого податковим органом 27.06.2022 було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №00121230902, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн за зберігання пального без ліцензії. Заявник зазначив, що отримавши 06.12.2021 оскаржуване розпорядження, він був позбавлений можливості реалізувати наявні у нього залишки пального чи передати їх на зберігання іншим суб`єктам господарювання, за що і був притягнутий до відповідальності.

Заявник також зазначив, що наслідком анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є припинення господарської діяльності підприємства, неможливість сплати податків, заробітної і орендної плати. Відтак ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність до моменту перевірки правомірності оскаржуваного розпорядження в судовому порядку.

Поряд з цим заявник зауважив, що внаслідок введення в Україні воєнного стану та знищення великої кількості нафтобаз у роздрібних торговців пальним була відсутня можливість у період з березня по червень 2022 року придбати пальне та здійснювати господарську діяльність. Відтак, позивач з 24.02.2022 не вів господарську діяльність, а працівникам були надані відпустки без збереження заробітної плати. З цих же підстав було прийнято рішення про відтермінування підготовки позову. Після часткової стабілізації ситуації у західних регіонах країни позивач прийняв рішення про відновлення роботи підприємства і на початку липня 2022 року було змінено місцезнаходження підприємства на м. Львів, вул. Городоцька, 359.

4. Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, задовольнив заяву позивача про забезпечення позову: зупинив дію розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області від 30.11.2023 №1195/03-20-09-03-15 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ", реєстраційний номер ліцензії 03030314202100006, місце роздрібної торгівлі: Волинська область, Іваничівський район, с. Осмиловичі, вул. Львівська, 25.

5. 15.09.2023 Головне управління ДПС у Волинській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. Верховний Суд ухвалою від 27.09.2023 поновив Головному управлінню ДПС у Волинській області строк на касаційне оскарження судових рішень; відкрив касаційне провадження.

7. Ухвалою від 05.12.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми частини другої статті 150, статті 151 КАС України при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії, виданої на підставі Закону №481/95-ВР, дійшов висновку про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики та відповідно до частини другої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішив передати справу № 140/1568/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. Ухвалою об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2024 справу № 140/1568/23 повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

9. Ухвалою Верховного суду від 05.02.2024 задоволено заяви суддів Гімона М. М., Васильєвої І. А., Юрченко В.П. про самовідвід у зв`язку з порушенням спеціалізації.

10. На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07.02.2024 № 188/0/78-24 проведено повторний автоматизований розподіл.

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 07.02.2024 справу передано колегії суддів: Бучик А.Ю. (головуючий), Коваленко Н.В., Рибачук А.І.

12. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

13. Зважаючи на предмет касаційного оскарження, справа розглядається в порядку письмового провадження.

14. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами встановлено, що ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" зареєстровано як юридичну особу, одним з видів його діяльності є роздрібна торгівля пальним, яку підприємство здійснює через ряд АЗС (місця роздрібної торгівлі пальним), зокрема, через АЗС розташовану за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Осмиловичі, вул. Львівська, 25.

16. 29.03.2021 ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 03030314202100006 у вказаному місці продажу.

Разом із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем було надано відповідачу: платіжне доручення від 02.03.2021 № 740; договір оренди земельної ділянки №01022021/1; договір оренди нежитлового приміщення від 01.02.2021 № 01022021/2; витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.11.2018 № 146001969; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.11.2011 № 146005306; дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області № 98.21.32; дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області № 97.21.32.

17. Розпорядженням Головного управління ДПС у Волинській області від 30.11.2021 № 1195/03-20-09-03-15 "Про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним", за порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, було анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" №03030314202100006 за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с. Осмиловичі, вул. Львівська, 25, автозаправочна станція.

У витягу з розпорядження від 30.11.2021 №17665/6/03-20-09-03-06 зазначено, що анулювання ліцензії здійснено у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Позивач, отримав оспорюване розпорядження відповідача рекомендованим листом 06.12.2021.

18. Вважаючи таке розпорядження протиправним, ТОВ "ЕКСПЕРТ ОІЛ" звернулось до суду із цим позовом та із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного розпорядження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що повне зупинення господарської діяльності з продажу пального, що зумовлене анулюванням відповідної ліцензії, має вкрай негативні наслідки для позивача як суб`єкта господарювання, для подолання яких очевидно потрібно буде докласти значних зусиль у випадку задоволення позову. Такі негативні наслідки відобразяться на роботі підприємства в цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язаннях позивача в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов`язаннях позивача, оскільки обсяг виплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства. В умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії російської федерації особливе значення має збереження функціонування суб`єктів економічної системи, які забезпечують її існування як шляхом здійснення активної господарської діяльності та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконанням податкових і соціальних зобов`язань. Крім того, пальне є товаром, який має істотну соціальну значущість, і вільний доступ до його придбання має істотне значення для збереження соціального благополуччя та спокою серед населення відповідного регіону. З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що у спірному випадку невжиття заходів забезпечення позову може нанести значно більше шкоди для різних учасників цивільних правовідносин, ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Касаційна скарга обгрунтовано тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування частини другої статті 150 КАС України. Зазначає, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат тощо. При цьому звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не навів достатніх доказів в обґрунтування існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.

Посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 28.10.2020 у справі №140/2474/20, від 04.08.2022 у справі №420/21952/21.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

23. Згідно із частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

24. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

25. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

26. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

27. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

28. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.


................
Перейти до повного тексту