ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/10395/23
адміністративне провадження № К/990/35510/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 (суддя Турова О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023 (колегія суддів: Іванов С.М., Чередниченко В.Є., Сафронова С.В.) у справі №160/10395/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1, яка діє як спадкоємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті її батька ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію після смерті її батька ОСОБА_2 з 07.10.2009 на її особистий банківський рахунок з перерахунком та компенсацією втрати частини доходів на момент смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023, відмовлено у відкритті провадження.
3. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2023 відкрито касаційне провадження.
5. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі № 160/5922/19 позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непоновлення пенсії позивачу та скасовано рішення про відмову у поновленні пенсії, викладене в листах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.02.2019, 07.03.2019, 08.05.2019.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсії ОСОБА_2 з 03.01.2019 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 в адміністративній справі № 160/5922/19 змінено.
Викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Згідно наказу про право на спадщину за законом, виданого реєстратором по спадкових справах Держави Ізраїль 12.06.2022, спадкоємцем ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 .
9. 02.11.2022 представник позивача адвокат Меламед В.Б. надіслав до ГУПФУ у Дніпропетровській області заяву ОСОБА_1 про виплату їй пенсії, яка недоотримана її батьком - ОСОБА_2 . Крім того просив надати розрахунки пенсії померлого.
10. Листом від 14.11.2022 відповідач повідомив, що надання відомостей про померлу особу здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію" та ст. 7 Закону України "Про поховання та похоронну справу", якими передбачено, що держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Враховуючи це, відповідач послався на відсутність законних підстав надати інформацію, що міститься в базах даних щодо померлої особи.
11. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачка звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про зобов`язання останнього виплатити на її користь недоотриману пенсію, яка залишилась після смерті її батька - ОСОБА_2 та яка увійшла до складу спадщини. Водночас обґрунтовуючи своє право на отримання цих сум пенсії, які належали спадкодавцю, тим, що такі виплати входять до складу спадщини відповідно до статті 1227 ЦК України, суди вважали, що позов поданий на поновлення прав позивача у сфері спадкування та такий належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження, оскільки цей спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки виник з приводу оскарження дій відповідача, який є суб`єктом владних повноважень. Вказує, що нараховані, але не виплачені пенсійні виплати входять до складу спадщини, а тому позивач має право звернутись до суду з позовом про їх виплату.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Право особи на доступ до правосуддя гарантоване ст.55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.
15. У рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття суд, встановлений законом, яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
Фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
18. Приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
19. Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
20. Пункт 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.