ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 507/957/19
провадження № 51-253км24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Балтського районного суду Одеської області від 04 липня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Ковпінка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 ), є особою з інвалідністю II групи, не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Балтського районного суду Одеської області від 04 липня 2023 року, залишеним 12 жовтня 2023 року апеляційним судом без змін, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 272 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-розпорядчими функціями, та займатися діяльністю, пов`язаною із проведенням робіт з підвищеною небезпекою, на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини, вчиненому за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив суд, ОСОБА_7, будучи призначеним 01 серпня 2015 року на посаду в. о. директора Приватного підприємства " ОСОБА_8" (далі - ПП "Технобуд"), а також обіймаючи посаду інженера по охороні праці цього підприємства, завідомо знаючи та усвідомлюючи про відсутність діючого Договору на виконання робіт з підвищеною небезпекою у вказаному підприємстві, а також, що будинок культури Любашівської РДА Одеської області (загальною площею 2088,5 м2, висотою 7,5 м), розташований у смт Любашівка Одеської області, є об`єктом нерухомості, будівельні роботи на якому відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, що підпадає під дію Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок видачі дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою), уклав з відділом культури Любашівської РДА Одеської області Договір підряду № 29/07 від 07 серпня 2015 року, згідно з яким ПП "Технобуд" зобов`язалося виконати роботи по капітальному ремонту м`якої покрівлі даху на будівлі зазначеного будинку культури.
Відповідно до п. 4.3 Договору підряду № 29/07 від 07 серпня 2015 року ПП "Технобуд" взяло на себе зобов`язання про відповідальність за дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт з капітального ремонту м`якої покрівлі даху на будівлі будинку культури Любашівської РДА Одеської області.
ОСОБА_7, будучи особою, відповідальною за забезпечення дотримання норм і правил охорони праці на ПП " ОСОБА_8", та безпосереднім керівником і організатором роботи з капітального ремонту м`якої покрівлі на вказаному об`єкті, маючи обов`язки контролювати дотримання правил безпеки під час виконання робіт працівниками ПП " ОСОБА_8", будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, діючи з необережності у формі злочинної самовпевненості, не виконуючи дії, спрямовані на дотримання вимог нормативних актів, що містять правила виконання відповідних робіт, усвідомлюючи відсутність дозвільних документів для виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме дозволу від Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, передбаченого ст. 21 Закону України № 2694-XII від 14 жовтня 1992 року "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-ХІІ), видав Наряд-допуск № 1 на виконання робіт підвищеної небезпеки за формою НД-90 з капітального ремонту м`якої покрівлі даху згаданого будинку культури. У п. 8 зазначеного Наряду-допуску ОСОБА_7 поставив свій підпис про забезпечення безпеки робіт та допуску до цих робіт, тим самим допустивши працівників ПП "Технобуд" ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, котрі не пройшли навчання та перевірку знань з питання охорони праці щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, а також інструктажу працівників до виконання підрядних робіт підвищеної небезпеки.
Під час виконання згаданими працівниками ПП "Технобуд" підрядних робіт відповідно до Договору підряду № 29/07 від 07 серпня 2015 року, які проводилися на даху будинку культури на висоті 7,5 м, у період часу з 16 години до 17 години 10 хвилин 10 вересня 2015 року штукатур-покрівельник ОСОБА_14, котрий виконував роботи згідно з Наказом № 306 від 27 липня 2015 року, перебуваючи на даху вказаної будівлі у стані алкогольного сп`яніння, здійснюючи роботи, пов`язані з підйомом на дах цементного розчину, в ході яких застосовувалися самостійно виготовлені електрична лебідка та підйомний блок, не втримався на краю даху та впав на землю з висоти 7,5 м, отримавши тілесні ушкодження, від яких помер.
Своїми діями ОСОБА_7 допустив порушення вимог Закону № 2694-ХІІ, пунктів 2.1, 2.4, 2.10, 2.12, 2.30, 2.36 Посадової інструкції директора ПП "Технобуд" та Посадової інструкції інженера цього підприємства з техніки безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати згадані вирок від 04 липня 2023 року та ухвалу від 12 жовтня 2023 року і закрити кримінальне провадження. На думку автора скарги, як убачається з її змісту, стороною обвинувачення не було доведено винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини останнього мають тлумачитися на його користь.Крім того, за твердженням скаржника досудове розслідування фактично проводилося стосовно ОСОБА_7 як директора ПП "Технобуд", проте підозру останньому було оголошено лише 18 червня 2019 року, тобто органами досудового розслідування було штучно створено умови, за яких ОСОБА_7 позбавлено права на захист. А тому, на думку сторони захисту, докази, отримані органом досудового розслідування з 10 вересня 2015 року (внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) до дня оголошення ОСОБА_7 про підозру, є недопустимими. Крім того, як зазначає захисник, справу було направлено до суду з порушенням строків досудового розслідування, оскільки досудове розслідування до повідомлення ОСОБА_7 про підозру, всупереч вимог п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК, тривало понад 18 місяців, а також це розслідування за встановленої особи тривало понад 3 роки. На переконання автора скарги суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку щодо дотримання строків досудового розслідування.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 438 КПК при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених у вироку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаного в судовому засіданні як обвинуваченого ОСОБА_7, показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15 ; даних, що містяться у: протоколах огляду місця події та огляду трупа від 10 вересня 2015 року; висновку судово-медичної та додаткової судово-медичної експертиз № 56 від 11-25 вересня 2015 року і № 56-А від 12 червня 2019 року; акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком; копіях наказів, трудового контракту, договору-підряду, технічного паспорту на будівлю; наряді-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки № НД-90; посадових інструкціях директора та інженера з охорони праці ПП "Технобуд"; повідомленні Головного управління Держпраці в Одеській області від 23 листопада 2017 року; висновку № 18-20/5324/21 судової експертизи з дослідження безпеки життєдіяльності та охорони праці від 07 березня 2019 року, а також на підставі інших документів, зміст яких детально відображено у вироку.
Так, свідки ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у ході судового розгляду пояснили, що усі вони, у тому числі і потерпілий, у складі бригади виконували роботи з ремонту даху будівлі Любашівського будинку культури. На момент події уся бригада була задіяна у передачі/прийманні бетонного розчину на дах будинку культури, на якому відбувалися ремонтні роботи, і саме під час приймання цього розчину ОСОБА_14, котрий перебував у стані алкогольного сп`яніння, не втримався і впав з даху.
Свідок ОСОБА_15 (виконувач обов`язків начальника відділу культури Любашівської РДА у 2015 році) підтвердила суду, що між відділом культури та ПП " ОСОБА_8" було укладено договір на ремонт даху двоповерхової будівлі будинку культури, після чого підрядник приступив до виконання робіт. У черговий день робіт наприкінці робочого дня один з робітників упав з даху будівлі та отримав смертельні ушкодження. Відповідальність за техніку безпеки працівників під час виконання робіт несе підрядник.
Про відповідальність саме підрядника за техніку безпеки зазначено і у Договорі підряду № 29/07 від 07 серпня 2015 року, копію якого було досліджено судом (т. 1, а. п. 169-171).
За змістом досліджених судом копій посадових інструкцій директора та інженера з охорони праці ПП " ОСОБА_8", з якими ОСОБА_7 був ознайомлений, на останнього було покладено ряд обов`язків, серед яких і своєчасне проведення та організація навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, дотримання вимог безпеки при виконанні робіт, а також він був відповідальним за дотримання інструкції з охорони праці (т. 1, а. п. 192-193, 196-197).