ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 754/14311/20
провадження № 51-6173 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 12020100030004324 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Купчинці Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 25 липня 2020 року, приблизно о 13:00 год., керуючи технічно справним автомобілем "БАЗ-Т901.61", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Драйзера в м. Києві, проїжджаючи регульоване перехрестя з вул. О.Бальзака, в порушення вимог п.п. 2.3 "б", 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при переїзді перехрестя не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виконав поворот ліворуч, при цьому не надав дорогу мотоциклу "Kawasaki НОМЕР_2" під керуванням водія ОСОБА_8, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. У результаті ДТП водій мотоцикла ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, а саме, відеозаписах події, вилучених не у процесуальний спосіб, висновках автотехнічної експертизи, зроблених на підставі вихідних даних, які суперечать матеріалам провадження.
Всупереч ст. 290 КПК України сторона захисту була позбавлена можливості ознайомитися з медичною карткою потерпілого, мотоцикл не визнаний речовим доказом і не оглядався стороною захисту, а також сторона захисту була позбавлена можливості подавати клопотання про проведення слідчих дій.
Судом було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчого експерименту, повторної комісійної автотехнічної експертизи та допиту в судовому засіданні лікаря.
Також захисник посилається на упередженість судді районного суду та примушування підозрюваного до укладення угоди про примирення з потерпілим.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у судовому засіданні підтримали доводи скарги та просили її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
У касаційній скарзі захисник, крім іншого, наводить доводи, які стосуються неповноти судового розгляду, висловлює власну версію події, оскаржує фактичні обставини справищо, виходячи з вимог статей 433, 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, Суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до наведеної норми процесуального закону, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Наведені норми закону вимагають від суду зробити ґрунтовну, всебічну оцінку сукупності всіх зібраних у справі доказів, співставити їх між собою та зробити остаточний висновок на підставі повного обсягу всіх досліджених доказів. Жоден окремо взятий доказ не має наперед встановленої сили. Тому, суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.
Під час розгляду даного кримінального провадження місцевий суд, дотримуючись положень ст. 94 КПК України, безпосередньо дослідив та оцінив усі докази в їх сукупності, детально виклав їх у вироку, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного та в повній мірі підтверджують висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції.
Суди зазначили, що вина ОСОБА_7 повністю доведена показаннями потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що рухався на мотоциклі на зелене світло світлофора, в цей час до перехрестя у зустрічному напрямку на великий швидкості наблизився вантажний автомобіль і на середині перехрестя різко здійснив поворот ліворуч, при цьому сигнал повороту увімкнув одночасно з його виконанням. Потерпілий не встиг зреагувати і відбулося зіткнення, внаслідок чого він впав та отримав тілесні ушкодження.
Ці показання підтвердив свідок ОСОБА_9, який добровільно надав слідчому запис із відеореєстратора, встановленого у його автомобілі. Згідно даних протоколу огляду CD-R диску з відеореєстратора, вбачається, що на момент події на світлофорі загорівся зелений сигнал і всі транспортні засоби розпочали рух. У цей час вантажний автомобіль, що рухався у зустрічному до свідка напрямку, здійснює рух ліворуч і лунає звук зіткнення.
Відповідно до відеозапису з камери зовнішнього спостереження регульованого перехрестя вулиць Бальзака і Драйзера в м. Києві, зафіксовано рух автомобіля "БАЗ Т901", який, наближаючись до перехрестя, не зупинився і здійснив поворот ліворуч. У цей час по зустрічній смузі на зелений сигнал світлофора прямо рухається мотоцикл "Kawasaki НОМЕР_2" і відбувається зіткнення вказаних транспортних засобів.
Також суд взяв до уваги дані протоколу огляду місця події, де зафіксоване місце зіткнення та положення транспортних засобів після нього; висновки автотехнічної експертизи щодо технічного стану автомобіля; висновки судово-медичної експертизи потерпілого щодо ступеня тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень.
Згідно висновків судової автотехнічної експертизи, під час якої досліджувався і відеозапис події, в даній дорожній ситуації водій автомобіля "БАЗ Т901" повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, в його діях вбачаються невідповідності вимогам цих пунктів правил. Цей висновок підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 .
Таким чином, суд чітко встановив, які порушення ПДР перебувають у причинному зв`язку із наслідками, що настали, та дійшов переконливого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 в інкримінованому йому правопорушенні поза розумним сумнівом.
Судами розглядалася версія сторони захисту щодо наявності вини водія мотоцикла та визнана неспроможною, оскільки суд першої інстанції констатував, що за встановлених фактичних обставин доведено, що до виникнення ДТП водій мотоцикла рухався прямо на зелений сигнал світлофора, порушення ПДР у його діях не встановлено, а автомобіль під керуванням обвинуваченого також рухався на зелений сигнал в зустрічному напрямку та змінював напрямок руху - здійснював поворот ліворуч, при цьому виїхав на смугу зустрічного руху і порушив вимоги п.п. 10.1, 16.6 ПДР. Внаслідок саме цих порушень і відбулося зіткнення транспортних засобів.
У касаційній скарзі захисник стверджує про недопустимість таких доказів, як протоколи огляду CD-R дисків із відеореєстратора та камери зовнішнього спостереження перехрестя, посилаючись на отримання цих доказів у позапроцесуальний спосіб. Проте, ці доводи були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, які встановили, що свідок ОСОБА_9 після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР добровільно видав слідчому відеозапис із відеореєстратора свого автомобіля, на якому було зафіксовано подію ДТП за участю вантажівки та мотоцикла, що підтверджено його заявою. Згідно протоколу огляду цього диску, він був оглянутий слідчим та долучений до матеріалів провадження в якості речового доказу.
Так само обґрунтовано визнав суд допустимим доказом і відеозапис на CD-R диску з камери спостереження, який був отриманий безпосередньо слідчим та визнаний у справі речовим доказом.