ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 753/11652/23
провадження № 51-931км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання, які стосуються запобіжного заходу, цивільного позову, а також речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_6, діючи в умовах воєнного стану, 04 вересня 2022 року приблизно о 14:00, перебуваючи в приміщенні приватного будинку на АДРЕСА_2, таємно викрав із сумки потерпілої ОСОБА_7, належні їй гроші, а саме: 2900 євро, що за курсом валют Національного банку України становить 106 091,28 грн, та 1500 дол. США, що становить 54 852,90 грн, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 160 944,18 грн.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2023 року вирок районного суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню (ст. 75 КК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належно не проаналізував усіх доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора стосовно неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
Прокурор зазначає про неврахування апеляційним судом того факту, що ОСОБА_6, учинивши умисний тяжкий корисливий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, переховувався від органу досудового розслідування протягом восьми місяців у трьох областях України, був оголошений у розшук.
Також указує про безпідставне врахування судом обставин, які пом`якшують засудженому покарання, а саме часткового відшкодування шкоди, щирого каяття.
За твердженням прокурора, дані про особу ОСОБА_6, який раніше не судимий, його молодий вік та визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення є підставою для призначення мінімального розміру покарання відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК, а саме у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 заперечив проти касаційної скарги прокурора та в поясненнях зазначив про переоцінку власних цінностей після вчиненої крадіжки й тверде на сьогодні переконання в недопустимості протиправної поведінки.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених районним судом у передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК порядку, а також правильності кваліфікації його діяння за ч. 4 ст. 185 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині прокурор не оскаржує.
Твердження прокурора стосовно того, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів про неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК і, як наслідок, необґрунтоване звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів уважає безпідставними, з огляду на таке.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати приписам ст. 370 КПК.
У статті 419 КПК наведено вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив під час постановлення ухвали, а також положення закону, яким він керувався. У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх із наявними у справі матеріалами та дати на кожен важливий аргумент сторони вичерпну відповідь у своєму рішенні.
На переконання колегії суддів, апеляційний суд, залишаючи без змін вирок районного суду щодо ОСОБА_6, наведених вище вимог дотримався.
Так, суд першої інстанції, призначаючи засудженому покарання, врахувавобставини вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості та дані про особу ОСОБА_6, який на обліках у нарколога та психіатра не перебуває і не працює. На підставі наведених даних суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією статті, за якою його засуджено.
А також районний суд з огляду на молодий вік ОСОБА_6, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на його щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди, що було враховано як обставини, що пом`якшують покарання, не встановивши обставин, які його обтяжують, дійшов висновку про можливе виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та звільнив ОСОБА_6 на підставі статей 75, 76 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку.
Не погоджуючись із вироком районного суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.