ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 689/2206/22
провадження № 61-15793св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Солобковецька сільська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області Павлик Наталія Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року у складі судді Соловйова А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Солобковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області Павлик Н. П., про визнання заповіту недійсним.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що вона з ОСОБА_3 є рідними сестрами та спадкоємцями за законом після смерті батька - ОСОБА_4 .
3. Позивачка вказувала, що все доросле життя вона саме утримувала батьків, оскільки ОСОБА_2 ніде не працює.
4. У 2022 році ОСОБА_1 на місяць виїхала за кордон, а у цей час ОСОБА_2 забрала батька до себе і поставила його в таке становище, що він вимушений був скласти заповіт на її ім`я.
5. Зазначала, що ОСОБА_4 хворів, йому було тяжко пересуватись, він потребував стороннього догляду.
6. Заповіт складений всупереч дійсній волі батька під впливом тяжких обставин.
7. Посадова особа Солобковецької сільської ради прибула в смт Дунаївці, де перебував батько, тобто за межі населеного пункту, на який поширюються повноваження сільської ради, та посвідчила заповіт. Посвідчення заповіту було єдиною можливістю усунути, зменшити тяжкі обставини батька.
8. За відсутності тяжких обставин заповіт не був би складений ним або не на таких умовах (заповів би майно обом дітям).
9. Враховуючи наведене, просила суд визнати недійсним заповіт на користь ОСОБА_2, складений ОСОБА_4 та посвідчений секретарем виконкому Солобковецької сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 21.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 липня 2023 року, залишеним без змін поставою Хмельницького апеляційного суду від 27 вересня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач не довела належними та допустимими доказами наявність тяжких обставин, під впливом яких ОСОБА_4 склав заповіт і які впливали на його волевиявлення та за відсутністю яких заповіт не був би складений.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
15. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13, від 19 березня 2014 року у справі № 6-2цс14, від 18 червня 2014 року у справі № 6-69цс14, від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-202цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2087цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16, від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1531цс16; у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 759/17065/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 359/3849/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 461/4980/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 462/1992/15-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 758/463/15-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 362/3878/16-ц, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 308/3593/17, від 24 червня 2020 року у справі № 405/2719/17, від 18 грудня 2020 року у справі № 541/2898/16, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 16 травня 2022 року у справі № 127/8183/19, від 27 травня 2022 року у справі № 752/5238/16-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 363/4381/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Також підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази; необґрунтовано відхили клопотання про призначення експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано підстави її позову, а саме: спадкодавець на час посвідчення заповіту не мав цивільної дієздатності, тобто не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними; спадкодавець вчинив правочин під впливом тяжких обставин; спірний заповіт посвідчено особою органу місцевого самоврядування поза межами її повноважень.
18. Також заявниця посилається на те, що суди попередніх інстанцій протиправно відмовили їй у задоволенні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та психологічної експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_4 .
21. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29 червня 2022 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22. 21 березня 2022 року ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем виконкому Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та зареєстрований в реєстрі за № 21.
23. 02 червня 2022 року зареєстрована спадкова справа у зв`язку із зверненням ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Павлик Н. П.
24. ОСОБА_1 29 червня 2022 року подала заяву про прийняття спадщини за законом.
25. Рішенням Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 20 грудня 2020 року № 4 обрано на посаду секретаря Солобковецької сільської ради Мудрицьку Т. М.
26. Пунктом 3 вказаного рішення покладено на ОСОБА_5 - секретаря Солобковецької сільської ради повноваження щодо вчинення нотаріальних дій та державної реєстрації актів цивільного стану (а. с. 124).
Позиція Верховного Суду
27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
28. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
30. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Згідно частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
33. Відповідно до частини першої статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
34. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (частина перша статті 1234 ЦК України).
35. За змістом частини першої статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
36. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування (частина друга статті 1235 ЦК України).
37. На підставі частини першої статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.
38. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 369/7921/21 вказано, що свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.