ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 521/13927/20
провадження № 61-18636 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Хижняк Анастасія Володимирівна,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представник ОСОБА_2 - адвокат Лукинюк Володимир Васильович,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман Інна Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Лукинюка Володимира Васильовича, та представника ОСОБА_1 - адвоката Хижняк Анастасії Володимирівни, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Мурзенка М. В.
від 15 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Сегеди С. М., Драгомерецького М. М. від 15 листопада 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., в якому просив суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно у вигляді 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд, житловою площею
81,9 кв. м, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, видане
27 листопада 2015 року ОСОБА_6 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 4352;
- скасувати запис 122470099 про державну реєстрацію права власності
ОСОБА_6 на 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд за вищевказаною адресою;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, видане 08 листопада
2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 5072 у частині спадкування 19/100 часток житлового будинку за вищевказаною адресою;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 19/100 часток житлового будинку за вищевказаною адресою;
- встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5 ;
- визнати за ним право власності на 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд житловою площею 81,9 кв. м за вищевказаною адресою, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ;
- зобов`язати відповідачів відновити зруйновану частину будинку до первісного стану, відповідно до технічного паспорту.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна баба - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 19/100 частин будинку за адресою:АДРЕСА_1, і він фактично прийняв спадщинуза правом представлення, оскільки проживав та був зареєстрований за вказаною адресою разом із спадкодавцем, до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину не звертався.
Вказував, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси
від 23 травня 2014 року у справі № 521/4414/14-ц було визначено ОСОБА_6, дочці померлої ОСОБА_5, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері. 27 листопада 2015 року ОСОБА_6 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М. було видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр. № 4352, на 19/100 часток житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2018 року вказане заочне рішення було скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Також зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, після її смерті належне їй майно успадкувала ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., 08 листопада 2019 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 55/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі, на 19/100 часток будинку,
що належали ОСОБА_5 .
Щодо відновлення зруйнованої частини будинку позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 незаконно частково зруйнували частину будинку, яка має бути відновлена до первісного стану відповідно до технічного паспорту.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно
у вигляді 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд, житловою площею 81,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане
27 листопада 2015 року ОСОБА_6 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 4352.
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд, житловою площею 81,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 27 листопада 2015 року, номер запису про право власності 122470099.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, видане 08 листопада
2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 5072 у частині спадкування 19/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1,
що належали ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 27 листопада 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 4352.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 19/100 частин житлового будинку та надвірних споруд житловою площею 81,90 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У частині позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 19/100 часток житлового будинку за адресою
АДРЕСА_1, внесеного на підставі 08 листопада 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., реєстр. № 5072, про встановлення факту прийняття спадщини та зобов`язання відновити зруйновану частину будинку за адресою:
АДРЕСА_1 відмовлено.
Вирішено питанння судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що за позивачем підлягає визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, так як у справі
№ 521/4414/14-ц встановлено, що позивач є онуком померлої ОСОБА_5, на час її смерті проживав за адресою:АДРЕСА_1, є спадкоємцем за правом представлення, оскільки його батько, ОСОБА_1, що мав би право на спадкування в першу чергу за законом відповідно до статті 529 ЦК УРСР, що підлягають застосуванню до спірних відносин, помер до відкриття спадщини. Позивач фактично прийняв спадщину.
Суди вказали, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав шляхом пред`явлення вимоги про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Суди дійшли обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, про що заявили відповідачі, щодо звернення до суду із позовними вимогами, проте вважали причини пропущення ним вказаного строку поважними, так як у 2016 році дізнався про оформлення спадщини ОСОБА_6 і пред`явив до суду апеляційну скаргу, яка була задоволена.
Суди вказали, що ОСОБА_6 не мала права на спадкування після смерті ОСОБА_5, тому підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно у вигляді 19/100 частин спірного домоволодіння, видане 27 листопада 2015 року та відповідно підлягає визнанню частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті
ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, видане 08 листопада 2019 року ОСОБА_2, що належали ОСОБА_6 .
При цьому суди зазначили, що підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 19/100 часток спірного домоволодіння, проте вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 19/100 часток спірного домоволодіння, є необґрунтованою, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного запису.
Також суди вказали, що приміщення, які просить відновити позивач, не входять до складу 19/100 часток спірного домоволодіння, що належали за життя
ОСОБА_5, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відновлення будинку до стану, визначеному в технічному паспорті станом
на 29 серпня 2013 року в частині приміщень 1-1- 1-6 є необхідним для належного здійснення права власності позивачем на належну йому частину домоволодіння.
Короткий зміст вимог касаційний скарг
У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукинюк В. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хижняк А. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 15 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відновити зруйновану частину будинку скасуватий ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 у зазначеній частині задовольнити.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Лукинюка В. В., на рішення Малиновського районного суду м. Одеси
від 15 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 15 листопада 2023 року, витребувано цивільну справу № 521/13927/20 із Малиновського районного суду м. Одеси, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Лукинюка В. В., про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Хижняк А. В.,про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хижняк А. В. на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 листопада 2023 рокута надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
30 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Лукинюка В. В., мотивована тим, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди належним чином не встановили фактичні обставини у справі.
Вказує, що судами не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 01 червня 2022 року у справі № 640/748/19, від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, щодо преюдиційності судових рішень. При цьому, вказує, що постанова Апеляційного суду Одеської області
від 06 квітня 2018 року у справі № 521/4414/14-ц не може бути преюдиційною, оскільки судом апеляційної інстанції не перевірявся та не встановлювався факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_5 у порядку та строки відповідно до статті 549 ЦК УРСР.
Суди належним чином не дослідили докази щодо проживання позивача з ОСОБА_5 на час її смерті, так як матеріали справи не містять доказів такого проживання.
Зазначає, що судами не враховано те, що ОСОБА_1 передчасно звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадщину, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини він фактично вступив у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном, позивач до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не звертався. При цьому, порядок, умови та докази прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном у порядку та строки встановлені статтею 549 ЦК УРСР наведені у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17,
від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, від 03 листопада 2021 року у справі № 452/938/18.
Також зазначає, що ОСОБА_1 має право тільки на половину спадкової маси, а саме 19/200 частин житлового будинку та надвірних споруд, так як ОСОБА_6 була донькою ОСОБА_5, якій повинно було належати інша половина спадкової маси, а після смерті ОСОБА_6, перейти до ОСОБА_2, проте висновки судів у цій частині є помилковими та незрозумілими.
Крім того, вказує, що суди повинні були застосувати позовну давність у цій справі, оскільки позивач не зазначив переконливих аргументів та не надав до суду доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку позовної давності. При цьому, посилається на правовий висновок, викладений у відповідних постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, щодо порядку перебігу строку позовної давності.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хижняк А. В., мотивована тим, що судові рішення в частині відмови у позовній вимозі про зобов`язання відновити зруйновану частину будинку за адресою: