Постанова
Іменем України
12 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 182/3834/21
провадження № 61-18602св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційнускаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" - адвоката Шиліна Володимира Анатолійовича на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди, та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (далі - ПрАТ "СК "ВУСО"), ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду
03 жовтня 2023 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь ОСОБА_1 25 571,53 грн страхового відшкодування.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн франшизи, 5 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, а всього 7 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
20 грудня 2023 року Дніпровським апеляційним судом апеляційну скаргу ПрАТ "СК "ВУСО" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підтвердження повноважень представляти інтереси ПрАТ "СК "ВУСО" у Дніпровському апеляційному суді адвокатом Шиліним В. А. до матеріалів апеляційної скарги додано ордер від 08 грудня 2022 року №1317940. Зі змісту вказаного ордеру вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), зокрема, ордер не містить підпису адвоката Шиліна В. А. Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому апеляційний суд виснував, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення ордер, доданий адвокатом Шиліним В. А. до апеляційної скарги, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на судове рішення. Оскільки до апеляційної скарги в порушення вимог частини третьої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не додано документів, що підтверджують повноваження адвоката Шиліна В. А. представляти інтереси ПрАТ "СК "ВУСО" в суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявникові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 грудня 2023 року представник ПрАТ "СК "ВУСО" - адвокат Шилін В. А. через систему "Електронний Суд" звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати апеляційну скаргу на розгляд суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд послався на нерелевантні висновки Верховного Суду, де йшлося про скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, скріпленого електронним цифровим підписом і поданого із застосуванням системи "Електронний суд". Однак він подав до апеляційного суду із застосуванням системи "Електронний суд" не скан-копію, а оригінал ордеру від 08 грудня 2022 року № 1317940 у формі електронного документа, згенерованого сервісом онлайн-генерації ордерів на сайті Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) та скріпленого електронним цифровим підписом. Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного, тому ордер містив усі необхідні реквізити, у тому числі підпис адвоката. Висновки апеляційного суду суперечать принципу правової визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
Відповідно до пункту 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно зі змістом пункту 12.10 Положення ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").
Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є підпис адвоката.
Відповідно до статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається, у тому числі, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з частиною 1 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційний суд виснував, що в порушення вимог частини третьої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Відповідно до частин п`ятої, шостої, восьмої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з частинами шостою, восьмою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).