ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 759/14126/14-ц
провадження № 61-18553св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії судів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Ярослав Вікторович, та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В.
(далі - приватний виконавець) та просила визнати незаконними його дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 жовтня 2021 року № НОМЕР_1; визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 згідно пункту 1.3 статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон про виконавче провадження).
Вказувала, що заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2015 року стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") заборгованість у розмірі 15 923,48 доларів США, видані виконавчі листи на примусове виконання вказаного рішення суду.
Виконавчий лист про стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 перебував на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві)
з 17 липня 2015 року по 20 вересня 2021 року. Листом від 14 травня 2019 року вона повідомила стягувача ПАТ "УкрСиббанк" про смерть 15 липня 2017 року чоловіка ОСОБА_2
06 жовтня 2021 року виконавчий лист стягувачем був пред`явлений до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я. В.
На момент винесення оскаржуваної постанови від 06 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 вже помер, виконавець протиправно відкрив виконавче провадження та протиправно звертався до суду із заявою про заміну вибулої сторони її правонаступником.
Короткий зміст судових рішень
27 січня 2022 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого кругу м. Києва Бережного Я. В. щодо винесення ним постанови від 06 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасовано вказану постанову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на момент відкриття виконавчого провадження ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник ОСОБА_2 уже помер. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому підставидля відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 були відсутні. Виконавець повинен був закінчити виконавче провадження, дізнавшись про смерть боржника.Дії приватного виконавця виконавчого кругу м. Києва Бережного Я. В.щодо винесення ним постанови від 06 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 є неправомірними, а вказана постанова підлягає скасуванню.
22 листопада 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства (далі - АТ) "УкрСиббанк", подану представником Гладиш Я. М., задоволено.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 січня 2022 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого кругу м. Києва Бережного Я. В. від 06 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 залишено без задоволення.
Апеляційний суд керувався тим, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Приватний виконавець фактично зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ, який за формою та змістом відповідає вимогам закону, відкрити виконавче провадження та здійснити процесуальні дії. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я. В. після отримання 06 жовтня 2021 року заяви від стягувача ПАТ "УкрСиббанк" та виконавчого листа правомірно 06 жовтня 2021 року відкрив виконавче провадження щодо стягнення зі ОСОБА_2 боргу за виконавчим листом від 15 травня 2015 року № 759/14126/14-ц.
Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20, зазначила, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Спірні правовідносини у справі допускають правонаступництво, а тому державний виконавець, відкривши виконавче провадження, повинен був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників. Із матеріалів справи вбачається, що приватний виконавець дотримався вказаних положень Закону про виконавче провадження, а саме, відкривши 06 жовтня 2021 року виконавче провадження та отримавши 02 листопада 2021 року заяву стягувача про смерть боржника ОСОБА_2, подав до Святошинського районного суду міста Києва заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Cуду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 22 листопада 2023 року, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що права стягувача не порушені, адже борг стягується з неї як солідарного боржника, тому стягувач не мав пред`являти до виконання виконавчий лист щодо її чоловіка, який на момент відкриття виконавчого провадження помер. Виконавець мав пересвідчитися, що боржник на момент відкриття виконавчого провадження не втратив цивільної правоздатності, а за обставин смерті боржника - відмовити у відкритті виконавчого провадження (або закрити).
Банк звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції із пропуском присічного річного строку.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В. про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено, тобто встановлено, що я не є правонаступником ОСОБА_2 . Натомість в оскаржуваній постанові апеляційний суд зазначає про повторну можливість виконавця замінити боржника у виконавчому провадженні всупереч принципу правової визначеності.
Позиція АТ "УкрСиббанк"
У відзиві на касаційну скаргу банк зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження стосовно ОСОБА_2, тому не може оспорювати дії виконавця. Підстав для повернення виконавчого листа щодо ОСОБА_2 не було, як і для закриття виконавчого провадження, адже правовідносини допускають правонаступництво. Справа є малозначною, тому касаційне провадження необхідно закрити.
Фактичні обставини справи
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 січня 2015 року задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 127 276,36 грн.
15 травня 2015 року судом видано позивачу виконавчі листи у справі № 759/14126/14-ц.
Виконавчий лист про стягнення боргу із ОСОБА_2 із 17 липня 2015 року по 19 червня 2019 року знаходився на виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві (а. с. 169-170, т.1).
Постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 19 червня 2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження, оскільки Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" була встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно боржника.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_1 (а. с. 39, т. 2), свідоцтво на момент розгляду справи судами не отримала.
24 вересня 2021 року Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратив чинність, у зв`язку з чим стягувач 27 вересня 2021 року (а. с. 168, т. 1) пред`явив виконавчий лист до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Бережному Я. В., посилаючись на частину п`яту статті 12 Закону про виконавче провадження, відповідно до якої у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В від 06 жовтня 2021 року ВП № НОМЕР_1 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 759/14126/14-ц та проведено ряд виконавчих дій.
З`ясувавши смерть боржника, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я. В. звертався до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника ОСОБА_2 правонаступником ОСОБА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В. про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено з тих підстав, що таке звернення виконавця є передчасним, адже ОСОБА_1 не отримала свідоцтво про спадщину після смерті чоловіка (а. с. 238-239, т.1).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до статті 1 Закону про виконавче провадження виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.
Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження - тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;5) юридичну особу-боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Таким чином, смерть боржника - фізичної особине є підставою для повернення виконавчого листа відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відносно боржника - фізичної особи виконавцем за допомогою автоматизованої системи формується та подається запит про надання Державною податковою службою України інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків - боржників - фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників - фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21 липня 2020 року № 2483/5/436, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2020 року за № 690/34973, за виконавчими документами, у яких відсутні такі дані.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець за допомогою автоматизованої системи може сформувати узагальнену інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти. Така інформація формується автоматизованою системою на підставі наявних у ній на дату формування відомостей, отриманих виконавцями з реєстрів, баз даних та інших інформаційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг в ході примусового виконання рішень.