ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 361/8787/15-ц
провадження № 61-14911св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь інвест плюс",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року у складі судді Петришин Н. М.
та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк"
(далі - АТ "Укрсиббанк", банк), правонаступником якого є товариство
з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь інвест плюс" (далі - ТОВ "ФК "Оболонь інвест плюс"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Позов обґрунтований тим, що 07 травня 2008 року між банком та
ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1, згідно з яким відповідачка отримала кредит в розмірі 100 000 дол. США та зобов`язалася повернути кредитні кошти у повному обсязі не пізніше 07 травня 2018 року згідно
з графіком погашення кредиту і сплатити за користування кредитом 14 % річних.
3. Банк стверджував, що свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість
ОСОБА_1 своєчасно кредитну заборгованість не погашала.
4. Станом на 02 грудня 2015 року заборгованість відповідачки
з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом становить 36 633,29 дол. США, а також нарахована пеня в сумі 69 689,36 грн.
5. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 36 633,29 дол. США заборгованості з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та 69 689,36 грн - пені.
Короткий зміст судових рішень прийнятих судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій
6. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 30 листопада 2021 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року, позов задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 633,29 дол. США, пеню у розмірі 69 689,36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
7. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, проте вона неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, своєчасно кошти не повернула.
8. Не погодившись із вказаними рішенням та постановою судів,
ОСОБА_1 у липні 2022 року подала касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року до участі у справі залучено ТОВ "ФК "Морган Кепітал" (в подальшому змінило найменування на ТОВ "ФК "Оболонь інвест плюс"), як правонаступника АТ "Укрсиббанк".
10. Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд виходив з того, що знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд не повідомив її належним чином про дату, час і місце судового засідання.
12. Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада
2021 року залишено без змін.
13. Апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходив з того, що районний суд, дослідивши наявні
у матеріалах справи кредитний договір, меморіальні ордери, заяви на видачу готівки, виписку з особового рахунку ОСОБА_2, розрахунок заборгованості та надавши їм у сукупності належну правову оцінку, правильно встановив, що між сторонами було в письмовій формі укладено кредитний договір, в якому узгоджено всі його істотні умови, які відповідачка належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї перед банком утворилася заборгованість
у розмірі 39 633,29 дол. США та 69 689,36 грн.
14. Крім того, факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачкою, узгодження всіх істотних умов договору, суми кредиту та порядку повернення кредитних коштів додатково підтверджений рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада
2017 року, постановами Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року та Верховного Суду від 02 грудня 2020 року, які ухвалені у справі
№ 361/1494/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсиббанк" про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів укладених 07 травня
2008 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. 18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня
2023 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання судового рішення задоволено. Зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 30 листопада 2021 року.
18. У грудні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року відмовлено
ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом та участю сторін. Справу призначено до розгляду
у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, від 20 березня 2019 року
у справі № 161/4985/17, від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17,
від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18, від 18 грудня 2019 року
у справі № 200/22329/14-ц, Верховного Суду від 31 травня
2022 року у справі № 194/329/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20,
від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 28 червня 2023 року у справі № 638/13683/15-ц,
від 17 січня 2022 року у справі № 1519/2-4141/11, від 20 жовтня 2021 року
у справі № 592/6485/16-ц, від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17,
від 08 грудня 2021 року у справі № 409/1398/18, від 21 липня 2021 року
у справі № 699/1537/14, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20,
від 12 квітня 2021 року у справі № 400/1832/20, від 18 березня 2021 року
у справі № 911/3142/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18,
від 10 травня 2023 року у справі № 405/1117/20, від 26 квітня 2023 року
у справі № 344/2320/13-ц, від 10 травня 2023 року у справі № 569/1181/21,
від 12 травня 2022 року у справі № 699/791/15-ц, від 09 серпня 2023 року
у справі № 266/4900/21, від 07 березня 2019 року у справі № 824/232/2018,
від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20, від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1583/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 5 частини першої, пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Посилається на те, що вона та її представник не були належним чином повідомлені про судове засідання 30 листопада 2021 року, судом першої інстанції безпідставно визнано неповажними причини їх неявки,
а апеляційним судом в цій частині проігноровано доводи апеляційної скарги.
23. Стверджує, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не здійснював фіксування судового засідання, а апеляційний суд проігнорував її клопотання про направлення справи до суду першої інстанції для усунення недоліків фіксації судового засідання.
24. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що її представник знав про судове засідання, оскільки подав клопотання про відкладення розгляду справи.
25. Суд першої інстанції прийняв додаткові докази банку, а саме повні тексти судових рішень у справі № 361/1494/16-ц, на стадії розгляду справи по суті спору без зазначення поважних причин їх неподання у підготовчому засіданні.
26. Судом першої інстанції було необґрунтовано відхилене її клопотання про залишення позову без розгляду та не досліджено подані нею докази на підтвердження відсутності повноважень у ОСОБА_3, як представника позивача.
27. Крім того їй було необґрунтовано відмовлено у прийнятті зустрічного позову, чим позбавлено доступу до правосуддя.
28. Суд першої інстанції, як і апеляційний суд, необґрунтовано відмовив їй
у витребування доказу у позивача на підтвердження або спростування факту погашення заборгованості.
29. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про визнання нею факту отримання коштів та безпідставно не взяв до уваги її заперечення щодо наданого банком розрахунку заборгованості.
30. Суди не взяли до уваги положення кредитного договору, не звернули увагу на врегульований між сторонами порядок надання та повернення кредиту, порядок та підстави направлення вимоги щодо дострокового повернення грошових коштів.
31. Відсутність встановлення судами факту направлення позивачем та отримання відповідачкою вимоги від 20 серпня 2015 року, яка мала би бути направлена з урахуванням умови пункту 6.1.2 кредитного договору, не може мати наслідком покладення на неї тягаря дострокового погашення заборгованості.
32. Зазначає, що кредит надавався на споживчі цілі, у зв`язку
з чим відповідно до частини десятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" банк повинен був попередньо направити їй вимогу про дострокове повернення кредиту, чого не було зроблено.
33. Також судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин частину 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
34. Суди не взяли до уваги, що документи, надані банком на підтвердження заборгованості, зокрема, розрахунок заборгованості, виписки з рахунку, заяви на видачу готівки, меморіальний ордер, не є належними та допустимими доказами.
35. Судами неправильно застосовано статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність" та пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення).
36. Вказує про неврахування апеляційним судом при перегляді ухвали
від 27 серпня 2020 року наведених нею в апеляційній скарзі доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття додаткових доказів позивача.
Інформація щодо подання відзиву на касаційну скаргу
37. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року відмовлено
у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Оболонь інвест плюс" про продовження встановленого судом строку на подання відзиву на касаційну скаргу.
Обставини справи, встановлені судами
38. 07 травня 2008 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 113434449000, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 100 000 дол. США на строк до 07 травня 2018 року зі сплатою 14 % річних.
39. За умовами вказаного договору, надання кредиту здійснюється
в термін 07 травня 2008 року, а позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти не пізніше 07 травня 2018 року. За користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00 % річних. Строк сплати процентів від 01 до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.
40. За порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті; пеня нараховується на кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.
41. 07 травня 2008 року для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 07 травня 2008 року № 11343449000 між
АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір з ціною предмета іпотеки 697 025 грн.
42. Відповідно до меморіального ордеру від 07 травня 2008 року
№ 0606081027 банк перерахував на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі
100 000 дол. США, згідно з угодою від 07 травня 2008 року
№ 11343449000.
43. Відповідно до заяв на видачу готівки 07 травня 2008 року ОСОБА_1 отримала 50 000 дол. США, 12 травня 2008 року - 41 000 дол. США, 13 травня 2008 року - 9 000 дол. США.
44. 20 серпня 2015 року банк надіслав на адресу позичальника письмову вимогу про усунення порушень за договором про надання споживчого кредиту від 07 травня 2008 року № 113434490000, а саме, погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення, яка становить 37 650,61 дол. США - кредитної заборгованості, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом - 6 666,54 дол. США та 3 483,78 дол. США - простроченої заборгованості за процентами, але вказана вимога залишена без належного реагування з боку позичальника.
45. Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості станом на
02 грудня 2015 року заборгованість відповідачки перед банком становить
39 633,29 дол. США та 69 689,36 грн, з яких: 34 166,83 дол. США - заборгованість за простроченим кредитом; 5 466,46 дол. США - за простроченими процентами за користування кредитом; 46 024,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 23 664,89 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
46. У справі № 361/1494/16-ц рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2017 року відмовлено у позові ОСОБА_1 до АТ "УкрСиббанк" про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору і договору іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна.
47. Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 17 листопада 2017 року скасовано в частині та прийнято нову постанову наступного змісту. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення договору умови пункт 1.3.5 та підпункти 1, 2 пункту 1.6 договору про надання споживчого кредиту від 07 травня 2008 року № 11343449000, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, та додаток № 3 "Тарифи банку" до вказаного кредитного договору.
48. Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року постанову Київського Апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року в частині визнання недійсним умов пункту 1.3.5 та підпунктів 1, 2 пункту 1.6 договору про надання споживчого кредиту від 07 травня 2008 року та додатку № 3 до договору, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в позові. В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року залишено без змін.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
49. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.