ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 752/11600/20
провадження № 61-12907св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Маслюк Андрій Анатолійович, на постанову Київського апеляційного суду
від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що 30 серпня 2019 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 30 000 дол. США.
3. Відповідно до пункту 4 договору позики сторони погодили, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кошти готівкою частинами або однією сумою до 08 листопада 2019 року.
4. Підпунктами 5.1, 5.2 договору позики встановлено, що у випадку прострочення повернення суми позики (визначеної у пункті 1 цього договору) до 08 листопада 2019 року, за кожний прострочений календарний тиждень до позичальника застосовується неустойка у вигляді штрафу у розмірі
1 000 дол. США. Неповернення суми позики у повному розмірі є підставою для застосування до позичальника штрафу у розмірі 1 000 дол. США за кожний календарний тиждень прострочення повернення позики по договору до моменту повного погашення заборгованості позичальника перед позикодавцем.
5. У зв`язку з тим, що відповідач не виконував свої зобов`язання за договором позики, позивач 31 березня 2020 року та 08 травня 2020 року надіслав на його адресу листи-вимоги про повернення коштів, проте відповідач ухиляється від отримання вказаних листів, грошові кошти не повернув.
6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просивсуд стягнути з ОСОБА_2 суму позики та штраф в загальному розмірі 97 000 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва
від 21 вересня 2022 року, у складі судді Мазур Ю. Ю., позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти
в розмірі 30 000 дол. США, що еквівалентно 1 097 058 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
8. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір позики в іноземній валюті, докази виконання боржником взятого на себе грошового зобов`язання відсутні, вказані обставини відповідачем не спростовані, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню сума позики.
9. Відмовляючи в частині вимог про стягнення штрафу, суд першої інстанції виходив із того, що сума штрафу не може нараховуватись за кожний календарний тиждень прострочення, а встановлення штрафу у твердій грошовій сумі не передбачено законом.
10. Встановивши, що позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та доказів оплати позивачем таких послуг,
у зв`язку з чим не можливо визначити реальний розмір витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
11. Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Зінченко М. М., задоволено частково. Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року в частині вирішення вимог про стягнення штрафу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 17 000 дол. США, що еквівалентно
621 666,20 грн. Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 21 вересня 2022 року в частині розподілу судових витрат змінено, зменшено розмір судового збору, який підлягає стягненню
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 із 10 510 грн
до 10 367,76 грн.
12. Задовольняючи частково позов в частині вимог про стягнення штрафу, апеляційний суд виходив з того, що сторонами на власний розсуд визначено зміст пункту 5.1 договору позики щодо нарахування штрафу за кожний календарний тиждень прострочення в твердій грошовій сумі, що не суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
13. Визначаючи суму штрафу, апеляційний суд врахував, що
ОСОБА_2 звільнений від обов`язку сплачувати штраф у період дії карантину на території України.
14. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми позики
в апеляційному порядку не оскаржувалося та апеляційним судом не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат
Маслюк А. А., просить оскаржувану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. 28 серпня 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Маслюк А. А., подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які
у листопаді 2023 року надійшли до Верховного Суду.
18. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 30 травня 2023 року у справі № 910/12774/21, від 06 квітня 2021 року
у справі № 910/821/20, від 19 березня 2019 року у справі № 917/889/17,
від 23 липня 2020 року у справі № 378/305/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Вважає, що у зв`язку із незастосуванням вказаних висновків Верховного Суду апеляційний суд помилково задовольнив вимоги про стягнення штрафу, оскільки штраф не може нараховуватись за календарний тиждень та у твердій грошовій сумі.
21. Крім того вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у випадку коли: 1) докази існували на момент розгляду справу судом першої інстанції;
2) були в законний порядок долучені стороною до матеріалів справи;
3) прийняті судом першої інстанції і долучені до матеріалів справи; 4) залишені судом першої інстанції без оцінки (дослідження по суті), однак особлива процедура перегляду заочного рішення не дозволяє кваліфікувати таке залишення доказів без оцінки судом першої інстанції як незаконне (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
22. У листопаді 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Зінченко М. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
23. Звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення від 21 вересня 2022 року було встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, знаючи про розгляд справи, ОСОБА_2 не з`являвся
в судові засідання та не надав відзив на позов, тобто свідомо не скористався своїми правами.
24. Вказуючи, що не зміг подати докази до суду з підстав направлення йому повідомлень про розгляд справи на поштову адресу, повідомлену суду позивачем, за якою він не був зареєстрований, відповідач вводить суд
в оману, оскільки у касаційній скарзі зазначає своє місцезнаходження саме за цією адресою.
25. Відповідач не скористався своїм правом встановленим частиною четвертою статті 287 ЦПК України та не оскаржив заочне рішення
в загальному порядку, встановленому цим кодексом.
26. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції
в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, з дотриманням вимог ЦПК України повно та всебічно з`ясував обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду в частині відмови у задоволення вимог про стягнення штрафу та часткового задоволення позову в цій частині.
Інші процесуальні звернення
27. У листопаді 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Зінченко М. М., подав до Верховного Суду письмові пояснення в яких просив закрити касаційне провадження в частині посилання відповідача на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 910/12774/21, № 910/821/20, № 917/889/17.
Обставини справи, встановлені судами
28. 30 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів з вимогою повернення, відповідно до пункту 1 якого ОСОБА_2 отримав у позику від ОСОБА_1 кошти у розмірі 30 000 дол. США, що станом на 30 серпня 2019 року еквівалентно 756 969 грн.
29. Відповідно до пункту 4 вказаного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кошти в розмірі
30 000 дол. США готівкою, частками або однією сумою до 08 листопада
2019 року. Факт повернення коштів за цим договором повинен бути підтверджений заявою у простій письмовій формі позикодавця про повернення йому коштів.
30. Підпунктом 5.1 договору сторони погодили, що у випадку прострочення повернення суми позики (визначеної у пункті 1 цього договору)
до 08 листопада 2019 року, за кожний прострочений календарний тиждень до позичальника застосовується неустойка у вигляді штрафу у розмірі
1 000 дол. США за один календарний тиждень прострочення.
31. Неповернення суми позики у повному розмірі є підставою для застосування до позичальника штрафу у розмірі 1 000 дол. США за кожний календарний тиждень прострочення повернення позики за договором до моменту повного погашення заборгованості позичальника перед позикодавцем (підпункт 5.2 договору позики).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
33. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
34. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Спір між сторонами стосується стягнення суми позики та штрафу за прострочення виконання зобов`язання за договором позики.