ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 638/18280/13-ц
провадження № 61-10743св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (Департамент реєстрації) Шеховцова Маргарита Євгенівна, державний реєстратор реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (Департамент реєстрації) Тузкова Юлія Анатоліївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна, виконавчий комітет Харківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду
м. Харкова, у складі судді Подус Г. С., від 28 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дорош А. І.,
Лобова О. А., Триголова В. М., від 19 червня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, остаточно сформулювавши свої вимоги, просив суд:
- встановити факт того, що квартира № 81 на 14-му поверсі 17-ти поверхового будинку, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві № 12.01/7-1 від 12 січня 2006 року, фактично розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_3 ;
- визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Оргтехбуд" на квартиру
АДРЕСА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1, видане 12 серпня 2013 року реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області, ТОВ "Оргтехбуд" на квартиру АДРЕСА_4 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № 23/03
від 23 березня 2012 року, укладений між ТОВ "Оргтехбуд" та
ОСОБА_2, без застосування наслідків недійсності;
- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2, видане 13 червня 2014 року реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним договір іпотеки від 17 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О., реєстраційний номер 2324;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) від 12 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та
ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О., реєстраційний номер 3683;
- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру
АДРЕСА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4, видане ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним договір оренди від 10 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, посвідчений, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І., реєстраційний номер 1835;
- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права користування (найму, оренди) ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_4 .
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 12 січня 2006 року він уклав із ТОВ "Оргтехбуд" договір про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого позивач зобов`язався прийняти участь в будівництві 17-ти поверхового житлового будинку за будівельною адресою:
АДРЕСА_2 у формі часткового фінансування будівництва шляхом внесення часткових коштів згідно з графіком, а вказане товариство після завершення будівництва та введення будинку до експлуатації зобов`язалося передати за актом приймання-передачі у власність ОСОБА_1 однокімнатну квартиру № 81 на 14-му поверсі, загальною площею 47,8 кв. м. Строк закінчення будівництва та введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з умовами зазначеного договору встановлено IV квартал 2008 року.
3. Пунктом 4.8 договору про дольову участь у будівництві передбачено, що після введення будинку в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу, про що між сторонами цього правочину підлягала укладенню додаткова угода.
4. Вказаний будинок був введений в експлуатацію згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 березня 2012 року.
5. На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради
від 12 грудня 2012 року зазначеному будинку присвоєна адреса: АДРЕСА_2 .
6. Однак додаткова угода відповідно до пункту 4.8 договору про дольову участь у будівництві укладена не була, оскільки на час введення будинку в експлуатацію ТОВ "Оргтехбуд" перебувало в процедурі санації. Постановою Господарського суду Харківської області від 26 червня 2014 року у справі № Б-39/112-10 ТОВ "Оргтехбуд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
7. Позивач стверджував, що свої зобов`язання виконав та повністю профінансував будівництво житла, однак ТОВ "Оргтехбуд" не передало йому за актом приймання-передачі у власність квартиру АДРЕСА_4 . Інших житлових будинків ТОВ "Оргтехбуд" не замовляло, не будувало та не вводило в експлуатацію.
8. 09 серпня 2013 року право власності на квартиру
АДРЕСА_4 було зареєстровано за ТОВ "Оргтехбуд".
9. Крім того, 23 березня 2012 року ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру
АДРЕСА_4, яка передана ОСОБА_2 за актом приймання-передачі від 13 листопада 2013 року.
10. Вказував, що договір купівлі-продажу укладено з ОСОБА_2 шляхом введення її в оману ТОВ "Оргтехбуд" та без дозвільних документів. Цей договір порушує його право власності на майнові права на вищевказану квартиру та є таким, що порушує публічний порядок.
11. Під час судового розгляду цієї справи ОСОБА_2 17 червня
2014 року уклала з ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира, а 12 вересня 2014 року ОСОБА_3 відчужила це житло
ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, яка передала його у користування ОСОБА_6 на підставі договору користування (найму, оренди).
12. Позивач вважав, що оскільки саме вінє законним власником спірного нерухомого майна, то вчинені без його згоди правочини та державна реєстрація речових прав є недійсними.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року, з врахуванням ухвали цього ж суду від 11 грудня 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
14. Суд першої інстанції виходив з того, щоквартира № 81, яка є предметом позову та договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована саме на АДРЕСА_2 .
15. ОСОБА_1 належним чином виконав свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві та сплатив ТОВ "Оргтехбуд" кошти за цим правочином, проте останнє свої зобов`язання не виконало, квартиру позивачу не передало та з порушенням вимог закону зареєструвало за собою право власності на цей об`єкт нерухомості.
16. Оскільки будівництво проінвестованого об`єкта нерухомого майна є завершеним та готовим до експлуатації, то ОСОБА_1 належить право власності на спірну квартиру.
17 . На час укладення між ТОВ "Оргтехбуд" та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 23 березня 2012 року,
ТОВ "Оргтехбуд" приховало від ОСОБА_2 той факт, що майнові права на цю квартиру вже фактично належали іншій особі - ОСОБА_1 .
18. Крім того, 08 вересня 2010 року Господарським судом Харківської області було порушено провадження у справі № Б-39/112-10 про банкрутство ТОВ "Оргтехбуд", під час розгляду якої встановлено, що договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, які були побудовані ТОВ "Оргтехбуд",
є неправомірними та незаконними у випадку, якщо щодо цих квартир раніше вже були укладені договори про дольову участь у будівництві (у 2006 році). Тобто договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, укладені
в рамках плану санації боржника є такими, що порушують права осіб, які на підставі договорів про дольову участь у будівництві 2006 року мають майнові права на ці квартири.
19. Реєстрація та перехід права власності на спірний об`єкт нерухомості під час розгляду цієї справи Дзержинським районним судом м. Харкова здійснені з порушенням вимог чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача, який звернувся до суду в межах строку позовної давності.
Інформація про рух справи в судах
20. Постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада
2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06 листопада 2019 року про виправлення описки, апеляційні скарги ОСОБА_2 та виконавчого комітету Харківської міської ради задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року скасовано в частині задоволення позову про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні вказаних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Оскільки за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру
АДРЕСА_4, то відсутні правові підстави для встановлення юридичного факту про те що квартира № 81 на 14-му поверсі 17-ти поверхового житлового будинку, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована
на АДРЕСА_2 .
22. У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що факт оплати позивачем коштів за договором про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року підтверджено квитанціями від 14 травня 2007 року, отримувачем у яких зазначено ТОВ "Оргтехбуд".
23. Постановою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року у нескасованій частині, постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року залишено без змін.
24. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 18 грудня 2019 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
25. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження судового рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада
2018 року.
26. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада
2018 року.
27. Ухвалу суду апеляційної інстанції від 17 листопада 2020 року мотивовано тим, що наведені ОСОБА_4 у апеляційній скарзі доводи вже були предметом розгляду судів апеляційної і касаційної інстанцій під час розгляду скарги ОСОБА_2 .
28. Постановою Верховного Суду від 01 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного суду
від 17 листопада 2020 року скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.
29. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_4 містить аргументи, які є відмінними від аргументів, наведених у апеляційній скарзі ОСОБА_2, зокрема щодо добросовісності набуття ОСОБА_4 права власності на спірну квартири, втручання у мирне володіння нею спірною квартирою, розгляд судом першої інстанції справи без її участі та неповідомлення її про дату, місце та час судового засідання, а також непідвідомчість спору судам загальної юрисдикції. Отже, доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 і
ОСОБА_4 різняться та не є тотожними. Наведені ОСОБА_4 доводи не досліджувалися апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, а обставини, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_4, не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду
30. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 26 червня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
31. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2018 року та ухвалу цього ж суду від 11 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, визнання недійсними та скасування державних реєстрацій, визнання недійсними свідоцтв, визнання недійсними правочинів. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
32. Колегія суддів виходила з того, що судом першої інстанції справа розглянута за відсутності ОСОБА_4, не повідомленої належним чином про дату, час і місце розгляду справу, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового судового рішення.
33. Апеляційний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав на те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві № 12.01/7-1 від 12 січня 2006 року виконав та повністю профінансував будівництво ТОВ "Оргтехбуд" житла, тоді як товариство своїх зобов`язань за вказаним правочином не виконало, що позбавило позивача можливості оформити на себе право власності на спірну квартиру.
34. У справі доведено факт неправомірного відчуження ТОВ "Оргтехбуд" майнових прав щодо спірного майна ОСОБА_2 та факт подальшого незаконного набуття права власності на це житло ОСОБА_3, ОСОБА_4, а ОСОБА_6 - права користування з одночасною державною реєстрацією права власності та права користування за ними з видачею оскаржуваних свідоцтв про право власності.
35. Відмовляючи у задоволення вимог про встановлення факту розміщення об`єкту інвестування, колегія суддів виходила з того, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
36. Оскільки за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , то відсутні правові підстави для встановлення юридичного факту про те що спірна квартира, яка є предметом договору про дольову участь у будівництві від 12 січня 2006 року, фактично розташована на АДРЕСА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
37. У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
38. 18 липня 2023 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 28 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 19 червня 2023 року.
39. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
40. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 11 січня 2024 року у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О., суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
41. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
42. Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_4 зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених упостановах Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі
№ 359/5719/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 15 червня 2021 року у справі
№ 922/2416/17, у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 522/3885/19, від 29 червня 2022 року у справі № 522/7113/19,
від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
43. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).