ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/36366/19
провадження № 61-8813св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Охендовська Катерина Вячеславівна, комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Марія Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корчагіна Максима Павловича, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва,
у складі судді Рибака М. А., від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б., від 22 квітня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Охендовська К. В., комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О., про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування квартири недійсним, скасування запису про державну реєстрацію, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що з грудня 2003 року до жовтня 2011 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 . Шлюб вони не реєстрували, хоча не лише спільно проживали, а й вели спільне господарство, спільно формували сімейний бюджет, були пов`язані спільним побутом, разом відпочивали та подорожували, мали спільні права та обов`язки.
3. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого
2015 року у справі № 755/1795/15-ц встановлено факт проживання однією сім`єю позивачки та ОСОБА_2 з 01 вересня 2004 року до жовтня 2011 року.
4. Під час проживання однією сім`єю без шлюбу вони придбали майно, яке є їхньою спільною сумісною власністю, оскільки набуте за спільні кошти. Зокрема 16 вересня 2004 року вони спільно придбали квартиру
АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 .
5. 13 листопада 2008 року, без згоди позивачки, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 уклали договір дарування спірної квартири, про що вона дізналася лише на початку 2019 року, коли запропонувала відповідачу поділити спірну квартиру в позасудовому порядку.
6. Оскільки обдарована ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_2, то останній було достеменно відомо, як те що до
2011 року позивачка та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, так і обставини придбання спірної квартири.
7. Дізнавшись про те, що спірна квартира була подарована, вона звернулася до обдарованої з метою врегулювати спірне питання позасудовим шляхом. Проте від ОСОБА_3 їй стало відомо, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка тривалий час працювала у ОСОБА_3 і якій також було відомо про спільне життя позивачки та ОСОБА_2, був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири.
8. Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру
АДРЕСА_1 наразі зареєстроване за ОСОБА_4, яка її набула на підставі договору дарування від 06 березня 2015 року. При цьому ОСОБА_4 є рідною матір`ю ОСОБА_5, якій начебто продала спірну квартиру ОСОБА_3 .
9. Спірне нерухоме майно фактично перебуває у володінні позивачки та ОСОБА_2, а ОСОБА_4, незважаючи на зареєстроване право власності, не володіє та ніколи не володіла цією квартирою.
10. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд:
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір дарування спірної квартири, укладений
13 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Охендовською К. В., зареєстрований за № 3526;
- скасувати реєстровий запис про державну реєстрацію прав № 2459 в реєстровій книзі № 187-41, вчинений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна
17 листопада 2008 року;
- скасувати рішення комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права класності на об`єкти нерухомого майна" про державну реєстрацію від 19 грудня 2011 року № 35304989 та запис № 8459 в книзі 187-41;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року, індексний номер: 19848131;
- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за нею та ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
11. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
від 12 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року, позов задоволено частково.
12. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
13. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, суд першої інстанцій виходив з того, що ОСОБА_2 набув спірну квартиру 16 вересня 2004 року, тобто під час проживання однією сім`єю із позивачкою, що встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року у справі
№ 755/1795/15-ц. У цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
14. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання договору дарування квартири недійсним, скасування запису про державну реєстрацію, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання права власності, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлення фактів проживання чоловіка та жінки однією сім`єю та належності їм майна на праві спільної сумісної власності не зумовлює недійсності правочину щодо цього майна, вчиненого до набрання законної сили таким рішенням суду.
15. Наявність підстав для визнання того чи іншого договору недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення, однак факт проживання позивачки та ОСОБА_2 однією сім`єю на момент укладення оспорюваного договору дарування від 13 листопада 2008 року встановлений не був.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі представникОСОБА_1 - адвокат Корчагін М. П. просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корчагін М. П. подав касаційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 12 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 22 квітня 2021 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у червні 2021 року надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року зупинено провадження у справі № 761/36366/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 523/14489/15-ц.
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду, проведеного 01 листопада 2023 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_6, справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії суддів: Гулько Б. І., Коломієць Г. В.
22. Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів
від 01 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві
Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю.,
Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.
23. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року поновлено провадження у справі № 761/36366/19.
24. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року задоволено заяви ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про самовідвід.
25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду, проведеного 14 березня 2024 року, справу призначено судді-доповідачеві Шиповичу В. В., судді, які входять до складу колегії суддів: Гулейков І. Ю., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Синельников Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. Підставою касаційного оскарження судових рішень представник
ОСОБА_1 - адвокат Корчагін М. П. зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 214/4619/14-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 731/158/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Наголошує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 65, 74 СК України та статті 215, 369 ЦК України.
28. Зауважує, що спірна квартира була придбана у період проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а відсутність нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 на укладення правочину позбавляє ОСОБА_2, який вчинив оспорюваний правочин, повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном.
29. Вважає, що дочка ОСОБА_2 не могла не знати про факт спільного проживання її батька з позивачкою та набуття спірної квартири у їх спільну сумісну власність.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи встановлені судами
30. 16 вересня 2004 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. та зареєстрований в реєстрі за
№ 11182.
31. Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру було зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 23 вересня 2004 року за № 8459.
32. 13 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір дарування, за умовами якого дарувальник безоплатно передав у власність обдаровуваної, а обдаровувана прийняла в дар належну дарувальнику на праві власності квартиру
АДРЕСА_1 . Вказаний договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охендовською К. В. 13 листопада 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 3526.
33. 08 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купила квартиру
АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Охендовською К. В. 08 грудня
2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 1114.
34. 06 березня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 .
35. Право власності ОСОБА_4 на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно 06 березня 2015 року.
36. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого
2015 року у справі № 755/1795/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання однією сім`єю задоволено частково.