ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
Справа № 916/47/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Білоуса В. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т. В.,
учасники справи:
представник позивача - Пахомова О. А.,
представник відповідача - Сідєльніков А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023
у складі колегії суддів: Діброва Г. І. (головуючий), Принцевська Н. М., Ярош А. І.
та на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023
у складі судді Літвінова С. В.
у справі № 916/47/22
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Одесагаз"
про стягнення коштів,
На розгляд Суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з оператора газорозподільних систем на користь оператора газотранспортної системи вартості безпідставно набутого майна - природного газу.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.02.2017 № 201, ліцензіат (Акціонерне товариство "Укртрансгаз", далі - АТ "Укртрансгаз") надає послуги транспортування природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП згідно з методологією визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу.
2. Акціонерне товариство "Одесагаз" (далі - АТ "Одесагаз") здійснює діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на підставі Ліцензії АЕ № 295532 з безстроковим терміном дії виданої згідно постанови НКРЕКП від 15.12.2015 в межах території міста Одеса та Одеської області, де знаходяться газорозподільні мережі, що перебувають у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ "Одесагаз" з метою його фізичної доставки споживачам.
3. У справі № 916/3201/19 та у справі №916/2467/19 встановлено неукладеність між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Одесагаз" договорів транспортування природного газу з огляду на неузгодженість між сторонами такої істотної умови, як предмет договору.
4. У січні 2022 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ "Одесагаз", у якому просило стягнути з відповідача на свою користь вартість безпідставно набутого природного газу в обсязі 73 454 050,07 куб.м у розмірі 2 639 200 346,31 грн.
5. 28.01.2022 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд першої інстанції стягнути з АТ "Одесагаз" на свою користь вартість безпідставно набутого природного газу в обсязі 73 454 050,07 куб.м у розмірі 5 135 389 329,84 грн.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом вересня-грудня 2018 року, січня, лютого, липня - грудня 2019 року АТ "Одесагаз" безпідставно набуло з газотранспортної системи для покриття власних виробничо-технічних витрат природний газ в загальному обсязі 73 454 050, 07 куб.м., власником якого є АТ "Укртрансгаз".
7. З посиланням на встановлені у справах № 916/3201/19 та № 916/2467/19 обставини неукладеності договорів транспортування природного газу №1512000741 від 01.03.2016 та №1904000228 від 29.03.2019, відсутності договірного врегулювання правовідносин сторін між оператором ГРС та оператором ГРМ щодо транспортування природного газу у спірний період, позивачем заявлено до відповідача вимоги на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України про стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, з посиланням позивача на відбір відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору.
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження своєї правової позиції позивачем до позовної заяви було надано суду наступні документи:
- звіти (алокації) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу за вересень-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року, відібраного з точки виходу АТ "Одесагаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) та звітами проділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ "Одесагаз", між замовниками послуг транспортування в розрізі їх контрагентів - споживачів за вересень-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року. При цьому, зазначені звіти складені і підписані відповідачем як оператором газорозподільної мережі, та надані позивачу на виконання обов`язку, встановленого п. 1 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС;
- договори про закупівлю природного газу, укладені між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") та АТ "Укртрансгаз" від 15.12.2017, від 22.12.2017, від 04.01.2018, від 28.08.2018, від 30.07.2019, від 30.10.2019, 28.11.2019, додаткові угоди до них, акти приймання - передачі природного газу. При цьому, як встановлено апеляційним судом, за п. 1.2., 1.1. вказаних договорів, предметом закупівлі був природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування;
- договори про закупівлю природного газу від 28.08.2018 року, від 25.09.2018, укладені між ТОВ "Трагіфура Юкрейн" та АТ "Укртрансгаз", додаткові угоди до них, акти приймання - передачі природного газу від 30.09.2018, від 31.10.2018, від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019. При цьому, як встановлено апеляційним судом, за п. 1.2. вказаного договору, предметом закупівлі був природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування;
- договори про закупівлю природного газу від 25.09.2018 року, від 22.11.2018 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еру Трейдінг" та АТ "Укртрансгаз", додаткові угоди до них, акти приймання передачі природного газу від 30.09.2018 року, від 31.10.2018 року, від 30.11.2018 року, від 31.12.2018 року, від 31.01.2019 року, від 28.02.2019 року;
- договір про закупівлю природного газу від 27.05.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" та АТ "Укртрансгаз", додаткові угоди до нього, акти приймання передачі природного газу від 31.08.2019, від 30.11.2019;
- договори про закупівлю природного газу від 27.05.2019, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" та АТ "Укртрансгаз", додаткові угоди до них, акти приймання передачі природного газу від 30.07.2019, від 30.09.2019, від 31.10.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019;
- акти наданих послуг балансування обсягів природного газу за вересень- грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року;
- рахунки-фактури за послуги балансування обсягів природного газу за період з 30.09.2018 по лютий 2019 року;
- розрахунки вартості послуг балансування;
- звіти за точками входу/виходу замовника послуг транспортування, складеними оператором ГТС на підставі даних про місячний небаланс АТ "Одесагаз" послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС та надіслані на адресу АТ "Одесагаз";
- довідки №1 про добові небаланси АТ "Одесагаз", що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за період з липня 2019 року по грудень 2019 року;
- довідки №3 про добові небаланси АТ " Одесагаз", за період з липня 2019 року по грудень 2019 року;
- звіти про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за вересень-грудень 2018 року та січень, лютий 2019 року (отримані на запит АТ "Укртрансгаз" від НКРЕКП), з яких, на переконання позивача, вбачається відбір відповідачем природного газу впродовж вересня-грудня 2018 року та січня, лютого 2019 року з обсягів природного газу позивача, який був використаний відповідачем для покриття власних нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат в наступних обсягах (копії містяться в матеріалах справи);
- форми № 2, 3, 4, 9, які розміщені на матеріальному (електронному) носії - цифровому диску DVD-R, в яких, на переконання позивача, містяться відомості про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби), про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, інформацією про перетоки між ОГРМ, повідомленнями про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру жодного постачальника, постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ОГРМ або така номінація була відхилена оператором ГРМ/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання (електронний носій із зазначеними електронними доказами надано суду першої інстанції, проте відтворити його неможливо);
- внутрішні реєстри позивача щодо надходження та використання природного газу, з яких вбачається, що природний газ, зокрема використовувався останнім для власних потреб, для балансування;
- зведені акти приймання-передачі природного газу за липень - грудень 2019 року, укладені між уповноваженими особами АТ "Укртрансгаз" та АТ "Миколаївгаз";
- інформацією з інформаційної платформи щодо балансу газу у липні-грудні 2019 року по AT "Одесагаз", яка відображає виробничо-технологічні витрати відповідача та підтверджує небаланс газу в загальному обсязі 16 319,45307 тис.куб.м.
9. Під час розгляду справи АТ "Одесагаз" було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Розгляд справи судами
10. 03.08.2022 рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.
11. 01.02.2023 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено повністю; рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №916/47/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
12. За висновками суду касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що при встановленні факту наявності чи відсутності підстав для стягнення вартості безпідставно отриманого природного газу необхідно виходити із доказів, які свідчать про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС), доказів, які підтверджують факт вчинення оператором ГТС дій, які були вчинені з врегулювання небалансу.
13. Верховним Судом зазначено, що виконання оператором газотранспортної системи покладених на нього обов`язків з забезпечення цілісності газотранспортної системи відповідно до пункту 3 розділу XIІІ Кодексу ГТС не впливає на підтвердження відбору відповідачем обсягу природного газу з газотранспортної системи та виходить за межі предмету доказування у цій справі, що не було враховано судами попередніх інстанцій.
14. Вищевикладене в сукупності свідчить про неналежне дослідження господарськими судами обставин та дійсних підстав звернення АТ "Укртрансгаз" до суду. Верховний Суд зазначив, що суди фактично не з`ясували, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги АТ "Укртрансгаз".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
15. 12.06.2023 рішенням Господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні позову.
16. Місцевий господарський суд зазначив, що, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникли між сторонами, встановлено, що позивач фактично не є постачальником газу, тобто його власником, якому він має відшкодовуватись чи повертатись.
17. На переконання місцевого господарського суду, відповідні норми Кодексу ГТС направлені в цілому на відшкодування обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, які були понесені внаслідок вимушених дій щодо балансування газотранспортної системи, з огляду на що предметом спору у даному випадку можуть виступати грошові кошти (обґрунтовані та реальні витрати) позивача, витрачені на балансування газотранспортної системи.
18. Суд першої інстанції виснував, що правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є за своїм змістом деліктними, а не кондикційними, а тому підстави для задоволення вимог в частині зобов`язання повернути майно в натурі відсутні.
19. Обґрунтовуючи свої висновки, місцевий господарський суд також вказав, що у даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів як того, що у відповідача відбувся приріст майна без достатніх правових підстав так і того, що позивач поніс реальні витрати на закупку природного газу з метою балансування системи з вини відповідача, що також підтверджується тим, що судовими рішеннями у справі № 916/2467/19 та № 916/3201/19 в частині періодів вересень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року встановлено, що АТ "Одесагаз" не здійснювало відбору з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технічних витрат, а АТ "Укртрансгаз" не понесло обґрунтованих та реальних витрат для поповнення газотранспортної системи.
20. Разом з тим, щодо посилань позивача на обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте майно (природний газ в загальному обсязі 73 454 050, 07 куб.м.) його власнику - АТ "Укртрансгаз", з посиланням на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції вказав, що такий вид позадоговірних зобов`язань породжує такі юридичні факти, як придбання особою майна або його зберігання за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Проте, оскільки одночасне подання віндикаційного та негаторного позову (вимог) неможливе, з огляду на те, що такі вимоги є взаємовиключними, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог, та, як наслідок, підстави для застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах за клопотанням відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
21. 04.10.2023 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 залишено без змін.
22. За висновком апеляційного господарського суду, зважаючи на те, що позивачем не доведено, що природний газ, отриманий ним у власність включає в себе обсяг газу, який на переконання останнього, відповідач незаконно відібрав з газотранспортної системи, то висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ "Укртрансгаз" є вірним по своїй суті, оскільки заявником ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належним чином не підтверджено по - перше, що природний газ було відібрано відповідачем саме у власника такого газу, по-друге, що у АТ "Одесагаз" виник приріст майна, отриманого без належних правових підстав, по-третє, що позивачем підтверджено витрати на закупівлю саме того обсягу газу, який було незаконно відібрано відповідачем (оскільки позивачем надані докази щодо загальної закупівля обсягів природного газу у спірний період без підтвердження того, що у газосховищах знову ж таки на спірний період належний відповідачу газ був відсутній), в-четверте, що природний газ, власником якого є позивач, у відібраних відповідачем обсягах без належних правових підстав був призначений саме для балансування, а не власних потреб тощо.
23. Подані позивачем докази на підтвердження своїх вимог суд відхилив та вказав, що ці документи не є в даному випадку належними письмовими доказами на підтвердження безпідставного збереження у відповідача належного позивачу майна та, відповідно, відсутні підстави для відшкодування позивачу вартості такого майна на час ухвалення рішення у зв`язку із неможливістю його повернення в натурі, оскільки, по-перше, вказані письмові докази у більшості стосуються факту надання позивачем відповідачу послуг балансування, які перебувають у безпосередньому зв`язку з послугами транспортування природного газу, що не досліджується у даному випадку, оскільки не є предметом позову, а по-друге, правова оцінка, зокрема, актам наданих послуг балансування обсягів природного газу за період вересня-грудня 2018 року та січня, лютого 2019 року вже була надана судом у рішенні Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 у справі №916/3201/19, яке набрало законної сили, а саме те, що односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.
24. Суд апеляційної інстанції вказав, що судовими рішеннями у справі №916/2467/19 та № 916/3201/19 в частині періодів вересень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року встановлено, що АТ "Одесагаз" не здійснювало відбору з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технічних витрат, а АТ "Укртрансгаз" не понесло обґрунтованих та реальних витрат для поповнення газотранспортної системи, що, фактично, унеможливлює у даному разі, застосування до відповідача обов`язку з повернення безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості у порядку, визначеному ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. 25.10.2023 АТ "Укртрансгаз" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023, а справу № 916/47/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
26. Підставами касаційного оскарження скаржник вказує п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
27. При цьому, скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування ст. ст. 1212, 1213 ЦК України у подібних правовідносинах викладених в постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19, від 23.07.2020 № 916/1577/19, від 01.02.2023 у цій справі № 916/47/22.
28. АТ "Укртрансгаз" також доводить порушення судами ч. 4 та ч. 7 ст. 75 ГПК України та безпідставне врахування висновків судів в судових рішеннях у справах № 916/2467/19 та № 916/3201/19 як преюдиційних фактів без дослідження наявних в цій справі доказів, яких не було подано до матеріалів і не досліджувалися під час розгляду справ № 916/2467/19 та №916/3201/19 щодо обставин передачі позивачем з газотранспортної та отримання відповідачем до газорозподільної систем фактичних обсягів природного газу, що є доказами отримання природного газу відповідачем. При цьому, скаржник стверджує про неврахування судами висновків Верховного Суду викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19, Верховного Суду від 02.08.2021 904/5665/21.
29. АТ "Укртрансгаз", стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції ст. 76, 77, 86 ГПК України та неврахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17.08.2023 № 902/183/22, від 29.06.2021 у справі N910/23097/17, від 23.02.2023 № 910/12732/20 вказує, що суд не прийняв та безпідставно визнав неналежними докази позивача, що підтверджують фактичні обставини справи та складені в процесі господарської діяльності позивачем та відповідачем, складення яких обумовлено Кодексом ГТС та Кодексом ГРМ, що є належними, допустимими та достовірними доказами.
30. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу 7 пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, підпункту 4 пункту 2 глави 7 розділу ІІІ, п.1 глави 3 Розділу ХІІ Кодексу ГТС (в редакції, що діяла до 01.03.2019) та пункту 5 глави 4 розділу IV, п.2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС Кодексу ГТС (в редакції, що діяла з 01.03.2019) та пункту 4 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС, в системному зв`язку із положеннями ст. 37 - 38 Закону "Про ринок природного газу" та ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, які підлягали застосуванню.
31. АТ "Укртрансгаз" наголошує на невиконанні судами вказівок Верховного Суду, наведених в постанові від 01.02.2023 при направленні справи № 916/47/22 на новий розгляд та безпідставно не взято до уваги належні, допустимі докази, на необхідності оцінки яких вказував Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 під час розгляду застосування до спірних правовідносин саме положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
32. Окрім цього, вказує, що позивач при новому розгляді справи № 916/47/22, з урахуванням вказівок Верховного Суду додатково подав до матеріалів справи Акти приймання-передачі природного газу, які підписані між позивачем, як Оператором ГТС та відповідачем як Оператором ГРМ за весь спірний період, а також докази оплати закупленого природного газу, яким суди першої та апеляційної інстанцій взагалі на надали ніякої оцінки, не вказали підстави для їх відхилення. На підставі наданих відповідачем Оператору ГТС даних, за достовірність яких на нього покладено відповідальність, позивач у відповідності приписів Кодексу ГТС виявив та встановив відбір природного газу відповідачем з Газотранспортної системи в спірний період в загальному обсязі 73 454,050 тис. куб. м за відсутності договірних відносин із закупівлі природного газу, та в силу визнання неукладеними договорів транспортування природного газу від 01.03.2016 №1512000741 та №1904000228 від 29.03.2019, відібрав без договірних відносин, якими би було передбачено відшкодування вартості небалансу Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування).
33. Вказує, що матеріали справи містять Договори закупівлі природного газу для балансування газотранспортної системи, забезпечення її функціонування та для належної взаємодії усіх суб`єктів ринку природного газу в спірний період, а також в справі містяться Акти приймання-передачі та оплати такого газу, про що позивач неодноразово наголошував, проте такі докази суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги.
34. Щодо розміру заявленої суми, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували приписів ЦК України, щодо застосування ст. 1213 та відшкодування вартості безпідставно набутого майна за ринкової ціною.
35. Крім того, скаржник вказує, що відмовивши позивачу в стягненні вартості безпідставно набутого майна, суди першої та апеляційної інстанції не вказали іншої правової підстави для відновлення порушеного права позивача, в зв`язку із чим позивач остаточно втрачає майно на не має змоги відшкодувати понесені витрати чи повернути майно, що суперечить Конституційним принципам верховенства права.
36. У доповненнях до касаційної скарги, які надійшли до Верховного Суду 27.10.2023, скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду викладених у постанові Верховного Суду у справі №916/2090/16 від 25.06.2019, які були безпідставно застосовані судом апеляційної інстанції, оскільки висновки у справі №916/2090/16 не узгоджуються із спеціальними нормами права, якими встановлено перелік та порядок оформлення належних документів під час здійснення транспортування природного газу та вчинення балансуючих дій з метою забезпечення функціонування газотранспортної системи, виходячи із змісту та з врахуванням положень Кодексу газотранспортної системи, а також положень Закону України "Про ринок природного газу".
37. У поясненнях, що надійшли до Верховного Суду 07.03.2024, позивач посилається на висновки у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 925/1112/19 та вказує, що доводи відповідача з необґрунтованим посиланням на те, що відповідач є споживачем у правовідносинах з позивачем, не відповідають приписам спеціальної норми права, що встановлюють правила на газовому ринку.
38. У поясненнях від 11.04.2024 позивач вказує на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин у цій справі положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" № 1730-VIII.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
39. 21.11.2023 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а скаргу - без задоволення.
40. Відповідач стверджує про безпідставність касаційної скарги та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у відповідача відбувся приріст майна без достатніх підстав, а позивач поніс реальні витрати на закупку природного газу з метою балансування системи з вини відповідача.