ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 802/1905/16-а
адміністративне провадження № К/9901/41661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 (суддя: Вільчинський О.В.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (судді: Курко О.П., Білоус О.В,, Совгира Д.І.)
у справі № 802/1905/16-а
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області,
Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач 1, Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області), Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Вінницькій області), в якому, з урахуванням заяв про зміну та уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати:
вимогу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.10.2016 № 0037221305;
рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій від 02.11.2016 № 0041611305;
податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.11.2016 № 0041601305, № 0041591305 та № 0041621305;
податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.01.2017 № 0004271700 та № 0004251700.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі дійшли помилкового висновку про заниження сум податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору та безпідставно виключили зі складу валових витрат позивача суму в розмірі 537140 грн. які позивач готівкою знімав зі свого рахунку, оскільки вказані кошти витрачені ним для проведення господарської діяльності, що підтверджується відповідними видатковими та розрахунковими документи, складеними згідно з вимогами чинного законодавства, які були надані для перевірки.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій. Також суди зазначили, що позивач протягом 2015 року був платником військового збору. У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік нараховано військовий збір в сумі 252,00 грн., за ставкою 1,5 % суми чистого оподатковуваного доходу 16800,00 грн.
Водночас, суди зазначили, що під час розгляду справи не підтвердилися висновки відповідачів про завищення позивачем витрат за період, що перевірявся, та заниження оподатковуваного доходу.
Також суди дійшли висновку, що зі сторони позивача відсутні порушення термінів зарахування валютної виручки та як наслідок підстави нарахування контролюючим органом пені, оскільки .суди попередніх інстанцій вважають правомірним застосування позивачем під час провадження зовнішньоекономічної діяльності у розрахунках з контрагентом - нерезидентом такої форми припинення зобов`язань як відступлення права вимоги.
Разом з тим суди зазначили, що частина валютної виручки, а саме в частині суми, яка не охоплена договором про відступлення права вимоги (грошового боргу), надійшла на рахунок позивача з порушення визначених чинним законодавством строків, що й визнав представник позивача у судовому засіданні.
Зазначено, що заборгованість в сумі 3307,50 дол. США надійшла на валютний рахунок позивача 15.04.2015 з порушенням термінів розрахунків у 34 дні. Сума грошового зобов`язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків складає 7292,50 грн. (34 (кількість днів затримки 13.03.2015 по 15.04.2015)*3307,50 (заборгованість)*21,616059 (валютний курс НБУ на день виникнення заборгованості)*0,3%).
Валютна виручка в сумі 2196,25 дол. США надійшла на валютний рахунок позивача 15.04.2015 з порушенням термінів розрахунків 34 дні та в сумі 2195,50 дол. США - 11.06.2015 з порушенням термінів розрахунків 91 день. Сума грошового зобов`язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків складає 17798,43 грн. (34 (кількість днів затримки з 13.03.2015 по 15.04.2015)*2196,25 (заборгованість)*21,616059 (валютний курс НБУ на день виникнення заборгованості)*0,3%) та (91 (кількість днів затримки з 13.03.2015 по 11.06.2015)*2195,50 (заборгованість)*21,616059 (валютний курс НБУ на день виникнення заборгованості)*0,3%).
Суд першої інстанції також зазначив, що у даному випадку, констатуючи помилкове нарахування пені та неправомірність висновків щодо порушення граничних строків надходження валютної виручки, суд не може визнати протиправним рішення контролюючого органу в якійсь сумі, оскільки не можливо визначити у яке оскаржуване рішення увійшла сума пені, нарахована позивачу за порушення строків надходження валютної виручки, а саме в частині суми, яка не охоплена договором про відступлення права вимоги. Зазначено, що суд не вправі проводити розрахунки та визначати в грошовому виразі в якій частині такі податкові повідомлення-рішення є неправомірними, а в якій відповідають нормам податкового законодавства, тому за наведених обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.11.2016 № 0041621305 та ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.01.2017 № 0004251700 підлягають скасуванню в повному обсязі.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
В доводах касаційної скарги скаржники, посилаючись на обставини, викладені в актах перевірки, при цьому зазначивши, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідачі у касаційній скарзі також зазначили, що види господарської діяльності, які зазначено у ОСОБА_2 не дають йому право на здійснення роздрібної торгівлі обладнанням і запасними частинами до автомобілів, а також проводити ремонт транспортних засобів., а відтак ОСОБА_2 не мав можливості здійснювати господарську діяльність.
Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції витребувано у ПАТ "Укрсіббанк" письмову інформацію про наявність чи відсутність договору відступлення прав вимоги (грошового боргу), а також будь-які інші, пов`язані з цим договором документи, укладеного між ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_1 та нерезидентом Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща), у зв`язку з чим на адресу апеляційного суду надійшла довідка ПАТ "Укрсіббанк", в якій повідомлено про відсутність договору відступлення прав вимоги (грошового боргу),, а також відсутні будь-які інші, пов`язані з цим договором документи, що не було взято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки, на думку суду, вказана довідка носить інформаційний характер і не є належним та допустимим доказом.
При цьому, відповідачі зауважили, що позивач, у разі відступлення прав вимоги, зобов`язаний був, у відповідності до вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, подати до банку або податкового органу необхідну інформацію для зняття з контролю відповідної операції, оскільки згідно із законодавства саме позивач несе відповідальність за виконання контакту та надходження коштів.
Податковий орган також зауважив, що переведення вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається, тоді як договір відступлення прав вимоги суперечить вимогам статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті".
Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін, наголосивши на їх правомірності.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27.09.2016 по 10.10.2016 Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено планову документальну перевірку ФОП ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 18.10.2016 №1059/1305/2636913776, яким встановлено порушення позивачем вимог:
1) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 88726,56 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 88726,56 грн.;
2) ч. 2 ст. 9, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний внесок, нарахований з чистого оподатковуваного доходу, в сумі 84165,52 грн.;
3) п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено нарахування військового збору на суму 8057,10 грн. у зв`язку із заниженням чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 537140,00 грн.;
4) ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 01.02.2014 № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту № 25-11/14 від 25.11.2014, укладеному із нерезидентом Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща), сума нарахованої пені становить 552120,97 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.11.2016:
№ 0041621305 про нарахування пені за порушення у сфері ЗЕД у сумі 552120,97 грн.;
№ 0041591305 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 110908,20 грн.;
№ 0041601305 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у сумі 10071,38 грн.
Крім того, відповідачем 1 на підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 02.11.2016 № 041611305, яким визначив штрафну санкцію з єдиного соціального внеску в розмірі 8416,55 грн., та сформував вимогу від 18.10.2016 № 0037221305, яким визначив позивачу зобов`язання з єдиного соціального внеску в розмірі 84165,52 грн.
На зазначені податкові повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 подав скаргу до ГУ ДФС у Вінницькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 04.01.2017 № 2/Б/02-32-10-01 про відмову в її задоволенні.
Під час розгляду скарги згідно з наказом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 13.12.2016 № 1573 проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1, податкова адреса АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт від 27.12.2016 №1369/1305/2636913776, яким встановлено порушення позивачем вимог:
1) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 100959,96 грн.;
2) ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту № 25-11/14 від 25.11.2014, укладеному із нерезидентом Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща), сума нарахованої пені становить 804688,56 грн.;
3) п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, внаслідок чого занижено нарахування військового збору на суму 8057,10 грн. за 2015 рік.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2017:
№ 0004251700 про збільшення на 252567,60 грн. суму грошового зобов`язання з штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД:
№ 0004271700 про збільшення на 15291,75 грн. суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, в т.ч. основний платіж 12233,40 фінансова (штрафна) санкція - 3058,35 грн.
Щодо прийняття податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.11.2016 № 0041591305 та від 25.01.2017 № 0004271700, Суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.
Згідно з п. 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п/п 177.4.1. п. 177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 під час проведення як планової, так і позапланової перевірок надавались видаткові накладні, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факт придбання товарів та послуг (запчастин до автомобілів та ремонт автомобілів) у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 655060 грн. В акті планової перевірки ці операції не були відображені зовсім, а в акті позапланової перевірки не були враховані через те, що у ФОП ОСОБА_2 незадекларований прибуток за 2015 рік, зазначені інші види діяльності, відсутній РРО.
Суди також встановили, що під час позапланової перевірки було встановлено, що контрагентом продавцем і виконавцем робіт є ОСОБА_2, розрахунок із яким проводився за готівкові кошти по прибуткових касових ордерах, фактично у 2015 році ОСОБА_2 господарську діяльність здійснював на загальній системі оподаткування і дохід від підприємницької діяльності 0 грн., декларація № 1600000150 від 12.01.2016, розрахунки за готівку заборонено, РРО не зареєстровано. В акті позапланової перевірки також вказано, що види господарської діяльності, які зазначено у ОСОБА_2, не дають йому право на здійснення роздрібної торгівлі обладнанням і запасними частинами до автомобілів, а також проводити ремонт транспортних засобів. Враховуючі вказану інформацію, на переконання відповідачів, ОСОБА_2 не мав можливості здійснювати господарську діяльність, отже, й накладні не можуть бути використані як документи, що підтверджують витрати позивача за 2015 рік.
У зв`язку із встановленими під час перевірки обставинами суди попередніх інстанцій встановили, що як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факт придбання товарів та послуг (запчастин до автомобілів та ремонт автомобілів) у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 655060 грн., складені відповідно до вимог чинного законодавства, зазначені у них витрати повністю пов`язані з господарською діяльністю позивача, основним видом якої є " 49.41 Вантажний автомобільний транспорт", у зв`язку з чим підстави для їх неврахування у складі валових витрат були відсутні.
Разом з тим, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій не зазначено дати та номерів видаткових накладних, актів виконаних робіт та квитанцій до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факт придбання товарів та послуг (запчастин до автомобілів та ремонт автомобілів) у ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 655060 грн. та які складені відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки наявні в матеріалах справи видаткові накладні складені на загальну суму 550560 грн., тоді як акти прийому-передачі виконаних робіт складені на загальну суму 104500 грн., що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.11.2016 № 0041591305 та від 25.01.2017 № 0004271700.
Щодо податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 02.11.2016 № 0041621305 на суму 552120,97 грн. та податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 25.01.2017 № 0004251700 на 252567,60 грн., Суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах, формах, передбачених статтями 33 і 27 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Закон № 185/94, у редакції чинній на момент виникнення спірно правовідносин) встановлено порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно ст. 1. Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Згідно зі ст. 4. Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Законом України від 06.11.2012 № 5480-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" внесено зміни у статтю 1 Закону № 185/94, відповідно до яких Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 1 Постанови Правління Національного Банку України від 01.02.2014 № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач уклав із нерезидентом Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща) контракт № 25-11/14 від 25.11.2014 (том 1 а.с. 138-142), відповідно до якого ОСОБА_1 (продавець) зобов`язується передати у власність покупця - Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща) товар рослинного походження цибуля 100 тон. Ціна товару визначається в доларах США.
Судами зазначено, що за період дії контракту позивач відвантажив на експорт 100 тон цибулі ріпчастої на суму 52870,80 дол. США (829727,30 грн.):
07.12.2014 по ВМД № 508050000/2014/27711 відвантажено товар на суму 4411,68 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 07.03.2015;
12.12.2014 по ВМД № 508050000/2014/29292 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 12.03.2015;
12.12.2014 по ВМД № 508050000/2014/29449 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 12.03.2015;
12.12.2014 по ВМД № 508050000/2014/29567 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 12.03.2015;
15.12.2014 по ВМД № 508050000/2014/30490 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 15.03.2015;
17.12.2014 по ВМД № 112070000/2014/3969 відвантажено товар на суму 4311,3 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 17.03.2015;
19.12.2014 по ВМД № 112070000/2014/4017 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 19.03.2015;
19.12.2014 по ВМД № 112070000/2014/4018 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 19.03.2015;
26.12.2014 по ВМД № 112070000/201/4198 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 26.03.2015;
26.12.2014 по ВМД № 112070000/2014/4199 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 26.03.2015.
26.12.2014 по ВМД № 112070000/2014/4201 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 26.03.2015.
26.12.2014 по ВМД № 112070000/201/4202 відвантажено товар на суму 4410 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 26.03.2015.
В актах перевірки від 18.10.2016 та від 27.12.2016 зазначено, що в законодавчо встановлений строк валютна виручка від нерезидента за відвантажений товар на валютні рахунки ФОП ОСОБА_1 надійшла частково в сумі 8801,75 до. США, станом на 31.12.2015 за розрахунками по контракту утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 39597,37 дол. США, граничний строк надходження якої минув 12.03.2015, 15.03.2015, 17.03.2015, 19.03.2015, 26.03.2015.
За порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту № 25-11/14 від 25.11.2014, укладеному із нерезидентом Przedsiebiorstwo Handlowo - ОСОБА_4 (Польща), ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню в сумі 804688,56 грн. відповідно до рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 0041621305 про нарахування пені за порушення у сфері ЗЕД у сумі 552120,97 грн. та рішення ГУ ДФС у Вінницькій області № 0004251700 про збільшення на 252567,60 грн. суму грошового зобов`язання з штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.