ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/568/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"
на ухвалу господарського суду Київської області від 13.11.2023 (суддя Щоткін О.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Тищенко О.В.),
ухвалені за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", скаржник) про заміну боржника його правонаступником
у справі № 911/568/21
за заявою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія"
до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі - Сектор освіти Сквирської РДА)
про видачу судового наказу про стягнення 42 852,70 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
01.03.2021 Господарський суд Київської області в порядку наказного провадження видав судовий наказ про стягнення із Сектору освіти Сквирської РДА на користь ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" 42 852,70 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21 від 21.02.2020 та 227,00 грн судового збору.
Судовий наказ, виданий Господарським судом Київської області 01.03.2021 у справі № 911/568/21, набрав законної сили 26.03.2021.
04.06.2021 ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, у якій просило замінити боржника - Сектор освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Відділ освіти Сквирської міської ради у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2021 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
02.08.2021 ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, у якій просило замінити боржника - Сектор освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Білоцерківську районну державну адміністрацію у судовому наказі Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2021 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
01.11.2023 через канцелярію суду від ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" (заявник) надійшла заява (від 26.10.2023 № 03/13-18) про заміну боржника його правонаступником, у якій заявник просив суд замінити сторону боржника з Сектору освіти Сквирської РДА на його правонаступника - Відділ освіти Сквирської міської ради щодо виконання судового наказу Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21.
Обґрунтовуючи заяву, ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" посилалося, зокрема, на такі обставини:
- розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.12.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1, зокрема, Сквирську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації;
- Сектор освіти Сквирської РДА, як структурний підрозділ із статусом юридичної особи Сквирської РДА, знаходиться в стані припинення з 18.01.2021 на підставі розпорядження Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 № 7 "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області", яким вирішено, зокрема, реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА шляхом приєднання до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області;
- на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 09.03.2021 № 41 "Про ліквідацію Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації" правонаступник Сектору освіти Сквирської РДА - Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації - ліквідовано;
- 22.10.2020 Сквирська міська рада прийняла рішення № 1502-61-VII щодо передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майна, у тому числі й навчальних закладів на відповідній території, видатки на функціонування яких з 01.01.2021 здійснюються з бюджету такої територіальної громади;
- рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 № 25-3-VIII "Про створення Відділу освіти Сквирської міської ради та затвердження його Положення" створено Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи та затверджено Положення про такий відділ, згідно з яким Відділ освіти утворений шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради та є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради як засновника щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.
З урахуванням зазначеного вище, заявник вважав, що правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА є Відділ освіти Сквирської міської ради, що також, на переконання заявника, встановлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.06.2023 у справі № 911/343/23 і не підлягає доказуванню під час розгляду цієї заяви про заміну боржника правонаступником, в порядку частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), як преюдиціально встановлений факт.
Короткий зміст судових рішень
Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, у задоволенні заяви ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про заміну боржника його правонаступником у справі № 911/568/21 відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що:
- 09.04.2021 відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, стягувач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у Сквирському районі Київської області із заявою № 03/15-485 про виконання зазначеного судового наказу від 01.03.2021, виданого у справі № 911/568/21;
- листом від 19.04.2021 № 02-10-06/121 Управління Державної казначейської служби України у Сквирському районі Київської області повідомило заявника про те, що Сектор освіти Сквирської РДА не має відкритих рахунків в Управлінні Казначейства, не включений до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на 2021 рік, тому виконання зазначеного виконавчого документа Управлінням Казначейства є неможливим. У зв`язку з цим Управління Казначейства повернуто відповідний виконавчий документ без виконання;
- згідно з довідкою щодо заборгованості Сектора освіти Сквирської РДА станом на 26.10.2023, виданою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" 26.10.2023 за № 03/13-18/1, заборгованість боржника за судовим наказом Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/568/21 складає: електрична енергія 30 921,42 грн; судовий збір 227,00 грн;
- за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг № 31772604 станом на 07.11.2023) Сектор освіти Сквирської РДА перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418;
- у даній справі спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією Сектором освіти Сквирської РДА його компетенції, тому підстави для правонаступництва виникають саме з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень. Проте, на час розгляду заяви, боржника не ліквідовано, призначена комісія з припинення. Стягувач не довів суду факт вибуття боржника із виконавчого провадження;
- суду не надано доказів передачі Відділу освіти Сквирської міської ради за відповідним передавальним актом майнових прав та обов`язків Сектору освіти Сквирської РДА за договором з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія";
- отже відсутні правові підстави для заміни боржника правонаступником за заявою ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", оскільки заявником не доведено суду факт правонаступництва;
- при цьому судами попередніх судових інстанцій зазначено, що висновок судів у справі № 911/343/22 щодо правонаступництва Відділу освіти Сквирської міської ради за договорами постачання теплової енергії, укладеними Сектором освіти Сквирської РДА з ТОВ "КП Теплоенергія", не має преюдиціального значення для інших майнових правовідносин, зокрема, визначення правонаступництва боржника у справі № 911/568/21.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія".
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних оскаржуваних ухвали та постанови; зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено неправильне тлумачення положень законодавства, що регулює питання правонаступництва, а також спеціальні нормативні акти, якими було вирішено питання щодо реорганізації та функціонування відповідних територіальних органів місцевого самоврядування. При цьому скаржник здійснює своє посилання на аналогічну справу № 911/343/22 під час розгляду якої досліджувалось питання щодо переходу до Відділу освіти Сквирської міської ради не лише повноважень в сфері освіти, а і перехід обов`язків з оплати заборгованості за договорами постачання теплової енергії. Так, у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 911/343/22, останній вважав, що Відділ освіти Сквирської міської ради є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА. Разом з тим, суди попередніх судових інстанцій зазначеного не врахували та неправомірно відмовили ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" у задоволенні заяви про заміну боржника його правонаступником.
Доводи інших учасників справи
Від Відділу освіти Сквирської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Київської області від 13.11.2023 зі справи № 911/568/21, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Згідно з положеннями статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).
Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України "Про виконавче провадження" не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 зі справи № 2-а-3494/11.
Юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 зі справи № 905/2084/14-908/4066/14.
Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.