ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4659/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024
(колегія суддів у складі: Богатир К. В. - головуючий, Поліщук Л. В., Таран С. В.)
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 (суддя Райчева С. І.)
у справі № 916/4659/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад заявлених вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", зазначаючи про наявність у останнього заборгованості перед заявником у розмірі 24746914,99 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 вищезгадану заяву ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 06.11.2023.
3. 03.11.2023 ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" подало до Господарського суду Одеської області заяву (клопотання) про накладення арешту та заборони щодо нерухомого майна, у якій з посиланням на положення статі 137 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України просило суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ", а також заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".
4. В обґрунтуванні поданої заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" зазначало про те, що:
- ТОВ "МАНІ ФЛОУ" вживаються дії, спрямовані на відчуження власних активів - нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73 та квартири об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 92, 1 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2, що може призвести до зменшення ліквідаційної маси банкрута і, як наслідок, не задоволення вимог кредиторів боржника в повному обсязі;
- у разі відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке підлягає державній реєстрації, у майбутньому буде потребувати додаткових зусиль кредиторів та арбітражного керуючого, спрямованих на скасування такого рішення про державну реєстрацію прав і припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності третіх осіб на таке майно боржника;
- на підтвердження викладеного в заяві надано докази розміщення боржником оголошень про продажу нерухомого майна на сайті https://obyava.ua.
Стислий виклад рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Одеської області від 06.11.2023 заяву ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" задоволено.
6. Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ". Заборонено Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".
7. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що припущення ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" стосовно унеможливлення/ускладнення ефективного захисту та поновлення його порушеного права у разі відчуження майна боржника є обґрунтованими, а заходи забезпечення позову, обрані позивачем, є співмірними до заявлених вимог ініціюючого кредитора, не завдадуть шкоди та збитків ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та не позбавлять можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо.
8. 20.11.2023 ТОВ "БРРЕНТ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/4659/23. Апеляційна скарга була подана ТОВ "БРРЕНТ" в порядку статті 254 ГПК України як особою, чиї права та інтереси були порушені оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду.
9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "БРРЕНТ" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 у справі №916/4659/23 - без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності задоволення заяви ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "МАНІ ФЛОУ", позаяк невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на нерухоме майно боржника може призвести до негативних наслідків для кредитора, зокрема, таке майно може бути передано третім особам, що в свою чергу буде перешкоджати наповненню ліквідаційної маси та погашенню кредиторських вимог.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнені доводи скаржника
11. ТОВ "БРРЕНТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 про накладення арешту у цій справі;
- прийняти нове рішення, яким: накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "МАНІ ФЛОУ", крім нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, буд. 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101). Заборонити Міністерству юстиції України, та будь-яким іншим його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Департамент нотаріату та державної реєстрації, Державному підприємству "Національні інформаційні системи" та будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам), будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам: вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ", крім тих, що стосуються нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258008746101).
12. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема частину першу статті 137 ГПК України, оскільки нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, не належать на праві власності боржнику у даній справі, адже відсутні правові підстави набуття цього права, а також суди не врахували відповідних висновків Верховного Суду щодо унеможливлення ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
13. Також скаржник вказує, що наявність у Державному реєстрі речових прав безпідставного запису про державну реєстрацію права власності на відповідне майно за ТОВ "МАНІ ФЛОУ" перешкоджає виконанню постанов Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, які набрали законної сили та прийняті до відкриття провадження у даній справі про банкрутство шляхом припинення державним реєстратором за заявою ТОВ "БРРЕНТ" права власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на вищезгадане нерухоме майно.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" у відзиві та додаткових письмових поясненнях заперечувало проти касаційної скарги ТОВ "Бррент", просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи серед іншого наступне:
- всі заперечення скаржника по суті зводяться до заперечень щодо встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, оскільки скаржник вважає себе, а не боржника, власником майна, та не спростовують висновків судів щодо необхідності застосування тимчасових заходів забезпечення;
- судами було надано правильну оцінку всім доказам у справі та доводам учасників, враховано правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права з питань застосування заходів забезпечення, а висновки викладені в оскаржуваних судових рішенням відповідають дійсним обставинам справи;
- застосування заходів забезпечення позову у даній справі дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів ініціюючого кредитора ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ", а також надасть можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення заявлених грошових вимог, що і є метою забезпечення;
- убезпечити від можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів ініціюючого кредитора ТОВ "ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ" у справі № 916/4659/23 може лише належне збереження майна боржника, тобто виключно поєднання обох застосованих судом заходів забезпечення (і арешт майна, і заборона вчинення реєстраційних дій).
15. Від інших учасників справи відзиви не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час розгляду заяви про накладення арешту та заборони щодо нерухомого майна (забезпечення позову), поданої відповідно до статті 137 ГПК України, в частині нежитлових приміщень, загальною площею 4571,2 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, буд. 73.
17. Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
18. За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
19. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
20. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
21. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
22. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).
23. Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
24. Верховний Суд зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
25. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
26. У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
27. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21).
28. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
29. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (подібні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №923/826/19, від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 24.05.2022 у справі №911/2719/21, від 13.04.2021 у справі №910/15607/19).
30. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
31. Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
32. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
33. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень, в обґрунтування необхідності накладення арешту та заборони щодо належного ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майна ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" посилалося на те, що ним подано заяву до місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ", яке неспроможне виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором - ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ". Водночас з публічного оголошення на сайті https://obyava.ua заявнику стало відомо про те, що ТОВ "МАНІ ФЛОУ" вчиняються дії, спрямовані на відчуження власних активів (нерухомого майна), зокрема нежитлових приміщень, загальною площею 4 571, 2 кв. м., які знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73.
34. Вважаючи, що вищевказані дії ТОВ "МАНІ ФЛОУ" можуть призвести до зменшення ліквідаційної маси банкрута і як наслідок не задоволення вимог кредиторів боржника у повному обсязі, ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ", посилаючись на положення статті 137 ГПК України, просило накласти арешт на належне ТОВ "МАНІ ФЛОУ" нерухоме майно та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно ТОВ "МАНІ ФЛОУ".
35. Суди попередніх інстанцій погодилися з наведеними ТОВ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ" аргументами та дійшли висновку про обґрунтованість поданої ним заяви про накладення арешту та заборони щодо належного ТОВ "МАНІ ФЛОУ" майна.
36. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок, з огляду на наступне.
37. Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
38. За змістом частини першої статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
39. Тобто, у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника
40. У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
41. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, застосований ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 захід забезпечення (заборона Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, будь-яким іншим суб`єктам та органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам проводити реєстраційні дії) не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 ГПК України.
42. Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.