ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/65/23
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю прокурора Офісу Генерального прокурора Сімаченка А.О. та представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - Бойка П.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023
у справі № 908/65/23
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури
в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення суми збитків
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та процесуальних дій
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - Держекоінспекція) про стягнення з відповідача Державного підприємства (далі - ДП) "Пологівське лісомисливське господарство" на користь держави в особі Держекоінспекції збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 1 734 448,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" (правонаступником якого є ДП "Пологівське лісомисливське господарство"), усупереч вимог чинного законодавства України, не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоду на загальну суму 1 734 448,03 грн. Отже, особа на яку покладено обов`язок із збереження лісу не лише не виконала такого обов`язку, а й самостійно здійснила рубку дерев, що беззаперечно свідчить про умисність дій та наявність вини.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.01.2023 прийняв до розгляду вказану позовну заяву та відкрив провадження у справі № 908/65/23.
Ухвалою від 22.03.2023 господарський суд здійснив процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача - ДП "Пологівське лісомисливське господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд Запорізької області рішенням від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі № 908/65/23, задовольнив позов; стягнув з ДСГП "Ліси України" на користь держави в особі Держекоінспекції збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів, в сумі 1 734 448,03 грн; вирішив питання розподілу судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем лісового законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
Апеляційний господарський суд, погодившись із висновками суду першої інстанції, констатував наявність складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Також суд апеляційної інстанції встановив доведеність належними та допустимими доказами факту правонаступництва ДСГП "Ліси України" з 04.11.2021
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДСГП "Ліси України" (далі також скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стверджуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно з якими:
- приєднання юридичної особи вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (постанови Верховного Суду Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 296/145/16-ц, від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г та від 15.03.2018 у справі № 903/376/17);
- за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц);
- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови від 02.10.2018 у справі № 910/14//17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20);
- допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21).
Окремо скаржник вказує на те, що висновок Верховного Суду України (постанова від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц), на який посилався апеляційний суд, стосується справ у спорах, що виникають із трудових відносин і цивільних справ, тоді як спір у цій справі належить до категорій господарських справ, зокрема у спорах щодо недоговірних зобов`язань та про відшкодування шкоди.
У контексті порушення процесуальних норм скаржник стверджує про таке: (1) здійснивши необґрунтовану заміну відповідача, суди створили підстави для винесення протиправного рішення про стягнення шкоди з неналежного відповідача (ДСГП "Ліси України"); (2) суди проігнорували, що акт перевірки законності ведення господарської діяльності та заходів з формування і оздоровлення лісів, проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 24.09.2021, є недійсним та не може бути підставою для звернення до суду, оскільки є неналежним та недопустимим доказом; (3) з незрозумілих причин та правових підстав відсутність підпису одного з інспекторів та невстановлення осіб лісопорушників в Акті раптової перевірки № 1 апеляційний суд визначив "дефектом його змісту"; (4) суд апеляційної інстанції знівелював доводи відповідача про порушення позивачем порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який допустив складання актів перевірки всупереч вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Прокурор подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з таких підстав:
- помилковості аргументів скаржника (відповідача) про відсутність у діях постійного лісокористувача складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для відшкодування завданих збитків;
- безпідставності аргументів заявника касаційної скарги щодо прийняття судових рішень на підставі неналежних та недопустимих доказів;
- хибності доводів скаржника про порушення вимог статті 52 ГПК України щодо залучення ДСГП "Ліси України" правонаступником ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
Касаційне провадження
14.12.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ДСГП "Ліси України".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/65/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023.
Верховний Суд постановив ухвалу від 22.12.2023, якою залишив касаційну скаргу ДСГП "Ліси України" без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 28.12.2023 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.
Верховний Суд ухвалою від 17.01.2024, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №908/65/23, призначив її до розгляду на 06.03.2024 о 11:30 год.
06.03.2024 розгляд касаційної скарги не відбувся з огляду на перебування судді Погребняка В.Я. на лікарняному з 06.03.2024.
Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024 призначив розгляд касаційної скарги у справі на 27.03.2024 о 11:30 год.
Ухвалою від 13.03.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання ДСГП "Ліси України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 27.03.2024 взяли участь прокурор та у режимі відеоконференції представник скаржника (ДСГП "Ліси України"), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Держекоінспекція явку повноважних представників не забезпечила, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача (Держекоінспекції).
Установлені судами фактичні обставини справи
На підставі пункту 4.1 IV розділу "Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць)", затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02 2010 № 23, з метою перевірки на предмет збереження лісів та майна, яке знаходиться під охороною матеріально-відповідальних осіб державної лісової охорони, здійснення ними комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів, наказом директора ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюка Д.В. від 26.08.2021 № 106 "Про проведення раптової ревізії лісових обходів" створено комісію для раптової ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство". Визначено дату проведення ревізії - 02.09.2021.
Наказом директора ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюка Д.В. від 03.09.2021 № 106 продовжено роботу з проведення ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва до 24.09.2021.
На підставі зазначених наказів комісією у складі інженера з охорони та захисту лісу Коваленка В.М., інженера з лісових культур Клименка В.В., головного спеціаліста відділу лісового господарства та охорони лісу Запорізького Обласного управління лісового та мисливського господарства Гладкого С.І., в присутності майстра лісу Михайлівського лісництва Малого Є.В., проведено обходи кварталів № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 38, 39 цього лісництва.
Під час ревізії (лісового обходу) були виявлені факти незаконної рубки дерев на території Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство".
Так, ділянку лісу площею 7,2 га у кварталі 6 виділ 12 Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча). З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 480 дерев породи "Ясень звичайний".
Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи "Дуб" у кількості 197 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
Ділянку лісу площею 19 га у кварталі 9 виділ 3 Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча). З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 1 057 дерев породи "Акація біла".
Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 377 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту. Також, під час ревізії (лісового обходу) комісією виявлено незаконну порубку працівниками Михайлівського лісництва дерев, а саме: - у кварталі 9 виділу 14 виявлено сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 122 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту; - у кварталі 9 виділу 5 виявлено сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 53 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
Рубка у вказаних відділах 9 кварталу проводилась працівниками Михайлівського лісництва без належного спеціального дозволу (лісорубного квитка), пеньки сироростучих дерев затавровані біля шийки дерева та в торець.
Вищевказані порушення відображені в акті раптової ревізії № 1, затвердженому 24.09.2021 начальником ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" Костюком Д.В., та в акті перевірки законності ведення господарської діяльності, та заходів з формування і оздоровлення лісів проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 24.09.2021.
За цим фактом другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021082210000533 від 28.09.2021 за статтями 246, 364 Кримінального кодексу України.
У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції та ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено огляди ділянок лісу на території Михайлівського лісництва, які зазначені в матеріалах ревізії.
Встановлено, що на території 6 кварталу 12 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Ясень" та "Дуб" у кількості 105 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП "Пологівське лісомисливське господарство" від 29.09.2022 № 766.
Відповідно до висновку судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12179-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 177 024,76 грн, який розраховано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (далі - Постанова № 665).
На території 9 кварталу 3 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 346 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП "Пологівське лісомисливське господарство" від 29.09.2022 № 767.
Відповідно до висновку судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12178-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 671 138,40 гри, який розраховано відповідно до Постанови №665.
На території 9 кварталу 14 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація біла" у кількості 93 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
Розмір завданих державі збитків складає 287 494,81 грн, які розраховано старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665. Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України від 28.09.2022 №СЕ-19/108-22/10965-ЕЛ.
На території 9 кварталу 5 виділу Михайлівського лісництва ДП "Пологівське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи "Акація" у кількості 277 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
Розмір завданих державі збитків складає 598 790, 06 грн, які розраховано 31.08.2022 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665. Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКІД МВС України від 28.09.2022 № СЕ-19/108-22/10964-ЕЛ.
Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 1 734 448, 03 грн.
Щодо правонаступництва
Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) від 21.09.2021 №509 діяльність ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" припинено шляхом реорганізації та приєднання до ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
Пунктом 7 Наказу № 509 визначено, що ДП "Пологівське лісомисливське господарство" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Запорізьке лісомисливське господарство".
Наказом Держлісагентства № 961 від 04.11.2022 припинено ДП "Пологівське лісомисливське господарство" (код ЄДРПОУ 00991999) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДСГП "Ліси України".
Пунктом 8 Наказу визначено, що ДСГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Пологівське лісомисливське господарство".
Ураховуючи наведені вище обставини, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з цим позовом до суду, просив стягнути з відповідача 1 734 448, 03 грн збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства через незаконну порубку дерев.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави
09.12.2022, на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Запорізькою обласною прокуратурою на адресу Держекоінспекції скеровано лист від за № 12-1071вих-22 про надання інформації щодо вжиття заходів органом контролю завданої шкоди за результатами проведення незаконних рубок на території Михайлівського лісництва.
Держекоінспекцією листом від 22.12.2022 № 696/06/2-34/06/2-34 повідомлено про невжиття заходів щодо стягнення шкоди, у зв`язку з відсутністю асигнувань з державного бюджету та відсутністю коштів на сплату судового збору.
Отже, починаючи з 31.08.2022 (дати здійснення розрахунку завданих державі збитків) і після отримання від прокурора листа від 09.12.2022 Держекоінспекцією у розумні строки не вжито належних заходів для усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі, шляхом звернення до суду.
Зазначені обставини, як встановили суди попередніх інстанцій, свідчать про бездіяльність позивача та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Держекоінспекції.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави та належності відповідача
Зміст касаційної скарги свідчить, що правомірність представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення із цим позовом в особі Держекоінспекції фактично не оскаржується, а тому з урахуванням принципу диспозитивності Верховним Судом не досліджується.