ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 683/1110/21
провадження № 61-471св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у складі судді Бондарчук Л. А. від 24 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
від 20 червня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та дві земельні ділянки, площею по 2,01 га, розташовані на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
3. Спадкоємцями майна ОСОБА_3 є його діти: він та його сестра
ОСОБА_2, які мають успадкувати зазначене майно у рівних частинах.
4. Посилався на те, що він прийняв спадщину шляхом вступу у фактичне володіння, однак нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з наявністю заповіту на користь ОСОБА_2, посвідченого сільським головою Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району 15 лютого 2008 року.
5. Вважав зазначений заповіт нікчемним, оскільки він посвідчений особою, яка не мала на це права. Зазначав, що станом на 15 лютого 2008 року виконавчим комітетом Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області не приймалося рішення, яке б надавало секретарю та іншій посадовій особі виконавчого комітету Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області право на вчинення нотаріальних дій, у тому числі посвідчення заповітів.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на: 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0046, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 126313, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією 21 листопада 2007 року; на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0047, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХМ №068965, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією 15 січня 2004 року.
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
7. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2021 року позовну заяву в частині визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
8. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
9. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:
1/2 частку земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0046, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району), яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 126313, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією
21 листопада 2007 року; 1/2 частку земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0047, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту
на право власності на земельну ділянку серія ХМ № 068965, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією 15 січня 2004 року.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що складений
ОСОБА_3 та посвідчений 15 лютого 2008 року сільським головою Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Мазуренком В. Л. заповіт є нікчемним, оскільки на час його посвідчення сільський голова Коржівської сільської ради та інша посадова особа не були уповноважені на вчинення нотаріальних дій, а діяли на підставі посадової інструкції. Встановивши, що право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 мають його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках, суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частини спірних земельних ділянок.
11. Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору.
12. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргуОСОБА_2 залишено без задоволення. РішенняСтарокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня
2023 року залишено без змін.
13. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо нікчемності заповіту ОСОБА_3, посвідченого 15 лютого 2008 року сільським головою Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Мазуренком В. Л., з урахуванням приписів частини першої статті 1257 Цивільного кодексу України, вважав обраний позивачем спосіб захисту його прав шляхом визнання за ним права власності на належну йому у порядку спадкування за законом частку спадкового майна належним та ефективним. Виконавчим органом Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області голова ради ОСОБА_4 на час посвідчення заповіту не був уповноважений на вчинення нотаріальних дій.
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. 30 грудня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 303/5126/18, від 21 травня 2020 року у справі № 556/1847/15-ц, від 02 червня 2021 року у справі
№619/728/19-ц, від17 листопада 2021 року у справі № 753/2062/20, від 31 серпня 2022 року у справі № 315/88/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що вчинення нотаріальних дій посадовою особою виконавчого комітету сільської ради у випадку відсутності у населеному пункті нотаріуса, є здійсненням відповідним органом місцевого самоврядування (від імені якої діє її посадова особа) делегованих повноважень, наданих їм в силу прямої норми закону.
17. Заявниці зауважує, що приписами чинного законодавства передбачено можливість посвідчення заповіту уповноваженою на це посадовою особою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Положення пункту 1 частини другої статті 37 Закону України "Про нотаріат", у редакції, чинній на момент посвідчення заповіту, не передбачали необхідності прийняття виконавчим комітетом рішень про наділення посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування повноваженнями на посвідчення заповітів.
18. Водночас, заповіт був посвідчений сільським головою Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_4, який відповідно до статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" очолював виконавчий комітет відповідної сільської ради та здійснював делеговані повноваження, надані йому в силу прямої норми закону, а тому мав повноваження посвідчувати спірний заповіт.
19. Акцентує увагу на тому, що задоволення позовних вимог ОСОБА_1 призводить до порушення принципу поваги до волі заповідача та обовʼязковості її виконання. Недійсність заповіту з мотивів розширювального розуміння вимог щодо форми і порядку його посвідчення, про які згадується у частині першій статті 1257 ЦК України, має наслідком порушення принципу свободи заповіту.
20. Крім того, посилається на неврахування судами наявного у матеріалах справи листа Старостинської сільської ради від 14 червня 2021 року № 486, яким повідомлено, що посадовою особою, секретарем Коржівської сільської ради 15 лютого 2008 року був посвідчений заповіт ОСОБА_3 на підставі посадової інструкції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 20 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 683/1110/21, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
22. 29 січня 2024 року матеріали цивільної справи № 683/1110/21 надійшли на адресу Верховного Суду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 .
25. 15 лютого 2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, за яким заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він буде мати право своїй дочці ОСОБА_2 . Заповіт був посвідчений сільським головою Коржанівської сільської ради ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 3.
26. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
27. На час смерті ОСОБА_3, тобто на час відкриття спадщини, позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем і місце його проживання було зареєстровано разом з місцем проживання спадкодавця.
28. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, яке є предметом спору у цій справі:
- земельну ділянку площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0046, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №126313, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією 21 листопада 2007 року;
- земельну ділянку площею 2,01 га, кадастровий номер 6824284700:03:005:0047, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХМ №068965, виданого Старокостянтинівською райдержадміністрацією 15 січня 2004 року.
29. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 спадщину прийняли його діти як спадкоємці першої черги за законом - син ОСОБА_1, як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час смерті, та дочка ОСОБА_2 шляхом подання 20 травня 2014 року заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом.
30. На підставі вказаних заяв у Старокостянтинівській державній нотаріальній конторі Хмельницької області 23 травня 2014 року заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 за № 331/2014.
31. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3, у зв`язку з наявністю заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідченого 15 лютого 2008 року сільським головою Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Мазуренком В. Л.
Позиція Верховного Суду
32. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
33. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
34. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
37. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
38. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
39. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
40. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
41. Спірні правовідносини стосуються захисту спадкових прав позивача, як спадкоємця за законом, пов`язаних із наявністю заповіту, складеного на ім`я відповідачки, посвідченого у 2008 році сільським головою Коржанівської сільської ради Мазуренком В. Л.
42. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).