ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 2-182/2009
провадження № 61-17721св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Солодко Євген Вікторович, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2023 року в складі судді Бєлостоцької О. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги вказав, що 20 лютого 2009 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області було видано виконавчий лист № 2-182/2009 про стягнення із нього на користь акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - АТ "ВТБ Банк", банк, стягувач) грошових коштів в розмірі 10 614,42 грн, який тричі пред`являвся до виконання до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у м. Макіївка.
Постановою державного виконавця від 18 вересня 2009 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення із нього на користь АТ "ВТБ Банк" грошових коштів у розмірі 10 614,42 грн в межах якого державний виконавець 25 вересня 2009 року наклав арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 07 грудня 2010 року виконавчий лист № 2-182/2009 повернуто стягувачу.
Повторно цей виконавчий лист пред`явлено стягувачем до виконання та постановою державного виконавця від 10 травня 2011 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_3. У межах даного виконавчого провадження, державний виконавець 10 травня 2011 року наклав арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 20 грудня 2011 року виконавчий лист № 2-182/2009 було передано для подальшого виконання до Центрально-міського відділу ДВС м. Макіївки, виконавче провадження закінчене на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній на той час редакції).
Втретє виконавчий лист № 2-182/2009 пред`явлено стягувачем до виконання до Червоногвардійського ВДВС у м. Макіївці. Постановою державного виконавця від 16 лютого 2012 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 та у цей же день накладено арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 10 листопада 2014 року виконавчий лист № 2-182/2009 було повернуто стягувачу АТ "ВТБ Банк" у зв`язку з неможливістю проведення виконавчих дій на території, тимчасово непідконтрольній державній владі України, на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній на той час редакції).
Щоразу при поверненні виконавчого листа стягувачу або при направленні його на виконання за територіальністю, накладені постановами державних виконавців арешти не скасовувались, внаслідок чого все належне йому нерухоме майно впродовж 13 років перебуває під арештом та забороною його відчуження.
Листом від 31 травня 2022 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) на його звернення із заявою про виключення відомостей про заборону відчуження майна з Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, повідомило, що виконавчі провадження за 2009-2012 роки вже знищені, а накладені заборони не забезпечують будь-яких його зобов`язань, у зв`язку з чим відмовило у скасуванні арештів та вказало про необхідність погашення суми основного боргу, виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень.
Листом від 21 січня 2023 року на його заяву від 12 січня 2023 року Макіївський ВДВС у Донецькому районі Донецької області відмовився повідомити правові підстави повторного стягнення суми основного боргу, в той час як колишній стягувач АТ "ВТБ Банк" не має до нього претензій майнового характеру, а на виконанні не існує жодного виконавчого провадження.
03 лютого 2023 року він сплатив на рахунок Макіївського ВДВС у Донецькому районі Донецької області витрати виконавчого провадження у розмірі 200 грн та виконавчий збір у розмірі 1 061,44 грн.
06 лютого 2023 року він звернувся до Макіївського ВДВС у Донецькому районі Донецької області із заявою про скасування записів про заборону відчуження майна, повідомивши про те, що він повторно сплатив витрати виконавчого провадження та виконавчий збір, проте не має наміру сплачувати суму боргу у неіснуючих виконавчих провадженнях, оскільки майже 10 років тому погасив усі заборгованості перед банком.
Листом від 17 лютого 2023 року Макіївський ВДВС у Донецькому районі Донецької області повідомив його про відсутність правових підстав для зняття арештів, посилаючись, в тому числі, на постанову Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року та ненадання боржником об`єктивного доказу погашення боргу перед стягувачем. Відмовляючи у скасуванні арешту, Макіївський ВДВС у Донецькому районі Донецької області вказав про відсутність передбачених статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для зняття арешту з майна боржника.
Станом на день подання скарги він не є боржником за будь-яким виконавчим провадженням; ним ще у 2012 чи у 2013 році було погашено заборгованість перед банком, проте докази вказаного неможливо надати через тимчасову окупацію м. Донецька. Граничний строк пред`явлення виконавчого листа № 2-182/2009 до виконання був до 10 листопада 2017 року. Усі три виконавчі провадження (№ НОМЕР_1, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2) - знищені.
Існування нескасованих арештів порушує його право власності, втручання у його право власності не є пропорційним переслідуваній меті, порушує право на мирне володіння своїм майном, позбавляє правової визначеності щодо можливості розпоряджатись належним майном на власний розсуд.
У зв`язку з викладеним заявник просив суд визнати бездіяльність начальника Макіївського відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Безгубова М. В., що полягає у незнятті арештів з його майна, накладених у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2, протиправною та зобов`язати його скасувати арешти, зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:
- арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1, реєстраційний номер обтяження № НОМЕР_4, зареєстрований 01 квітня 2010 року Донецькою філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 25 вересня 2009 року у межах виконавчого провадження НОМЕР_5;
- арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1, реєстраційний номер обтяження № 11161335, зареєстрований 12 травня 2011 року Донецькою філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 10 травня 2011 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3;
- арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1, реєстраційний номер обтяження № 12205053, зареєстрований 24 лютого 2012 року Донецькою філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що боржник ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості перед стягувачем на виконання виконавчого листа № 2-182/2009, виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 10 618,42 грн, який перебував на примусовому виконанні у виконавчій службі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У грудні 2023 року адвокат Солодко Є. В. від імені ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення скарги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про відмову у задоволенні скарги, оскільки існування нескасованих арештів за 2009, 2011 та 2012 роки порушує право ОСОБА_1 вільно розпоряджатися своїм майном, який не є боржником за будь-яким виконавчим провадженням. Суди не взяли до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22), а також невірно застосували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі № 910/8019/15-г, від 04 березня 2020 року в справі № 263/1468/17, від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий лист не пред`явлено до виконання та вже не може бути пред`явлено через сплив трирічного строку пред`явлення, а тому існування арештів є суто формальним явищем. Востаннє виконавчий лист було пред`явлено до виконання у лютому 2012 року після переуступки права вимоги, тобто новим кредитором ТОВ "Кредекс Фінанс", у якого відсутні претензії до ОСОБА_1 . При неодноразовому зверненні до виконавчої служби ОСОБА_1 повідомляв, що майже 10 років тому погасив усі заборгованості перед банком та принципово не має наміру сплачувати суму боргу у неіснуючих виконавчих провадженнях, за відсутності будь-яких вимог кредитора. Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що арешт майна не може існувати сам по собі не забезпечуючи реальних та дійсних вимог стягувача.
03 лютого 2023 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок виконавчої служби витрати виконавчого провадження у розмірі 200 грн та виконавчий збір у розмірі 1 061,44 грн, які за відсутності відкритого виконавчого провадження начальник ВДВС ОСОБА_2 неправомірно зарахував в рахунок заборгованості, оскільки ТОВ "Вердикт-Капітал" будь-яких вимог до скаржника не пред`являло.
Станом на день подачі скарги ОСОБА_1 не являється боржником за будь-яким виконавчим провадженням, арешт майна існує формально та не забезпечує будь-яких вимог стягувача у будь-якому виконавчому провадженні, арешти не відповідають своїй меті, а тому повинні бути скасовані.
У січні 2024 року Макіївський відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
В обґрунтування доводів відзиву заявник вказав, що боржник ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості перед стягувачем на виконання виконавчого листа № 2-182/2009, виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 10 618,42 грн, який перебував на примусовому виконанні у виконавчій службі, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог скарги та зняття арешту із належного боржнику майна.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні у виконавчій службі перебував виконавчий лист № 2-182, виданий 26 лютого 2009 року Червоногвардійським судом м. Макіївки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ВТБ Банк" коштів на суму 10 614,42 грн.
Постановою державного виконавця від 18 вересня 2009 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "ВТБ Банк" грошових коштів у розмірі 10 614,42 грн; постановою державного виконавця від 25 вересня 2009 року було накладено арешт на майно боржника; постановою державного виконавця від 07 грудня 2010 року виконавчий лист № 2-182/2009 було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.
Виконавчий лист № 2-182/2009 було повторно пред`явлено стягувачем до виконання та постановою державного виконавця від 10 травня 2011 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "ВТБ Банк" грошових коштів у розмірі 10 614,42 грн. Постановою державного виконавця від 10 травня 2011 року накладено арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 20 грудня 2011 року виконавчий лист № 2-182/2009 було передано для подальшого виконання до Центрально-Міського відділу ДВС м. Макіївки, виконавче провадження закінчене на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній на той час редакції) у звʼязку із направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Виконавчий лист № 2-182/2009 втретє було пред`явлено до виконання до Червоногвардійського ВДВС у м. Макіївці. Постановою державного виконавця від 16 лютого 2012 року відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "ВТБ Банк" грошових коштів у розмірі 10 614,42 грн. Постановою державного виконавця від 16 лютого 2012 року було накладено арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 10 листопада 2014 року виконавчий лист № 2-182/2009 було повернуто стягувачу АТ "ВТБ Банк" у зв`язку з неможливістю проведення виконавчих дій на території, тимчасово непідконтрольній державній владі України на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній на той час редакції).
Станом на 01 березня 2023 року в Єдиному реєстрі боржників інформація стосовно ОСОБА_1 відсутня (а.с.13).
Постановою Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року в справі № 2-182/2009 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Жабіна А. С., стягувач АТ "ВТБ Банк".
13 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із вимогою про виключення відомостей про заборону відчуження майна з Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Листом від 31 травня 2022 року № 5756/14084/23/22Д/02.4 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для зняття арешту із його майна.
12 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Макіївського ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з листом, в якому просив повідомити суми основного боргу у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, № НОМЕР_2; актуальні реквізити для сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження; правові підстави для стягнення суми основного боргу за умови повернення виконавчого листа стягувачу понад 10 років тому.
Листом від 21 січня 2023 року № 157 Макіївський ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) повідомив ОСОБА_1 про те, що стягнення боргу проводиться на підставі інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень про наявність виконавчих проваджень, які не були завершені фактичним виконанням рішення суду. Повідомлено про розмір основного боргу - 10 614,42 грн, виконавчий збір (10%) - 1 061,44 грн та витрати на проведення виконавчих дій у мінімальному розмірі 200 грн.
03 лютого 2023 року ОСОБА_1 сплатив витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200 грн та виконавчий збір у сумі 1 061,44 грн у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (а. с. 20, 21).
06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Макіївського ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про скасування записів про заборону відчуження майна.
Листом № 185 від 17 лютого 2023 року начальник Макіївського ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовив ОСОБА_1 у скасуванні записів про заборону відчуження майна, посилаючись на відсутність правових підстав для зняття арештів з майна, оскільки доказів сплати заборгованості перед стягувачем не надано.
29 червня 2023 року стягувач АТ "ВТБ Банк" повідомив, що між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13/2008/Б від 19 лютого 2008 року. В Єдиній операційно-інформаційній системі Фонду станом на дату запровадження тимчасової адміністрації у банку (28 листопада 2018 року) відсутня інформація за вказаним кредитним договором, оскільки право вимоги за ним було відступлене банком ТОВ "Кредекс Фінанс" на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 15/12/11п від 15 грудня 2011 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2023 року до участі у справі в якості заінтересованої особи було залучено ТОВ "Кредекс Фінанс".
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2023 року у справі було замінено неналежну заінтересовану особу - ТОВ "Кредекс Фінанс" на належну - ТОВ "Вердикт Капітал" у зв`язку із зміною найменування та запропоновано останньому подати до суду письмові пояснення щодо скарги.
У липні 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" подало клопотання про розгляд справи за їх відсутності та на розсуд суду.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.