ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа №380/14133/23
адміністративне провадження № К/990/1269/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.
представник позивача Калиновський В. В.
представник відповідача Шаркаєва Х. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/14133/23
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Інвест" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Інвест" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Р. М. Шавель, Н. В. Бруновська, Р. Б. Хобор) від 21 грудня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір-Інвест" (далі - ТОВ "Явір-Інвест", позивач, скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 0135190410 від 12 червня 2023 року, яким застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 566 273 грн. 32 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
2. Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням процедури прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (через помилку в даті складання акту перевірки замість 2023 року помилково вказано 2022 рік, підписання вказаного рішення неуповноваженою особою).
Також під час обчислення штрафних санкцій податковий орган помилково застосував приписи статті 120-1 Податкового кодексу України замість норм пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Окрім цього, в силу приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України до завершення дії карантину штрафні санкції за порушення реєстрації податкових накладних не застосовуються.
Позивач був позбавлений належного правового механізму для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки наказ Міністерства фінансів України № 225 від 29 липня 2022 року "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження", набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, через що лише з цієї дати законодавець вказав та надав можливість підтвердження платниками податків своєї неможливості щодо виконання податкових зобов`язань, оскільки до цього моменту жодного правового механізму для підтвердження неможливості виконання своїх податкових зобов`язань не існувало.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду (суддя суду І інстанції: Н. М. Грень) від 14 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 0135190410 від 12 червня 2023 року
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ "Явір-Інвест" відмовлено повністю.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 09 січня 2024 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зі сторони ТОВ "Явір-Інвест" при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період червень, серпень, жовтень, грудень 2022 року та січень 2023 року, за результатами якої складено акт перевірки № 12607/13-01-04-10/38380596 від 11 травня 2023 року (помилково вказано 11 травня 2022 року) (а.с.12-16).
9. Вказаним актом встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення статті 192, статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації податковим накладним/розрахункам коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складеним з 03 червня 2022 року по 05 січня 2023 року на загальну суму податку на додану вартість 2 505 701,44 грн., у тому числі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 1 149 091 грн. 56 коп.; від 16 до 30 календарних днів на загальну суду ПДВ 225 916 грн.; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 460 966 грн. 33 коп.; від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 669 727 грн. 55 коп.; на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 0,00 грн.
10. На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення (форми "Н") № 0135190410 від 12 червня 2023 року, яким на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН застосовано штраф (в розмірі 10, 20, 30, 40 відсотків) у сумі 566 273 грн. 32 коп. (а.с.17-18, 19-22).
11. Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем не дотримані передбачені пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки реєстрації податкових накладних/коригування до податкових накладних в ЄРПН.
12. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, виходив з того, що за встановлені порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відповідачем застосовані штрафні санкції у відсоткових розмірах відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (відповідно терміну затримки 10 %, 20 %, 30 %, 40 % від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних).
Однак, Законом України № 2876-ІХ від 12 січня 2023 року "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08 лютого 2023 року, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
На момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення набули чинності зміни, внесені Законом України № 2876-ІХ від 12 січня 2023 року до Податкового кодексу України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Також згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Таким чином, на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
За таких умов відповідачем помилково розраховано суму штрафу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції висновував про неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0135190410 від 12 червня 2023 року, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та уважаючи правомірним нарахування позивачу штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, виходив з такого:
- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" № 2260-ІХ від 12 травня 2022 року (далі - Закон № 2260-ІХ) поновив відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок;
- підпунктом 69.2 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
- звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року;
- не було подано заяву щодо неможливості виконання податкового обов`язку відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225
- Закон № 2876-ІХ, який набув чинності 08 лютого 2023 року, не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 08 лютого 2023 року. Таким чином, визначені пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України строки реєстрації в ЄРПН, штрафи за їх порушення, застосовуються до податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. В розглядуваному випадку оформлення податкових накладних стосуються періоду з 03 червня 2022 року по 05 січня 2023 року, тобто, після набрання чинності (27 травня 2022 року) Законом № 2260-ІХ, і до набрання чинності (08 лютого 2023 року) Законом № 2876-ІХ;
- надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно решти його доводів суд апеляційної інстанції врахував ту обставину, що матеріалами справи стверджується факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі Акта перевірки № 12607/13-01-04-10/38380596 від 11 травня 2023 рлку. При цьому, механічна помилка, допущена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні в частині зазначення дати Акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне повідомлення-рішення, не є процедурним порушенням проведення перевірки та не може бути підставою для скасування такого податкового повідомлення-рішення.
15. В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні касаційної скарги. Заперечував правильність застосування податковим органом вимог податкового законодавства при визначені розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
16. Представник відповідача заперечував проти задоволення скарги, просив судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
18. Підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували правову норму, передбачену пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з огляду на неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України
19. За позицією позивача, аналізуючи приписи пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та статті 58 Податкового кодексу України стверджує, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття податкового-повідомлення рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, а не у розмірах, які були чинними під час вчинення порушення до моменту прийняття податкового-повідомлення рішення.
20. На думку позивача, суд апеляційної інстанції прийняв рішення не виходячи із норм чинного законодавства, які прямо регулюють взаємовідносини між сторонами, а виходячи із зручнішої позиції для відповідача та застосовуючи ті норми, які є сприятливі для позиції відповідача, не надаючи оцінки тому факту, який суд сам і підтвердив, що на час дії воєнного стану діє кілька норм, які регулюють одні і ті самі взаємовідносини і які не можуть застосовуватися виходячи із бажань певної сторони чи суду, а повинні бути застосовані на підставі тих правових норм, які передбачаються настання колізії в законодавстві, відтак в супереч принципу, який закладено в пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який говорить, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
21. Крім того, скаржник зазначає про необхідність відступлення від усталеної судової практики Верховного Суду щодо застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20.
22. У постанові суду апеляційної інстанції жодним чином не надано правової оцінки тому факту, що на період дії карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 не застосовуються штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних чим також відступлено від усталеної судової практики, яка викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
24. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
25. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
26. Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
27. Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
28. Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
29. З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
30. Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
31. Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, складених у період червень, серпень, жовтень, грудень 2022 року та січень 2023 року, сума штрафних (фінансових) санкцій 566 273,32 грн.
32. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позову, визнав правомірним застосування відповідачем пункту 120-1,1 статті 120-1 ПК України.
33. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав у контролюючого органу для застосування до позивача штрафних фінансових санкцій на підставі пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
34. Так, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 533-IX).
35. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту Закону від 17 березня 2020 року № 533-ІХ він розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних зі строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. Законопроєкт направлений на захист як малого, так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв`язку з невикористанням економічного потенціалу.
36. Закон від 17 березня 2020 року № 533-ІХ підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
37. В подальшому, у зв`язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;