1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа №640/36342/21

адміністративне провадження № К/990/34207/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023

у справі за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д", за участю третьої особи - Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2018 №4922.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 Заступнику прокурора Полтавської обласної прокуратури відмовлено у задоволенні позову.

Заступник керівника Київської міської прокуратури, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 та ухвалити нове про задоволення позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022, яким відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, не вирішувалось питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника, що є визначальною умовою для набуття права на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду від 07.12.2022 не створює будь-яких нових прав чи обов`язків та жодним чином не зачіпає правовідносин, які можуть виникнути у скаржника з третіми особами.

Крім того суд апеляційної інстанції виходив з того, що Заступник керівника Київської міської прокуратури не є прокурором вищого рівня відносно Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням суду апеляційної інстанцій не погодився Заступник керівника Київської міської прокуратури та звернувся з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2023 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликається на те, що постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції незаконно ототожнив статус прокурора та представника органів прокуратури, що суперечить вимогам статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру, статті 53 КАС України.

Особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що саме прокурор, а не орган прокуратури чи його посадова особа, набуває статусу позивача, у разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду та виконує функцію представництва інтересів держави. При цьому, як зазначає скаржник, прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.

Також скаржник, покликаючись на наказ №389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді", зазначає, що участь у справі забезпечує прокурор (не представник) за місцем розташування суду.

Обґрунтовуючи наявність у Заступника керівника Київської міської прокуратури повноважень на подання апеляційної скарги у цій справі, скаржник, покликався на те, що прокурор відділу Київської міської прокуратури Биховцева О.А. брала участь у розгляді цієї справи в суді першої інстанції.

На думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у Заступника керівника Київської міської прокуратури повноважень на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНС-Д" у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2023 - без змін.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За правилами частини 3 статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" (Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У постанові від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що:

"Кодекс адміністративного судочинства України та Закон №1697-VII розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави або громадянина.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. У цьому випадку застосуванню підлягають частина перша статті 55 КАС України та відповідно частина 3 статті 9, частина 3 статті 11 та частина 3 статті 13 Закону №1697-VII.

В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила частини 3 статті 53 КАС України та статті 24 №1697-VII."


................
Перейти до повного тексту