ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 372/3593/21
провадження № 61-1556св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І., у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року Акціонерне товариство (далі - АТ) "Альфа-Банк", яке змінило найменування на АТ "Сенс Банк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26 червня 2008 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 490080134 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 49 998,96 доларів США під 14,99 % річних з кінцевим терміном повернення до26 червня 2015 року.
Зметою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 26 червня 2008 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1, яка у 2014 році змінила прізвище на ОСОБА_1, укладено договір поруки № 490080134-П.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнській Фінансовий Союз" від 04 листопада 2014 року у справі № 3384-1/1032/14 з ОСОБА_2 на користь АТ "Альфа-Банк" стягнено заборгованість за Кредитним договором у розмірі 1 550 224,02 грн.
Вказує, що з 11 червня 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, а тому на підставі положень статей 21, 36, 60, 61, 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти, внаслідок укладення Кредитного договору, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.
Станом на 18 грудня 2020 року непогашена заборгованість за Кредитним договором складає 70 363,44 доларів США, з яких: 45 885,34 доларів США - тіло кредиту; 24 478,10 доларів США - проценти. При цьому банк, користуючись процесуальним правом позивача, має намір стягнути з відповідача як дружини позичальника лише частину заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 доларів США.
Враховуючи викладене, АТ "Альфа-Банк" просило суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 рокупозов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" частину заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 000,00 доларів США та судовий збір у розмірі 8 081,85 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за укладеним одним із подружжя договором, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Отже, під час вирішення спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.
Враховуючи викладене, суд виснував, що наявні підстави для стягнення частини заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 доларів США з відповідача як такої, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із третьою особою та була обізнана із відповідним правочином (Кредитним договором), кошти за яким отримано в інтересах сім`ї.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 рокузаяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 року скасовано та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року у складі судді Зінченко О. М. провадження у цій справі закрито. Повернуто АТ "Сенс Банк" з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 8 081,85 грн.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені банком на обґрунтування позовних вимог обставини вже були предметом судового розгляду у справі № 372/1600/14-ц за його позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року у справі № 372/1600/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 листопада 2014 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Таким чином, оскільки існує таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то провадження у цій справі підлягає закриттю згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" задоволено.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року у справі № 372/1600/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 листопада 2014 року, відмовлено у задоволенні позову АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що АТ "Альфа-Банк" пред`явило позовні вимоги до ОСОБА_1 як до поручителя, з якою 26 червня 2008 року було укладено договір поруки № 490080134-П у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що порука є припиненою згідно з частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Звертаючись до суду з цим позовом, АТ "Альфа-Банк" просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором, посилаючись на те, що ОСОБА_2 взяв кредит в інтересах сім`ї, ОСОБА_1 була дружиною позичальника, тому грошові кошти, отримані від банку, є спільним майном подружжям. Обґрунтовуючи підстави позову, банк посилався на норми СК України.
Таким чином, оскільки підстава цього позову не є тотожною до тієї, яка вже була предметом судового розгляду у справі № 372/1600/14-ц, то суд першої інстанції помилково закрив провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1, через представника ОСОБА_4, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 серпня 2023 року залишити в силі.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивовано тим, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року у справі № 372/1600/14-ц ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому суд першої інстанції правильно закрив провадження у цій справі згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Апеляційний суд безпідставно не врахував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, за змістом яких під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предметом спору як у справі № 372/1600/14-ц, так і у цій справі є стягнення кредитних коштів. Отже посилання апеляційного суду на те, що банк обґрунтовував підстави цього позову нормами СК України є недоречним, оскільки у цьому випадку позивач змінив підстави позову, однак знову просив стягнути кредитні кошти.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.
22 лютого 2024 року справа № 372/3593/21 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що у провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 372/1600/14-ц за позовом АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 листопада 2014 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено (том 1 а. с. 164-167).
Зі змісту рішення суду першої інстанції у справі № 372/1600/14-ц вбачається, що АТ "Альфа-Банк" пред`явило позовні вимоги до ОСОБА_1 як до поручителя, з якою 26 червня 2008 року було укладено договір поруки № 490080134-П у забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за Кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що порука ОСОБА_1 є припиненою згідно з частиною першою статті 559 ЦК України.
Звертаючись у вересні 2021 року до суду з цим позовом, АТ "Альфа-Банк", яке 01 грудня 2022 року змінило найменування на АТ "Сенс Банк", просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором, вказуючи, серед іншого, на те, що ОСОБА_2 взяв кредит в інтересах сім`ї, ОСОБА_1, яка у 2014 році змінила прізвище на ОСОБА_1, була дружиною позичальника, тому грошові кошти, отримані від банку, є спільним майном подружжям. На обґрунтування правових підстав цього позову банк посилався на статті 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України та положення статей 21, 36, 60, 61, 65, 73 СК України (том 1 а. с. 2-4).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.