ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 569/6143/23
провадження № 61-1026св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шупік Катерина Василівна,
заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс",
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року у складі судді Гордійчук І. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шупік Катерини Василівни,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС у місті Рівному) Шупік К. В., заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Діджи Фінанс".
Свою скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС у місті Рівному перебував виконавчий лист № 2-1743/10, виданий 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області на виконання рішення цього суду від 03 березня 2010 року, яким стягнено солідарно з нього та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Український промисловий банк" заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2008 року № 336-012/ФКВ-08 в іноземній валюті у розмірі 65 155,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України 7,985 грн за 1 долар США на день звернення до суду з позовом становило 520 264,11 грн, а також у національній валюті України - 17 957,41 грн.
Вперше за заявою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк", яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ "Український промисловий банк", державний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1. За повідомленням стягувача (нового кредитора) залишок заборгованості за виконавчим листом № 2-1743/10 становив 447 537,24 грн.
28 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 державний виконавець наклав арешт на належне йому майно, а 10 листопада 2017 року виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-1743/10 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХVІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХVІ).
У липні 2019 року ПАТ "Дельта Банк" вдруге пред`явило вказаний виконавчий документ на виконання. 31 липня 2019 року головний державний виконавець Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, у межах якого цього ж дня наклала арешт на майно, а 12 грудня 2019 року - на грошові кошти боржника.
Постановою від 30 липня 2020 року державний виконавець повернув стягувачу виконавчий лист № 2-1743/10 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
02 жовтня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір № 2307/к про відступлення прав вимоги, за яким права вимоги, у тому числі за кредитним договором від 17 серпня 2008 року № 336-012/ФКВ-08, відступлені новому кредитору ТОВ "Діджи Фінанс".
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року замінено стягувача у виконавчому листі № 2-1743/10 з ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ "Діджи Фінанс".
У грудні 2020 року він погасив кредитну заборгованість перед новим кредитором (стягувачем), що підтверджується довідкою ТОВ "Діджи Фінанс" від 15 грудня 2020 року № ДФ1512/2. Однак арешт, накладений на належне йому рухоме та нерухоме майно, залишився нескасованим.
На його звернення державна виконавча служба повідомила, що скасувати арешт неможливо, оскільки виконавче провадження завершене з підстав, що не передбачали зняття арешту з майна боржника.
Вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. щодо незняття арешту з коштів та майна боржника, накладеного під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2);
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шупік К. В. щодо невилучення стосовно нього записів з Єдиного реєстру боржників, що були внесені під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2);
- зобов`язати головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. зняти арешти та обтяження, накладені на його майно та кошти під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2);
- зобов`язати головного державного виконавця Шупік К. В. вилучити стосовно нього записи з Єдиного реєстру боржників, внесені під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано бездіяльність головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. щодо незняття арешту з коштів та майна боржника ОСОБА_1, накладеного під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2), та щодо невилучення записів з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1, що були внесені під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, протиправною.
Зобов`язано головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. зняти накладені арешти та обтяження на майно і кошти боржника ОСОБА_1, що були внесені під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області в межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1; № НОМЕР_2.
Зобов`язано головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. вилучити записи з Єдиного реєстру боржників стосовно ОСОБА_1, що були внесені під час виконання виконавчого листа № 2-1743/10, виданого 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № НОМЕР_1; ВП № НОМЕР_2).
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що підлягає примусовому виконанню. Водночас у разі повного виконання рішення суду підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Боржник ОСОБА_1 погасив заборгованість перед новим стягувачем ТОВ "Діджи Фінанс", що підтверджується довідкою від 15 грудня 2020 року № ДФ1512/2.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Суд врахував, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2023 рокуапеляційну скаргу головного державного виконавця Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року - без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції за результатами розгляду скарги є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку.
Законом № 1404-VIII не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Разом із тим наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору (питання про стягнення виконавчого збору відповідно до закону державний виконавець не вирішував), є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.
Незняття Відділом ДВС у місті Рівному арешту з майна боржника у виконавчому провадженні є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання державного виконавця зняти такий арешт.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справ № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц.
Бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається, та не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Посилання у апеляційній скарзі на несплату боржником виконавчого збору за вказаними виконавчими провадженнями не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про те, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання саме цього виконавчого документа (про стягнення виконавчого збору) накладав арешт на майно боржника.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2024 року Відділ ДВС у місті Рівному подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 серпня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Касаційну скаргу Відділу ДВС у місті Рівному подано на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і мотивовано тим, що Закон № 1404-VIII не надає права державному виконавцеві знімати арешт з майна боржника під час повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 37 цього Закону, оскільки у цьому випадку виконавче провадження не є закінченим.
При цьому виконавець, який виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, або інша посадова особа державної виконавчої служби вже позбавлені права вчиняти будь-які виконавчі дії у цьому виконавчому провадженні без повторного пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання, в тому числі приймати рішення про виключення відомостей щодо боржника з Єдиного реєстру боржників.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що боржник не сплатив витрати виконавчого провадження та виконавчий збір.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 рокувідкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
27 лютого 2024 року справа № 569/6143/23 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС у місті Рівному перебував виконавчий лист № 2-1743/10, виданий 25 січня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області на виконання рішення цього суду від 03 березня 2010 року, яким стягнено солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ТОВ "Український промисловий банк" заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2008 року № 336-012/ФКВ-08 в іноземній валюті у розмірі 65 155,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України 7,985 грн за 1 долар США на день звернення до суду з позовом становило 520 264,11 грн, а також у національній валюті України - 17 957,41 грн (а. с. 23-25).
Вперше за заявою ПАТ "Дельта Банк", яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ "Український промисловий банк", державний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1. За повідомленням стягувача (нового кредитора) залишок заборгованості за виконавчим листом № 2-1743/10 становив 447 537,24 грн.
28 березня 2016 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 державний виконавець наклав арешт на належне боржнику ОСОБА_1 майно, а 10 листопада 2017 року виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-1743/10 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-ХVІ (а. с. 23-25).
У липні 2019 року ПАТ "Дельта Банк" вдруге пред`явило вказаний виконавчий документ на виконання. 31 липня 2019 року головний державний виконавець Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, у межах якого цього ж дня наклала арешт на майно, а 12 грудня 2019 року - на грошові кошти боржника ОСОБА_1 (а. с. 16-18).
Постановою від 30 липня 2020 року головний державний виконавець Відділу ДВС у місті Рівному Шупік К. В. повернула стягувачу виконавчий лист № 2-1743/10 у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (а. с. 19).
02 жовтня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір № 2307/к про відступлення прав вимоги, за яким права вимоги, у тому числі за кредитним договором від 17 серпня 2008 року № 336-012/ФКВ-08, відступлені новому кредитору - ТОВ "Діджи Фінанс". Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2021 року замінено стягувача у виконавчому листі № 2-1743/10 з ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ "Діджи Фінанс" (а. с. 9-12, 14).
Згідно з довідкою ТОВ "Діджи Фінанс" від 15 грудня 2020 року № ДФ1512/2 станом на 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 повністю погасив заборгованістьза кредитним договором від 17 серпня 2008 року № 336-012/ФКВ-08 і новий кредитор не має будь-яких фінансових та майнових претензій до позичальника в частині виконання умов цього договору (а. с. 13).
На письмовий запит (звернення) ОСОБА_1 від 07 лютого 2023 року Відділ ДВС у місті Рівному 22 лютого 2023 року повідомив, що скасувати арешт неможливо, оскільки виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1743/10 завершене з підстав, що не передбачали зняття арешту з майна боржника (а. с. 21-25).
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання саме цього виконавчого документа (про стягнення виконавчого збору) накладав арешт на майно боржника.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 27 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).