ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/330/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Бородій"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (головуючий - Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2023 (суддя Белов С.В.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Бородій"
до: (1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, (2) Фізичної особи - підприємця Супрун Ніни Петрівни, (3) Макіївської сільської ради
про визнання недійсним договору оренди землі, додаткової угоди та повернення земельної ділянки
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Супрун Ніни Петрівни
до Фермерського господарства "Бородій"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: (1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, (2) Макіївської сільської ради
про визнання недійсним державного акта на право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини спору
1. 26.03.1992 виконавчий комітет Носівської районної Ради народних депутатів Чернігівської області прийняв рішення № 42 "Про відведення земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства", згідно з яким ОСОБА_1 у довічне успадковуване володіння для створення селянського (фермерського) господарства надано земельну ділянку загальною площею 10 га, в тому числі 10 га сільгоспугідь, з них 10 га ріллі, розташованих на території Калинівської сільської Ради народних депутатів.
2. 06.04.1992 виконавчий комітет Носівської районної Ради народних депутатів Чернігівської області прийняв рішення № 54 "Про розширення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 ", відповідно до якого залишив земельну ділянку в розмірі 10 га, виділену відповідно до рішення виконкому від 26.03.1992 № 42 та рекомендував виконкому Калинівської сільської ради розглянути питання про надання гр. ОСОБА_1 у тимчасове користування (на умовах оренди) земельну ділянку в розмірі 40 га.
3. 12.05.1992 Носівська районна Рада народних депутатів (10 сесія 21 скликання) прийняла рішення "Про відведення земельної ділянки для створення селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", яким припинила право колгоспу ім. Калініна на користування землями запасу та надала гр. ОСОБА_1 у довічне успадковуване володіння для створення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку загальною площею 10 га, в тому числі 10 га сільгоспугідь, з них 10 га ріллі, розташовану на території Калинівської сільської Ради народних депутатів.
4. 28.07.1992 Носівська районна Рада народних депутатів (11 сесія 21 скликання) прийняла рішення "Про виділення земельної ділянки під розширення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 ", яким припинила право колгоспу ім. Калініна на користування землями запасу на площі 40,3 га, в т.ч. 40 га сільгоспугідь, з них 38 га ріллі, 2 га пасовищ, 0,1 га доріг, 0,2 га водоймищ, та надала гр. ОСОБА_1 у користування для розширення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку загальною площею 40,3 га, в т.ч. 40 га сільгоспугідь, з них 38 га ріллі, 2 га пасовищ, 0,1 га доріг, 0,2 га водоймищ із земель запасу, розташованих на території Калинівської сільської Ради народних депутатів.
5. Відповідно до копії Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого гр. ОСОБА_1, останньому у довічне успадковуване володіння для ведення селянського (фермерського) господарства надано 40,4 га землі в межах згідно з планом землеволодіння на підставі рішення 11 сесії районної Ради народних депутатів Носівського району Чернігівської області Української РСР від 28.07.1992 (без зазначення номеру). В цьому Державному акті вказано, що його зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадкованого володіння землею за № 14.
6. З копії ж Акта про перенесення в натуру меж земельної ділянки, наданої гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства від 30.08.1992 слідує, що на виконання рішення 11 сесії 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 інженером землевпорядної організації у присутності представника районного відділу землекористування і землеустрою та землекористувача проведено перенесення в натуру меж земельної ділянки наданої із земель запасу Калинівської сільської Ради народних депутатів Носівського району у довічне успадковуване володіння загальною площею 40,4 га, в тому числі за угіддями: орної 39,0 га, пасовища 1,0 га, дороги 0,2 га, копані 0,2 га. Межові знаки, якими закріплені земельні ділянки, в кількості 11 штук, показані представником в натурі, відповідальність за збереження меж і межових знаків покладено на землеволодільця (землекористувача) та місцеву Раду народних депутатів.
7. 22.09.1995 ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Промінь" (код ЄДРПОУ 21408946), а 25.11.2009 створене господарство було припинено.
8. В подальшому, 27.08.2013 Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області прийнято наказ № ЧН/7423881500:02:001/00000431 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", згідно з яким затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства Супрун Ніні Петрівні на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області" (пункт 1), надано Супрун Ніні Петрівні в оренду земельну ділянку площею 26,0542 га (кадастровий номер 7423881500:02:001:1003), для ведення фермерського господарства, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 103967474238), строком на 10 років, розташовану на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області (пункт 2), встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки (пункт 3), начальнику відділу Держземагенства у Носівському районі наказано здійснити заходи щодо укладення договору оренди земельної ділянки (пункт 4).
9. 20.09.2013 Головне управління Держземагенства у Чернігівській області (як орендодавець) і Супрун Ніна Петрівна (як орендар) уклали договір оренди землі (далі - Договір оренди землі від 20.09.2013), відповідно до пункту 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 26,0542 га, в тому числі: рілля - 20,5818 га, сіножаті-0,1136 га, пасовища-5,3153 га, під господарськими шляхами і прогонами - 0,0435 га, яка знаходиться на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.
10. Земельна ділянка, як об`єкт оренди, має кадастровий номер 7423881500:02:001:1003, форму власності - державну (відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: серія ЕАІ №813372 від 12.07.2013), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 486 265,69 грн (пункти 2, 4, 5 Договору оренди землі від 20.09.2013).
11. Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі від 20.09.2013 цей договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
12. Сторонами визнано, що земельна ділянка площею 26,0542 га з кадастровим номером 7423881500:02:001:1003 є частиною земельної ділянки 40,4 га, визначеної згідно з планом землеволодіння Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею.
13. 22.02.2017 Супрун Ніна Петрівна була зареєстрована як Фізична особа - підприємець з метою ведення фермерського господарства.
14. Між тим 03.11.2017 ОСОБА_1 створив та зареєстрував ще одне фермерське господарство, а саме Фермерське господарство "Бородій" (код ЄДРПОУ 41705123). При цьому статуту та інших документів, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація Фермерського господарства "Бородій", матеріали справи не містять.
15. 25.11.2020 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області прийняло наказ № 6-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", відповідно до якого вирішило передати Макіївській сільській раді Носівського району Чернігівської області у комунальну власність Макіївської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 607,0165 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Макіївської територіальної громади Носівського району Чернігівської області, згідно з актом приймання -передачі земельної ділянки.
16. До складу зазначених земельних ділянок увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 7423881500:02:001:1003, площею 26,0542 га, яка перебуває в оренді у Фізичної особи - підприємця Супрун Ніни Петрівни.
17. Підставою для здійснення такої передачі, як убачається зі змісту наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 6-ОТГ від 25.11.2020 слугували вимоги статей 15-1, 117, 122, 125, 126 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 730-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Чернігівської області", наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 № 485 "Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності", Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308.
18. 19.03.2021 Макіївською сільською радою (6 сесія 8 скликання) прийнято рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок", яким вирішено внести зміни, зокрема, до Договору оренди землі від 20.09.2013, а саме: змінити розмір орендної плати на 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та продовжити термін дії договору після його закінчення на 10 років.
19. 31.03.2021 Макіївська сільська рада (як орендодавець) та Супрун Ніна Петрівна (як орендар) уклали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі від 20.09.2013, якою внесли зміни та доповнення до цього договору, зокрема: змінили орендодавця на Макіївську сільську раду; збільшили орендну плату до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; погодили, що договір укладено строком на 20 років, але в будь-якому випадку він діє до закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Узагальнений зміст і підстави первісних і зустрічних позовних вимог
20. Посилаючись на наведені обставини та вважаючи, що Договір оренди землі від 20.09.2013 та Додаткова угода № 1 від 31.03.2021 до нього укладені з порушенням вимог земельного законодавства та порушують право Фермерське господарство "Бородій" (далі - ФГ "Бородій") на користування переданою йому у довічне успадковуване володіння земельною ділянкою, останнє звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області), Фізичної особи - підприємця Супрун Ніни Петрівни (далі - ФОП Супрун Н.П.) і Макіївської сільської ради (далі - Макіївська сільрада), в якому просило визнати недійсними вказані договір та додаткову угоду, а також зобов`язати ФОП Супрун Н.П. повернути йому спірну земельну ділянку.
21. Зі свого боку ФОП Супрун Н.П. звернулася до місцевого господарського суду із зустрічним позовом до ФГ "Бородій", за участю третіх осіб - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області і Макіївської сільради, в якому просила визнати недійсним, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Носівської районної Ради народних депутатів (11 сесія 21 скликання) від 28.07.1992 Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння за № 14. Наполягала, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 40,3 (40,4) га була передана ОСОБА_1 не у довічне успадковуване володіння, а у користування з метою розширення фермерського господарства, а тому оспорюваний Державний акт виданий щодо неіснуючого права, однак безпідставно використовується ФГ "Бородій" для оспорювання чинного права оренди ФОП Супрун Н.П. на спірну земельну ділянку.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
22. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 27.06.2023 у задоволенні обох позовів відмовив.
22.1. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Державного акта про право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,4 га, виданого на ім`я ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Супрун Н.П. не доведені відповідними доказами та необґрунтовані, оскільки:
(1) право, посвідчене державним актом є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування, а тому захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку; доказів визнання недійсним рішення Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 "Про виділення земельної ділянки під розширення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 " сторонами суду не надано;
(2) матеріали справи не містять доказів припинення ФГ "Бородій" у відповідності до вимог статті 141 Земельного кодексу України права користування земельною ділянкою, зокрема, на підставі добровільної відмови від такого права чи вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
(3) незважаючи на відсутність у Земельному кодексі УРСР, чинному станом на момент видачі оспорюваного Державного акта такого правового титулу права на землю як довічне успадковуване володіння, доводи ФОП Супрун Н.П. не дозволяють дійти беззаперечного висновку, що цей Державний акт виданий з порушенням норм законодавства та може бути визнаний недійсним;
(4) спірний Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею виданий в 1992 році, а тому не може порушувати цивільні права чи інтереси ФОП Супрун Н.П., що виникли у 2013 році.
22.2. Щодо ж первісних позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди землі від 20.09.2013, Додаткової угоди № 1 від 31.03.2021 до нього та зобов`язання ФОП Супрун Н.П. повернути ФГ "Бородій" спірну земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки констатував доведеність матеріалами справи обставини належності ОСОБА_1 права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 40,4 га, яке не припинилося в установленому законом порядку. Звідси вирішив, що ГУ Держземагенства у Чернігівській області станом на 20.09.2013 та Макіївська сільська рада станом на 31.03.2021 дійсно не мали правових підстав для укладення оспорюваних договору оренди землі та додаткової угоди до нього.
22.3. Однак, з огляду на подану ФОП Супрун Н.П., в порядку передбаченому статтею 267 Цивільного кодексу України заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та враховуючи встановлений факт спливу позовної давності, суд першої інстанції у задоволенні первісного позову також відмовив.
23. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.12.2023 рішення місцевого господарського суду від 27.06.2023 в частині мотивів відмови в задоволенні первісного позову змінив і виклав мотивувальну частину рішення в редакції своєї постанови. В частині ж відмови в задоволенні зустрічного позову рішення місцевого господарського суду скасував і прийняв нове рішення, яким зустрічний позов ФОП Супрун Н.П. задовольнив. Визнав недійсним Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею площею 40,4 га виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Носівської районної Ради народних депутатів (11 сесія 21 скликання) від 28.07.1992 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння за № 14.
24. Постанову мотивував такими аргументами і обставинами.
Щодо первісного позову
24.1. Чинним на час видачі оспорюваного Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею законодавством було передбачено, що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, могли одержати земельні ділянки у довічне успадковуване володіння за рішенням відповідної Ради народних депутатів на умовах і в порядку, визначеному Законом України "Про селянське (фермерське) господарство".
24.2. При цьому, за встановленим Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" порядком обов`язковою умовою для прийняття рішення, у даному випадку, районною Радою народних депутатів був попередній розгляд поданої громадянином відповідної заяви виконавчим комітетом цієї Ради при наявності подання сільської, селищної Ради народних депутатів.
24.3. З матеріалів даної справи вбачається, що ФГ "Бородій" посилається як на підставу видачі громадянину ОСОБА_1 . Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого за № 14, на рішення 11 сесії 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 "Про виділення земельної ділянки під розширення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 ".
24.4. Але відповідно до вказаного рішення земельна ділянка загальною площею 40,3 га із земель запасу, розташованих на території Калинівської сільської Ради народних депутатів, надавалася громадянину ОСОБА_1 для розширення селянського (фермерського) господарства у користування, а не у довічне успадковуване володіння.
24.5. Більше того, зазначеному рішенню Носівської районної Ради народних депутатів передувало рішення виконавчого комітету цієї Ради від 06.04.1992 № 54 "Про розширення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 ", яким рекомендувався розгляд питання про надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 40 га саме у тимчасове користування (на умовах оренди).
24.6. Інших рішень 11 сесії 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 одночасно з попереднім рішенням виконкому цієї Ради про надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 40,3 га для ведення селянського (фермерського) господарства, зокрема, у довічне успадковуване володіння, матеріали цієї справи не містять.
24.7. Приписами частини четвертої статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" було передбачено, що у разі надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства у користування з головою цього господарства укладається договір на користування землею на умовах оренди, у разі надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння землею або у приватну власність на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідний Державний акт.
24.8. Отже, наслідком прийняття 11 сесією 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів рішення від 28.07.1992 "Про виділення земельної ділянки під розширення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 " могло бути укладення з головою селянського (фермерського) господарства договору на користування землею на умовах оренди, а не видача на ім`я голови селянського (фермерського) господарства Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею.
24.9. За викладеного ФГ "Бородій" у цьому провадженні не доведено належними доказами та не обґрунтовано нормами законодавства правових підстав для набуття ОСОБА_1 права довічного успадковуваного володіння та видачі йому, як землеволодільцю, Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 40,4 га, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 14.
24.10. У цій частині заслуговує на увагу також те, що відповідно до копій сторінок з Книги записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею по Носівській районній Раді народних депутатів Чернігівської області за № 14 було вчинено запис про реєстрацію Державного акта на право довічного успідковуваного володіння землею, виданого ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10 га, а не на 40,4 га. Запис же про реєстрацію Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого ОСОБА_1, на земельну ділянку площею 40,4 га здійснено 16.10.1992 у хронологічному порядку після запису від 14.10.1992 за № 20, проте з присвоєнням йому № 14 а.
24.11. Так, правовою підставою набуття права власності чи права користування на землю громадянами, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, є відповідне рішення районної Ради народних депутатів, яке є правовстановлюючим документом, а державний акт є похідним від такого рішення документом, яким посвідчується відповідне право власника чи користувача земельної ділянки. Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлюється відповідним договором.
24.12. Оскільки ФГ "Бородій" не доведено наявності рішення Носівської районної Ради народних депутатів, як правовстановлюючого документа, про надання ОСОБА_1, у довічне успадковуване володіння для ведення селянського (фермерського) господарства земельної ділянки площею 40,4 га, Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, виданий ОСОБА_1, не має юридичної сили та не може бути належним доказом посвідчення набуття ОСОБА_1 права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 40,4 га для ведення селянського фермерського господарства.
24.13. З огляду на те, що обґрунтуванням позовних вимог за первісним позовом слугувало саме посилання ФГ "Бородій" на перехід до нього від засновника права володіння земельною ділянкою загальною площею 40,4 га, посвідчене Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого за № 14, який юридичної сили не має, слід дійти висновку що позивачем за первісним позовом не доведено того, що він є заінтересованою особою у спірних правовідносинах і його права, як землекористувача, порушені укладеними між відповідачами за первісним позовом Договором оренди землі від 20.09.2013 та Додатковою угодою № 1 до нього від 31.03.2021.
24.14. Таким чином, оскільки ФГ "Бородій" у спірних правовідносинах не доведено наявності суб`єктивного матеріального права землекористувача (права довічного успадковуваного володіння) на земельну ділянку площею 40,4 га, у задоволенні його позовних вимог належить відмовити.
24.15. Позаяк при дослідженні доказів з`ясована відсутність порушеного у позивача за первісним позовом права, за захистом якого він звернувся до господарського суду у даній справі, що є підставою для відмови у первісному позові у зв`язку з його необґрунтованістю, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню позовна давність, про яку заявила ФОП Супрун Н.П.
24.16. Зважаючи на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, але з інших підстав, рішення суду першої інстанції за результатами вирішення спору за первісним позовом підлягає зміні, з викладенням мотивувальної його частини у редакції постанови апеляційного господарського суду.
Щодо зустрічного позову
24.17. Наявними у справі доказами підтверджено, що ФОП Супрун Н.П. є правомірним користувачем спірної земельної ділянки площею 26, 0542 га на підставі Договору оренди землі від 20.09.2013 та Додаткової угоди № 1 від 31.03.2021 до нього.
24.18. Однак, це право оспорююється ФГ Бородій", зокрема, шляхом подання первісного позову у даній справі про визнання недійсними вказаних договору та додаткової угоди з посиланням на наявність у нього права володіння цією земельною ділянкою згідно з Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого в Книзі відповідних актів за № 14.
24.19. Водночас в ході розгляду первісних позовних вимог судом апеляційної інстанції установлено, що вказаний Державний акт видано без правовстановлюючого документа, а номер його реєстрації не відповідає як номеру, зазначеному у Книзі реєстрації, так і хронологічному порядковому номеру за датою здійсненої реєстрації та висновувано, що юридичної сили такий акт не має, а зазначене у ньому право до позивача за первісним позовом не перейшло.
24.20. Проте, наявність у розпорядженні ФГ "Бородій" вказаного Державного акта, яким посвідчується неіснуюче право довічного успадковуваного володіння землею призводить до вчинення останнім дій, направлених на проведення державної реєстрації права володіння земельною ділянкою та пред`явлення позову до ФОП Супрун Н.П., що безумовно порушує її право користування орендованою земельною ділянкою.
24.21. За викладено суд апеляційної інстанції вважає, що зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з зустрічним позовом та прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції для захисту порушеного права оренди ФОП Супрун Н.П. необхідно усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним документа, яким посвідчене неіснуюче у ФГ "Бородій" право.
24.22. Задоволення такого позову призведе до скасування (анулювання) документа, яким посвідчене неіснуюче право та забезпечить запобігання вчиненню дій, що порушують права позивача за зустрічним позовом.
24.23. Як свідчать матеріали справи, ФОП Супрун Н.П. про порушення свого права довідалася та могла довідатися лише з поданої ОСОБА_1 позовної заяви до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, Супрун Н.П., Макіївської сільради про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування рішення та запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі у справі № 741/1079/21.
24.24. Отже, зустрічна позовна заява ФОП Супрун Н.В. у даній справі подана в межах позовної давності, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні. Заява ФГ "Бородій" про застосування до поданого ФОП Супрун Н.П. зустрічного позову позовної давності не підлягає задоволенню.
24.25. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині результатів розгляду зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення зустрічного позову повністю.
Касаційна скарга
25. Не погодившись із судовими рішеннями, ФГ "Бородій" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 скасувати повністю, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.06.2023 скасувати частково в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог з мотивів спливу позовної давності і ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ФГ "Бородій" задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
26. Скаржник стверджує, що приймаючи оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано положення статей 1, 8, 41 Конституції України, статей 2, 4, 5, 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час надання земельної ділянки для створення СФГ), статей 7, 23, 51 Земельного кодексу України (у редакції від 13.03.1992), статті 116 Земельного кодексу України (у редакції станом на час розгляду справи), статті 203 Цивільного кодексу України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та не враховано висновків Верховного Суду щодо правильного застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, які викладено у постановах від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19, від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, від 29.01.2020 у справі № 663/2123/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14, від 08.09.2021 у справі № 9901/315/20, від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 про те, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає й висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 22.09.2005 у справі № 5-рп/2005.
27. Обґрунтовуючи наведене ФГ "Бородій" пояснює, що Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, виданий гр. ОСОБА_1 є належним доказом виникнення у нього вказаного в цьому акті права, адже такий акт видано на підставі чинного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та у встановленому законодавством порядку. Суд апеляційної інстанції не врахував, що довічне успадковуване володіння має дві складових - володіння і користування, а тому той факт, що у рішенні 11 сесії 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 вказано про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 у користування не свідчить про те, що таке користування не може бути підтверджене Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею. Певні недоліки у змістовому наповненні рішення районної Ради не можуть впливати на дійсність виданого Державного акта.
28. Висновок же апеляційного суду про те, що рішенню 11 сесії 21 скликання Носівської районної Ради народних депутатів від 28.07.1992 передувало рішення виконавчого комітету цієї Ради від 06.04.1992 № 54 "Про розширення земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 ", яким рекомендувався розгляд питання про надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 40 га саме у тимчасове користування (на умовах оренди) взагалі є безпідставним, позаяк в матеріалах справи є лише сканкопія проєкту цього рішення, яка є неналежним доказом тому, що рішенням виконкому саме цей проєкт затверджено. Більше того, цей проєкт є й недопустимим доказом, адже на сесії 27.07.1992 Рада розглядала проєкт відведення земельної ділянки, а не подання чи затвердження рішення виконкому.
29. Скаржник наполягає, що недопустимими доказами у цій справі є також і копії сторінок з Книги записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею по Носівській районній Раді народних депутатів Чернігівської області, які суд апеляційної інстанції поклав в основу оскаржуваної постанови. Зазначає, що вказана Книга районним відділом земельних ресурсів велася виключно для себе, до сторінок вносились виправлення, копії ж з них не засвідчені належним чином, а тому до уваги судом братися не могли.