ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 240/34639/22
адміністративне провадження № К/990/36397/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 (суддя - Нагірняк М. Ф.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 (колегія суддів у складі: Боровицького О. А., Шидловського В. Б., Курка О. П.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність Головного управлінні Національної поліції в Житомирській області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за період з 15.06.2016 по 30.11.2020;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області встановити, нарахувати та виплати позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за період з 15.06.2016 по 30.11.2020;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при звільненні зі служби в органах Національної поліції йому не було виплачено всі належні суми грошового забезпечення. Позивач уважає, що з 15.06.2016 по 30.11.2020 він мав доступ до роботи до відомостей із ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно", що передбачає надбавку в розмірі 15% від посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень. Крім того, позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік, а при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби не було враховано суми індексації його грошового забезпечення. На своє звернення позивач від відповідача отримав письмову відповідь, в якій зазначено про відсутність правових підстав для здійснення вказаних виплат.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач у зазначений період проходив службу на відповідних посадах в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Також судом встановлено та визнається сторонами, що наказом Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області від 15.06.2016 № 11-д та наказом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 09.04.2021 № 5-д позивачу був наданий доступ до державної таємниці (для роботи з інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"). Наказом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 30.09.2022 № 14о/с припинено позивачу доступ до державної таємниці у зв`язку зі звільненням зі служби в Національній поліції.
Крім того, судом встановлено та визнається сторонами, що позивачу в період з 07.11.2015 по 29.11.2020 надбавка до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалася і відповідно не виплачувалася.
Така надбавка за службу в умовах режимних обмежень у відповідних розмірах позивачу встановлювалася лише наказами Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 30.11.2021 № 321о/с, від 09.02.2021 № 50о/с та від 10.12.2021 № 493 о/с.
Також суд зазначає, що у розумінні вимог частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) указані обставини, що визнаються сторонами не підлягають доказуванню, оскільки суд не має обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності.
При цьому суд зазначає, що суть спору між сторонами в цій справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу лише за період з 15.06.2016 по 30.11.2020.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 3 дні щорічної основної відпустки за 2015 рік і 7 днів додаткової відпустки за 2021 рік. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що саме перебування позивача на посадах, що передбачають можливу роботу з документами з грифом секретності "цілком таємно", наявність допуску до роботи з такими документами та відсутність вмотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу не може свідчити про системність роботи особи з розроблення, виготовлення, обліку, зберігання використання документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, та приймання рішень з цих питань або здійснення постійного контролю за станом охорони державної таємниці в розумінні вимог статті 30 Закону України "Про державну таємницю" та пункту 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та не може свідчити про наявність права на встановлення йому щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за цей період.
Також суд зазначив, що з огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні указаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Закону України "Про відпустки". Суд встановив, що позивачем станом на час його звільнення не було використано три календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік та 7 днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2021 рік і відповідну компенсацію за вказані невикористані дні відпустки йому виплачено не було. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані ним 3 дні щорічної основної відпустки за 2015 рік і 7 днів додаткової відпустки за 2021 рік, проте відповідач протиправно під час звільнення останнього її не виплатив.
Крім того, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають, оскільки індексація грошового забезпечення не є складовою місячного грошового забезпечення поліцейського, а певною соціальною гарантією, яка може нараховуватися за певних умов для відшкодовування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні йому розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області, які полягають у здійсненні позивачу розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування індексації, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області перерахувати позивачу розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням суми індексації та здійснити виплату донарахованих сум даного додаткового виду грошового забезпечення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь сплачений судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 1984,80 грн.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 15.12.2021 у справі № 400/3224/19 та від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020 щодо включення індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги при звільненні.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
31.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 240/34639/22.
Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з пунктами 4, 5 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з частиною п`ятою статті 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 102 Закону № 580-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 розділу VI Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров`я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Абзацом 1 пункту 6 розділу VI Порядку № 260 передбачено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За приписами статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.