1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 560/3153/23

адміністративне провадження № К/990/43503/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, прийняте у складі судді Фелонюк Д.Л. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гонтарука В.М. (головуючий), Матохнюка Д.Б., Білої Л.М.,

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцю Збройних Сил ОСОБА_1 ;

1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу, з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) за безпосередню участь у бойових діях.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

5. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №1051 позивач отримав додаткову винагороду згідно з Постановою №168 в таких розмірах: за лютий 2022 року - 0,00 грн, за березень 2022 року - 20322,58 грн., за квітень 2022 року - 5806,45 грн., за травень 2022 року - листопад 2022 року по 30000,00 грн., за грудень 2022 року - 23225,81 грн.

6. Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за вказані періоди, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково.

7.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

7.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

7.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за періоди з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 10.10.2022 позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Від в/ч НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №560/3153/23, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині повністю.

10. Ця касаційна скарга подана з підстав неповного з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи

11. Нормативною підставою для касаційного оскарження судових рішень в цій справі відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

11.1. Аргументуючи свою позицію, скаржник зазначив, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:

- пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім ʼям під час дії воєнного стану", в цілому, визначення терміну бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, що проходять службу у частинах підпорядкованих Командування Сил логістики Збройних сил та командуваннями військових частин (підрозділів) Оперативно тактичних-угрупованнь та Оперативно стратегічних- угруповань підпорядкованих Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України у зв`язку - із невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої п. 1 Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168;

- пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану", в цілому Інструкцій (доручень) Міністра Оборони України від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 рокуʼ №248/1529 (діяли до 01.06.22 року), щодо порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, що проходять службу у частинах підпорядкованих Командування Сил логістики Збройних сил та командуваннями військових частин (підрозділів) Оперативно тактичних-угрупованнь та Оперативно стратегічних- угруповань підпорядкованих Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно п. 2-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

- визначення чітких строків складання документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває)

- зазначення вичерпних підстав у документах для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому угриманні якої він не перебуває).

11.2. Відповідач звертає увагу, що позивач знаходився у відрядженні іншого забезпечення (командира) та військову частину НОМЕР_1 вчасно не повідомлялося, а також не було надано документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях.

11.3. Скаржник зазначає, що відповідно до розпорядження з логістичного забезпечення ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" №Р-613дск, що присутнє в матеріалах справи, відповідно до якого організацію роботи з виконання завдань покладено на ІНФОРМАЦІЯ_2, можна стверджувати, що позивач знаходився у підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 (вч. НОМЕР_2, АДРЕСА_1 ), а ІНФОРМАЦІЯ_2 (вч. НОМЕР_2 ) у підпорядкуванні ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1"., згідно довідок №313/отул/8023д від 05.10.2022 р. та №313/отул/8748д від 04.11.2022 р у підставах зазначені бойові розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_2 під індексом "КП", вважаємо такий факт неприйнятним, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 не може виписувати бойові розпорядження, вже на видане розпорядження заступника з логістичного забезпечення на прикладі №-613дск так як заступник ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1" це вищий орган управління, виходячи з таких тверджень документом для виконання завдань пов`язаних з логістичким забезпеченням є "Розпорядження", що в свою чергу ніяк не пов`язане з виконанням бойових завдань та є таким, якого не передбачено дорученнями Міністра Оборони України від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 року №248/1529, та №912/з/29 від 23.06.22 рок д ля виплати додаткової винагороди. Щодо довідки,№313/отул/4165д від 03.07.2022 року (вх.1816 від 15.08.22 року ) скаржник вважає, що такий документ не підлягає до виконання через те, що надійшов взагалі з пропущенням строків, що унеможливлює виконання доручень керівництва. Також відповідач звертає увагу, що у відповідності до п.3.2.17 Тимчасової настанови з логістичного забезпечення Збройних Сил України (частина 2) доведення завдань до підпорядкованих і доданих підрозділів (в тому числі завдання із всебічного забезпечення) здійснюються дерективними документами (наказами (витягами з наказів) розпорядженнями (попередніми розпорядженнями), проте ніяк ке бойовими розпорядженнями, що свою чергу унеможливлювало розгляд вищезгаданих довідок.

11.4. Також відповідач зауважив, що за своїм характером військова часгина НОМЕР_1 виконує завдання не пов`язанні з прямим контактом з противником, в тому числі на лініях зіткнення, основним цільовим призначенням є логістичне забезпечення з ремонту та підвозу техніки, що в свою чергу дає зрозуміти, що за кожне бойове завдання командир підрозділу готує окремий рапорт (бойове донесення із зазначенням термінів виконання чи невиконання) при цьому термін бойового розпорядження не може тривати більше 7-10 діб, так як у противному випадку згідно довідок вбачається що поставлені завдання позивачем не виконані, а бойове розпорядження не закрито в тому числі у зв`язку із відсутністю донесень командира ІНФОРМАЦІЯ_2 за кожне виконане завдання. Вказує, що у довідках дійсно присутні рапорти командира об`єднаної групи логістичного забезпечення - заступника командира військової частини НОМЕР_3 II з логістики (вищий орган управління) за окремі періоди, проте такий рапорт є недоцільним у даному випадку так як про виконані завдання в тому числі позивачем повинен був рапортувати командир ІНФОРМАЦІЯ_2, але аж ніяк не посадова особа яка уповноважена приймати такі донесення. Виходячи з наявного вбачається, що орган уповноважений видавати довідки про безпосередню участь позивача у веденні бойових дій, грубо порушуючи усі норми та правила, погоджував видані бойові розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2, який вже виконував "Розпорядження" вищого командування, ще й з невірними індексами порядкового номера, на всі періоди відрядження позивача, що ставить під сумнів існування таких документів, які згадуються у довідках та є в матеріалах справи.

12. Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Позиція Верховного Суду

13. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

14. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди військовослужбовцю, який проходить службу у частині, підпорядкованій Командуванню Сил логістики Збройних сил, відрядженому до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання, підпорядкованого Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.

15. Рішення суду першої інстанції, залишене без змін судом апеляційної інстанції, оскаржується в/ч НОМЕР_1 лише в частині задоволених позовних вимог, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ані позивач, ані в/ч НОМЕР_1 не оскаржували рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а тому Верховний Суд не надає оцінки рішенню суду цієї інстанції в означеній частині.

16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

18. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

19. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

20. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

21. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

22. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

23. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

24. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

25. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

26. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

27. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.


................
Перейти до повного тексту