ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа №380/17239/22
адміністративне провадження № К/990/22497/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Погребняка Дмитра Євгеновича
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року (головуючий суддя - Большакова О.О., судді: Затолочний В.С., Качмар В.Я.)
у справі № 380/17239/22
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер-сержанта ОСОБА_2 від 10 листопада 2022 року щодо відмови громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у перетинанні Державного кордону України на виїзд з України;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) утриматись від вчинення певних дій відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме утриматися від заборони перетинання громадянином України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, державного кордону України на виїзд з України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10 листопада 2022 року у контрольно-пропускному пункті "Рава-Руська-Хребенне" відповідачем безпідставно відмовлено у перетині державного кордону з виїзду з України. При цьому, позивач надав повний пакет документів, які підтверджують, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, тому оскаржуване рішення про відмову в перетині державного кордону України є неправомірним.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позов було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення інспектора прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер-сержанта ОСОБА_2 від 10 листопада 2022 року щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 у перетинанні Державного кордону України на виїзд з України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
5. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати таке рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2023 року для розгляду справи №380/17239/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Мартинюк Н.М., Губська О.А.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
9. Листом Люблінського політехнічного університету (Республіка Польща) від 27 жовтня 2022 року підтверджено, що позивач з 01 жовтня 2022 року буде проходити курс польської мови тривалістю 1 рік денної форми в цьому університеті - до 30 червня 2023 року, для його підготовки до навчання першого рівня.
10. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 25 травня 2009 року позивач як військовозобов`язаний перебуває на обліку у Житомирському військовому комісаріаті Житомирської області.
11. Зі змісту довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04 листопада 2022 року № ВВОБСС/522 судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.
12. Відповідний запис щодо відстрочки від призову наявний у розділі "VII. Службові відмітки" військового квитка позивача.
13. 10 листопада 2022 року позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Рава-Руська-Хребенне" з метою здійснити перетинання державного кордону на виїзд з України.
14. Однак, інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер-сержантом ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_1 .
15. Відповідно до вказаного рішення, на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 57, громадянина України ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як він не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
16. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону України документи, які підтверджують, що він є студентом Люблінського політехнічного університету (Республіка Польща) очної форми навчання та довідку ІНФОРМАЦІЯ_6 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, мав право на перетин державного кордону України як здобувач фахової вищої освіти, який навчається за кордоном та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
18. При цьому суд першої інстанції наголосив, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством.
20. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що навіть факт наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених абзацом 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та дозвіл керівника районного ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо виїзду з України відповідно до вимог частини четвертої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не наділяє позивача правом на перетин кордону для виїзду з України під час введення правового режиму воєнного стану, адже відповідно до положень пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57, у разі введення на території України воєнного стану право на перетин державного кордону не поширюється, серед інших, на здобувачів освіти (денна форма здобуття освіти), яким є позивач (абзац 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі представник позивача зазначає підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" у взаємозв`язку з приписами статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".
22. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивач поступив на денну форму навчання за кордоном, мав відстрочку від мобілізації та отримав дозвіл на виїзд за кордон від ІНФОРМАЦІЯ_10, проте не зміг реалізувати своє право через дії відповідача, адже жодним законом не встановлено обмеження на виїзд за кордон чоловіків від 18 до 60 років.
23. Звертає увагу на те, що у статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" також жодного слова не сказано про обмежувальні заходи щодо виїзду за кордон осіб, яким законом надається право на відстрочку від мобілізації в особливий період, до яких відносяться і студенти, зокрема закордонних вузів. Самі по собі Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57, не можуть містити заборони конституційного права за статтею 33 Конституції України, яка встановлюється виключно законом. В порушення вимог частини першої статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" суд апеляційної інстанції не зазначив і яким саме законодавством передбачена відмова у виїзді за кордон.
24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач звертає увагу на те, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не гарантує йому беззаперечного права на перетинання державного кордону для виїзду з України, оскільки в силу положень пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57, таким правом він в умовах воєнного стану не наділений. Надана позивачем довідка від 04 листопада 2022 року, по-перше, видана для продовження навчання за кордоном, яке позивач ще не розпочинав, а, по-друге, не є військово-обліковим документом, а отже не може бути застосована для підтвердження відстрочки від призову на військову службу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Спірні правовідносини між сторонами склались щодо законності підстав для заборони/обмеження позивачу перетнути кордону України.
27. В рамках спірних правовідносин Верховний Суд має дати відповідь на питання, які були поставлені представником позивача у касаційній скарзі:
чи існує заборона виїзду чоловікові віком від 18 до 60 років і яким законом така заборона встановлена;
чи має право на виїзд за кордон особа, якщо йому надано відповідний дозвіл ІНФОРМАЦІЯ_10.
28. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" у взаємозв`язку з приписами статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".
29. Слід зауважити про те, що після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у постановах від 17 серпня 2023 року у справі № 380/7792/22, від 31 серпня 2023 року у справі №380/572/23, від 27 вересня 2023 року у справі № 380/16876/22, від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3428/22, від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3951/22, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/15200/22, від 23 листопада 2023 року у справі № 260/4613/22, від 14 лютого 2024 року у справі № 380/18153/22 сформував правовий висновок, відповідно до якого той факт, що Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, не означає, що такі обмеження не можуть застосовуватися на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які є спеціальними для цього періоду.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
32. Водночас, стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
33. Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.
34. Зі змісту статті 23 Конституції України слідує, що кожна людина має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. З цього випливає, що людина є частиною суспільства, інтереси якого (як от національна безпека, громадський порядок, права та свободи інших людей) можуть виправдати обмеження прав людини, які не є абсолютними. Належне виконання громадянами своїх обов`язків має бути забезпечене державою.
35. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.
36. Положеннями пункту 6 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
37. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).
38. Пунктом 3 цього Указу передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
39. Із запровадженням Указу № 64/2022, а саме з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, почали свою дію певні обмеження прав людини і громадянина, серед яких право на вільне пересування (у тому числі за межі держави), право на приватне і особисте життя, право на освіту тощо, про що було поінформовано Генерального секретаря Ради Європи вербальною нотою №31011/32-017-3 від постійного представництва України при Раді Європи від 28 лютого 2022 року, зареєстрованої в Генеральному секретаріаті 01 березня 2022 року, та у подальшому неодноразово була пролонгована.
40. Таким чином, помилковим є посилання представника позивача у касаційній скарзі на те, що після 24 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ України не зверталося до Генерального секретаря Ради Європи про намір скористатися правом на відступ від своїх зобов`язань за Конвенцією (з Протоколами) через військовий напад РФ, а тому протиправно обмежуються права, захист яких встановлено, зокрема, статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
41. Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 (далі - Указ № 65/2022), затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).