ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 280/1992/21
адміністративне провадження № К/990/8247/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: Артоуз О.О. (головуючий), Сацького Р.В., Семененко М.О., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючий), Шлай А.В., Кругового О.О.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті прокурору відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 заробітної плати з 26.03.2020 по 28.08.2020, в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та інших виплат, передбачених законодавством;
1.2. зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати прокурору відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 заробітну плату з 26.03.2020 по 28.08.2020 в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та інших виплат, передбачених законодавством (в т.ч. з урахуванням надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень; індексації доходів; відпустки; компенсацію за невикористану відпустку), й виплатити вказану заробітну плату з різницею між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою за вказаний період та стягнути із Запорізької обласної прокуратури на користь позивача витрати, понесені у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, в задоволенні позовних вимогах відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 21 липня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року залишено без змін.
4. 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), в якій просив задовольнити його заяву, скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі № 280/1992/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5. Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами обґрунтована тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 року у справі №8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022) № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу 3 п. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності).
ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
7. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021, щодо перегляду якого за виключними обставинами звернувся заявник, є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно таке рішення не підлягає примусову виконанню, а тому - у значенні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України - не може переглядатися за виключними обставинами.
7.1. При цьому, суди застосували правові позиції Верховного Суду у справах №804/3790/17 від 25.07.2019 року, №823/2372/17 від 28.10.2020 року, №357/13414/16-а від 26.04.2021 року, № 808/1628/18 від 19.02.2021 року з подібними обставинами, у яких Верховний Суд зазначив, що положення п.1 ч.5 ст.361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
7.2. Крім того, зазначено, що що Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
IІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №280/1992/21 і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у справі №280/1992/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
9. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що в оскаржуваних ухвалах суди не врахували, що право особи подати заяву про перегляд судового рішення суду за виключними обставинами врегульовано положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Також вказує, що суди не врахували, що Україна відповідно до Основного Закону визначена як правова держава і має своїм пріоритетом гарантування прав і свобод людини і громадянина. З цією метою має бути забезпечено таке юридичне регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, необхідне для забезпечення реалізації прав і свобод кожної особи та їх ефективного поновлення. При цьому певні права, зокрема соціальні, підлягають посиленому захисту. Норма пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містить чіткі підстави, за наявності яких судовий спір може бути відновлено і остаточне судове рішення може бути переглянуто за виключними обставинами, а саме: 1) встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення; 2) на підставі такого правового акту чи його окремого положення суд вирішив справу; 3) рішення суду ще не виконано. Отже, встановивши, що у судовому спорі наявні вищезазначені підстави, особа може з великою долею вірогідності передбачати своє право подати відповідну заяву. При цьому жодних посилань на взаємозв`язок та взаємозалежність такого права від дати ухвалення рішення Конституційним Судом України дана норма не містить.
9.1. Скаржник також зазначає, що у випадку встановлення Конституційним Судом України неконституційності правового акта чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, визначальним є не момент втрати таким актом чи його положенням чинності, а можливість врахувати висновки Конституційного Суду України про неконституційність (конституційність) правового акту чи його окремого положення для виправлення судової помилки. За інших умов право особи ініціювати перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України було б примарним. Окрім цього, неможливість перегляду судових рішень за виключними обставинами навіть для особи, за чиєю конституційною скаргою закон визнано неконституційним, є одною з найбільш важливих проблем конституційного судочинства, що впливає на забезпечення належної ефективності рішень Конституційного Суду України, ухвалених за наслідками розгляду конституційних скарг.
9.2. Крім того, позивач зауважив, що заявником під час апеляційного перегляду було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 280/1992/21 до вирішення справи № 386/2023 у Конституційному Суді України за заявою ОСОБА_2 щодо перевірки на відповідність Конституції України окреме положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: "якщо рішення суду ще не виконане". Однак, суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання по суті та не постановив окрему вмотивовану ухвалу, чим також позбавив заявника права на її касаційне оскарження, або повторного звернення у разі такої необхідності, а доводи про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, які наведені у постанові апеляційного суду від 21 лютого 2024 є необґрунтованими, адже взагалі не містять будь-яких логічних пояснень.
10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Відзиви обґрунтовані правильністю вирішення заяви ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій.
ІV. Джерела права й акти їх застосування
11. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно з частиною першою статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон №2136-VIII) до повноважень Суду належить, зокрема вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
14. Статтею 91 Закону №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
15. Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
16. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
17. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.